ПЛАНИ - Б. БРЕХТ, А. КАМЮ, Е. ХЕМІНГУЕЙ - ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ - 11 клас

ПЛАНИ - Б. БРЕХТ, А. КАМЮ, Е. ХЕМІНГУЕЙ - ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ - 11 клас

МЕГАЗБІРКА НАЙКРАЩИХ УЧНІВСЬКИХ ТВОРІВ. 2014 5-11 КЛАСИ

Суперечливість особистості Галілея у п'єсі Б. Брехта

I. Проблематика п'єси Брехта «Життя Галілея». (У п'єсі Б. Брехта «Життя Галілея» автор намагається вирішити важливі питання, які ставило перед ним сучасне життя: сутність людського буття, доцільність зміни одних часів іншими, руху людства до нових знань. Але головна, найважливіша проблема твору — проблема людини, яка мусить залишатися людиною, незважаючи на страшні події часу. Тільки в такому разі вона може сподіватися на майбутнє. Ця проблема вирішується за допомогою образу видатного вченого Галілея.)

II. Суперечливість образу Галілея.

1. Еволюція образу Галілея. (П'єса Б. Брехта «Життя Галілея» створювалася протягом багатьох років (1938—1956 pp.) і мала три редакції. В кожній із них автор акцентував увагу на певних моментах біографії вченого залежно від завдань, що ставило перед драматургом життя. У першій редакції твору трактування образу і вчинків Галілея було порадою борцям-антифашистам. Галілея не зламала інквізиція, і він не відмовився від свого вчення, а лише відступив під тиском обставин для майбутнього наступу. У другій редакції образ вченого зазнав суттєвих змін: життєлюб Галілей зраджує науці, тому що не хоче жертвувати заради неї життям. Такий погляд на образ спричинили роздуми Брехта про відповідальність вченого за долю свого відкриття. Драматург вважав вибух атомної бомби в Хіросимі та Нагасакі кінцевим результатом «наукових досягнень і суспільної неспроможності Галілея». У третій редакції ідейна спрямованість образу повністю змінюється разом зі змінами у житті. Галілей вже не зацікавлений у перемозі наукової істини, а проблема «суспільної неспроможності Галілея» у драмі ще більше загострюється.)

2. Суперечність між масштабом особистості та її поведінкою під тиском обставин. (Галілео Галілей — великий учений, Його відкриття зробило ім'я вченого безсмертним. Він не боїться залишатися в зачумленому місті, щоб не переривати свої наукові досліди. Ця велич мала визначити його поведінку: зробити гідним випробувань і незламним, відданим науці. Але вчений зраджує свої переконання і науку, лише побачивши знаряддя тортур.)

3. Суперечність між духовним і плотським в особистості вченого. (Суперечність між духовним і плотським в особистості вченого є віддзеркаленням конфлікту двох філософських систем, двох поглядів на світ і людину в ньому. Галілей, творець нового часу, капітулює перед часом старим, так і не спромігшись виголосити своє знамените: «А все-таки вона крутиться». На заваді став страх перед болем, яким загрожували тортури: плоть перемогла дух.)

III. Ставлення автора до свого героя. (Автор засуджує свого героя. Брехт вважав, що цікавість народу до відкриття Галілея пояснюється тим, що воно суперечило вченню церкви, отже, влади. Вчений, який відмовився від своїх переконань, кинув людей напризволяще. Наслідком цієї зради стало торжество старого світу. Драматург хотів, щоб трагедія вченого переконала глядача в необхідності послідовної боротьби за ідеали гуманізму попри все.

Суперечливість образу і навіть звичайна людська слабкість героя наближали цей образ до реальної людини, яка мала продовжувати боротьбу в ім'я Людини навіть за часів, коли людство виявляє надмірну жорстокість.)

Символіка назви роману Альбера Камю «Чума»

I. «Чума» — роман на всі часи. (Одвічна боротьба добра і зла — проблема різножанрових літературних творів всіх часів і всіх народів. В різні епохи зло набувало різних облич, ставлячи людину перед вибором: боротися з ним чи змиритися. У світі панує зло, і людина, щоб дійсно бути гідною звання Людини, мусить боротися з ним, навіть у тому разі, коли ця боротьба приречена на поразку. Ще до створення найкращого свого роману «Чума» Камю запропонував варіант людської поведінки для подібної ситуації, згадавши міф про Сізіфа. Сізіф у письменника і безсилий, і бунтівний. Камю пропонує вважати цього героя щасливим: якщо у людини немає виходу і вона сама про це знає, то мусить зберегти повагу до себе і до тієї справи, на яку її прирікає доля. Втіху людина має знайти у виконанні обов'язку. Саме у цьому — початок бунту і свободи. У романі Камю у зла обличчя чуми. Який же символічний зміст вклав у це слово письменник?)

II. Символіка назви роману.

1. Натяк на фашистську навалу. (У творі дуже багато натяків на те, що чума — це фашизм. У людей старшого покоління та й тих, хто цікавиться історією, зі словом «чума» асоціюється слово «коричнева» — саме так називали фашистську навалу. Події відбуваються у 194... році, на що є вказівка у тексті твору, а саме в цей час був пік розквіту такої ідеологічної течії, як фашизм, та початок поразки її носіїв. Достатньо прозорим є й історичний підтекст твору: окупація Орану насправді є історією окупації фашистами Європи. Прозорою є й алегорія: чума — війна, адже війна, як і будь яка епідемія, розгортається дуже швидко і втягує у своє коло усіх, незважаючи на їхнє бажання чи спроби опору.)

2. Багатозначність символу «чума». (Чума в романі Камю символізує не тільки фашизм. Це й страшна хвороба, яка знищує тисячі життів, це війна, несправедливе суспільство, жорстокість судових вироків, розстріли переможених, церковний фанатизм, смерть дитини — все, що є злом взагалі, невіддільним від буття. Один з героїв твору — пацієнт доктора Ріє, промовляє: «А що таке власне чума? Теж життя, тільки і всього». Чума є символом абсурду, який осмислюється у романі як одна з форм зла, універсальна її метафора, як трагічна людська доля.)

3. Що таке «зачумленість» за Камю? (У романі є твердження про те, що «всі трохи зачумлені». Отже, навіть той, хто не хворий, носить чуму в собі. Стояти осторонь в той час, коли інші борються з чумою, — означає «бути зачумленим», боротися зі злом за допомогою смертних вироків — те саме. Зачумленими можна вважати, за Камю, невігласів і брехунів, адже їхні дії тягнуть за собою невідворотне зло. Жити ілюзіями — також породжувати зло, і тому є приклад у романі: коли люди бояться назвати чуму чумою, вони сприяють її розповсюдженню. Отже, «зачумленість», тобто існування чуми (зла) в людині, є символом байдужості людини, відстороненості від важливих проблемі, і, як наслідок, сприяння злу.)

III. Уроки роману-притчі. (Своїм романом Камю дає людству важливий урок. Письменник застерігає його від майбутніх нещасть, адже бацила чуми ніколи не вмирає, отже світ у небезпеці через можливість нової війни, епідемії, людського невігластва або іншої форми зла. Людство мусить бути, готовим до опору цьому злу.)






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.