НАОДИНЦІ З ПИСЬМЕННИКОМ

(цикл віршів)

Міщенко Катерина Дмитрівна

учениця 10 класу Нетішинського НВК “ЗОШ І-ІІІ ступенів та ліцей” Хмельницької області

Я і Гоголь

І золотого вересня блакить,

І ніч, і день, і п’є журавка воду...

Я Гоголя читала лише мить,

І що ж чекаю я в винагороду?!

Я Гоголя читала. Ці листки,

Листки, листочки книги неоманні.

Такі близькі Вкраїни вечори,

Такі Вкраїни рани давні-давні.

Я Гоголя читала вічність всю...

Ще мить, ще мить - і кинусь в бій кривавий.

А місяць серед зір такий лукавий.

Я Гоголя читала вічність всю...

Байка про ревізора

Ревізор приїхав у село Веселе.

Усміхнулось сонце, усміхнулось зело.

А попід парканом баранець проблеяв:

“Ревізор приїхав у село Веселе”.

І кицюня тихо вже муркоче з печі:

“Ревізор приїхав! Гей, збирайте речі”.

А Рябко з-під хвіртки: “Що за дивовижа?

Ревізор приїхав! Бийте в дзвони з вежі”.

Тиха ніч спадає у п’янкому крузі,

Агроном тихенько плаче в темнім лузі:

“Пропаде картопля, і м’ясце і сало.

Ревізору, звісно, зажди мало й мало”.

* * *

Чи знаєте ви, що таке українська ніч?

М. Гоголь

Ніч українська - тиха, жадана:

Пісня троїста, слово - “кохана”,

Спів солов’їний, ніжність і радість,

Мудра смерека, зважена старість,

Молодість юна, річка далека,

Десь у бабусі плаче лелека,

Поле злотисте, луки і броди,

Юна берізка - коси у воду,

Сіно пахуче, жито, пшениця,

Десь там у полі хліб колоситься.

Ніч українська - тиха, жадана.

Ніч українська - знову та ж сама.

* * *

Різдво... І тихі ясла... Зірка з неба...

І коляда. І чортик місяць вкрав!

Невже так треба? Може, так і треба!

Судить не маю ні найменших прав.

Цариця... і палати царські...

І знову чортик... І Вакула з ним.

І намір не лихий, не бузувірський –

Дістати черевички, й менше з тим.

Різдво... І тихі ясла... Зірка з неба...

Митець не спить. Скрипить перо сухе...

Це, може, треба? Знаю. Так і треба.

Свіча... І Гоголь... І перо сухе...