НАЦІОНАЛЬНО-ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОРІВНЯНЬ У ПОВІСТЯХ М.В. ГОГОЛЯ ВЕЧОРИ НА ХУТОРІ ПОБЛИЗУ ДИКАНЬКИ - Тези робіт

Адамович Алла Юріївна

учениця 11 класу СЗШ № 264 м. Києва

Актуальність теми визначається, насамперед, посиленою увагою до двохсотліття від дня народження великого письменника й драматурга Миколи Васильовича Гоголя. Гоголь не перестає тривожити людство. Не випадковою, мабуть, є легенда про те, що його погребли живим. Життя і його твори покрито таємницями.

Мета науково-дослідницької роботи: визначити національно-художні особливості порівнянь у повістях Гоголя “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”.

Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити наступні завдання:

- описати міфологічний контекст образів, що беруть участь у порівняннях;

- визначити національні особливості міфологем і мотиви порівнянь;

- класифікувати образи об’єктів зіставлень за культурологічними моделями;

- дослідити роль образів тексту у створенні етнічного колориту творів.

Матеріалом дослідження є тексти повістей Гоголя “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”.

Об’єкт дослідження: порівняння у повістях Гоголя “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”.

У роботі використано наступні методи аналізу: описовий як основний, прийоми класифікації й систематизації, образно-символічний, текстологічний методи та метод логіко-семіотичної рамки.

Новизна роботи полягає в тому, що вперше зроблено спробу класифікувати образи-об’єкти зіставлень за культурологічними моделями; описано міфологічний контекст образів на матеріалі гоголівських повістей.

Теоретичне й практичне значення: результати роботи можна використовувати в нормативних та спеціальних курсах з російської літератури, слов’янської міфології, на спецсемінарах, присвячених вивченню мови Гоголя. Робота складається із вступу, основної частини, поділеної на сім параграфів (що відповідають культурологічним моделям: астральній, артефактній, піроморфній, зооморфній, антропоморфній, атрибутивній та абстрактно-символічній), висновків і списку використаної літератури.

Висновки:

1. Описано міфологічний контекст образів, таких, як зірки, сонце, чорт, біс, вогонь, грім і блискавка, миша, голуб, змія, вовк, павич, кіт, собака, цар і цариця, гетьман, дзеркало, ключ, шахівниця, шапка, ніч, місячне сяйво, кров, вітер, вихор. Домінуючими є символи природи.

2. Визначено мотиви порівнянь образів, такі, як мотив вогню, сходу й заходу сонця, відкривання й зажмурювання очей, застереження, старості, життя, світла, звучності, руху, милосердя, агресивності, хижацтва, твердості, краси, умиротворення, презирства, стрункості, величі, влади, відбиваності, хвороби, ваги. Більшість мотивів визначається рисами характеру людини: її агресивністю й жорстокістю, милосердям і умиротворенням.

3. Класифіковано образи об’єктів зіставлень за культурологічними моделями. Ми визначили сім таких моделей:

- астральна, в якій усі образи пов’язані з головою людини, тому що голова - вмістилище всіх життєво важливих енергій, у багатьох віруваннях вона асоціюється із самим сонцем, центром макрокосму. Отож, створюється прямий зв’язок астральних і земних тіл;

- артефактна, де образи біса й чорта вводяться письменником для художнього підсилення буденного людського життя зі старістю, потворністю, і, якоюсь мірою, шкідливістю;

- у піроморфній моделі всі образи, які зіставляються, - неодухотворені і є атрибутами нечисті. Гоголь, вводячи порівняння з вогнем, громом і блискавкою, брав не життєтворчу, а навпаки, руйнівну силу цього першоелемента буття. Не випадково письменник використовує зооморфні образи, тому що вони за своєю суттю найбільш близькі людині;

- атрибутивна модель - це засіб зображення життя народу: воно відображається, “як у дзеркалі”, життя людини уподібнюється “осиковому листочку”, важкому “ключу” і шапкоподібному зображенню прихистку;

- усі абстрактні символи, використані Гоголем, допомагають передати життя “малоросів” більш глибше й повніше;

- Гоголь не випадково використовує зооморфні образи, тому що вони за своєю природою найбільше близькі людині, рідні їй;

- у антропоморфній моделі всі образи, що входять у структуру порівнянь, за винятком гори, повя’зані з людьми, незалежно від того, які вони займають посади, мають звання й чини.

4. Визначено роль образів тексту в створенні етнічного колориту Всі ці образи художньо доповнюють уявлення про національне буття, характери, психологію й діяльність малоросійського народу. Гоголь зображує народне життя як своєрідну трагікомедію через призму споконвічної боротьби добра й зла, світла й тьми, божественного і демонічного начал.