БІНАРНІСТЬ ТВОРЧОСТІ М.В. ГОГОЛЯ - Тези робіт

БІНАРНІСТЬ ТВОРЧОСТІ М.В. ГОГОЛЯ - Тези робіт

Бабак Владислав Олегович

учень 9 класу Шепетівського НВК № 3 у складі “ЗОШ І—ІІІ ступенів ім. Натана Рибака та ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою” Хмельницької області

Микола Гоголь, один із найбільших російських прозаїків, хоча писав і творив російською мовою, проте походив із українського шляхетного роду. Попри внутрішній зв‘язок з російською культурою і духом, Микола Гоголь завжди залишався свідомим прихильником своєї української народності. Тому складно зрозуміти особливості творчого методу Миколи Гоголя, що вирізняють його серед усіх інших російських письменників, якщо бачити в ньому тільки росіянина, а не українця. Микола Гоголь завжди залишався загадковою постаттю і для росіян, і для українців. Спроби остаточно відповісти на запитання: чий же письменник Микола Гоголь, “наш” чи “їхній”, не припиняються і дотепер.

Мета дослідження: на основі комплексного неупередженого аналізу літературно-критичних статей, досліджень, спогадів очевидців, архівних матеріалів, опублікованої статистики, публікацій у періодичній пресі та аналізу творчого доробку письменника остаточно відповісти на запитання: чий же письменник Микола Гоголь - російський чи український?

Предметом дослідження стали в першу чергу повісті українського циклу М.В. Гоголя, об’єднані в збірники “Вечори на хуторі поблизу Диканьки” і “Миргород”. Для аналізу художньої картини світу письменника залучаються також тексти повістей “Вій”, “Тарас Бульба” (у редакціях “Миргорода” 1835 р. і 1842 р.), у яких наявні майже всі основні гоголівські теми. Крім того, широко використовуються філософські праці, пов’язані з проблемою творчості М.В. Гоголя, літературно-критичні статті сучасників письменника та дослідників його творчості.

Об’єкт дослідження: художній метод М.В. Гоголя, який реалізувався у творчій спадщині митця; літературно-критичні статті, дослідження, спогади очевидців, архівні матеріали, епістолярій М.В. Гоголя.

Завдання дослідження:

- проаналізувати джерельну базу дослідження;

- з’ясувати стан наукової розробки теми;

- систематизувати спогади очевидців, літераторів, про життя та творчу спадщину митця;

- довести, що Гоголівський період - це зумовлений низкою історичних та геополітичних умов такий час української літератури, коли вона активно творилася в інонаціональних формах, різними мовами;

- проаналізувати жанрово-тематичний зміст творчих надбань Миколи Гоголя;

- довести, що українська тема вплинула на вибір письменником стилю мовлення, який він використовує у своїх творах;

- дослідити, чи став Микола Гоголь носієм українського впливу на російську літературу.

Актуальність теми обумовлюється кількома чинниками: по-перше, у 2009 році ми відзначаємо 200-річчя від дня народження нашого геніального земляка - Миколи Гоголя; по-друге, проблема знайшла недостатнє висвітлення у науковій літературі, що і визначає цінність її дослідження; по-третє, з Україною Микола Гоголь пов’язаний не тільки серцем, його синівською любов’ю і бажанням добра, а й усією творчістю, більшою часткою безпосередньо, меншою - опосередковано.

Наукова новизна полягає у тому, що в роботі здійснено спробу зрозуміти особливість Миколи Гоголя, як бінарного творця, що вирізняє його серед інших російських письменників. Микола Гоголь завжди залишався загадковою постаттю і для росіян, і для українців.

Практичне значення дослідження полягає: по-перше, у можливості використання його результатів у наукових працях узагальнюючого характеру з літературознавства; по-друге, матеріал роботи може бути використаний для наукових пошуків з метою подальшого дослідження проблеми; по-третє, положення та висновки роботи допоможуть при підготовці лекцій і проведенні семінарських занять із зарубіжної літератури, культурології, літературознавства.

Теоретико-методологічну основу наукової роботи складає сукупність принципів та методів пізнання, спрямованих на об’єктивне, всебічне висвітлення подій, фактів та явищ.

Структура наукової роботи: відповідно до характеру висунутих завдань, мети дослідження, специфіки обраного матеріалу та методів і прийомів його розробки (аналітичного опрацювання) робота складається із вступу, шести розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

Висновки:

1. Складно зрозуміти особливості творчого методу Миколи Гоголя, що вирізняють його серед усіх інших російських письменників, якщо бачити в ньому тільки росіянина, а не українця.

2. Гоголівський період - це зумовлений історією час української літератури, коли вона активно творилася в інонаціональних формах, різними мовами. Такою була тодішня реальність, і як її наслідок - український письменник і класик російської літератури Микола Гоголь - не є ані випадковістю, ані винятком.

3. У першій половині XIX ст., в яку цілковито вкладається творчість Миколи Гоголя, виборола право бути літературною мовою жива народна мова.

4. Микола Гоголь одночасно входить у контекст двох культур - української і російської, а ширше - в контекст світової літератури, яку він збагатив так само, як і дві національні.

5. Розгадку містичності, таємничості життя Миколи Гоголя як і секретів його творчості потрібно, значною мірою, шукати в Україні. Наприклад, у якому контексті і коли Микола Гоголь уживає поняття “Русь” і “Росія”. Здається, в жодному випадку він не ототожнює їх. І навіть, коли “Мертві душі” називає “русской поэмой”, то все ж не “российской”. Де в Миколи Гоголя є поняття “Русь” чи “Руська земля”, там є й Україна. Де Росія - там тільки Росія.

6. Микола Гоголь не міг ні в Росії писати про Росію, ні в Україні про Україну. Імперію пойняла ніч, морок, а художникові потрібне було світле тло, на якому російська ніч увиразнювалася б контрастами. Про Україну він міг писати і в Росії, бо вона була яскравим тлом для просвітлення історії свого народу.

7. Загадку Миколи Гоголя бачили і в стилі його письма. І тут відгадка - в українських коренях письменника. В Росії він говорив мовою образів, зміст яких подекуди не вдавалося з’ясувати навіть професійним критикам. Це була мова барокова - така природна для людини, що здобула освіту в Україні. Він промовляв символами й емблемами, алегоріями. Якщо говорити про стиль мови Миколи Гоголя, інтонаційні особливості його мовлення, то вони українські, і недаремно письменник нарікав на недостатнє знання російської.

8. Микола Гоголь і у “Вечорах...”, і в усій подальшій творчості опрацьовує ту ж саму тему, тільки різними засобами: його цікавило одне - “вторгнення демонічних сил в життя людини”, а від себе додамо - і в життя народів, зокрема народу українського (руського)і російського.

9. Окрім бісівської сили Микола Гоголь несподівано віднайшов ще одне середовище зла людського - любов і красу. Любов трагічна, а краса, за Миколою Гоголем, двозначна. Як романтик, він, з одного боку, підносив на п’єдестал краси любов і жінку, а з іншого - глибоко осмислював проблему зла в коханні й красі, зла, що веде до смерті, про яку він скаже: “Не може бути нічого врочистішого за смерть”.

10. Образ України у Миколи Гоголя романтичний. Україна вражає читача своїми людьми, сильними і пристрасними, своєю природою, яскравою i барвистою. Це край, де можливо все, де боротьба добра і зла споконвічна, але люди стають на бік добра і тому перемагають зло.

11. Усією своєю суттю Микола Гоголь - наш, український, і в його творах сконцентрована могутня духовна сила, величезна життєва енергія, яка вічно працюватиме на Україну.







На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.