РІЧ ПРОФАННА І САКРАЛЬНА В КУЛЬТУРНОМУ КОНТЕКСТІ (НА МАТЕРІАЛІ ПОВІСТІ М.В. ГОГОЛЯ ШИНЕЛЬ) - Тези робіт

Вишницька Альона Едуардівна

учениця 9 класу гімназії № 283 “Троєщинська Січ” м. Києва

Новизна роботи пов’язана з її актуальністю: 2009 рік - рік 200-річчя від дня народження Миколи Васильовича Гоголя, тому дане дослідження приурочено саме цій даті. Окрім того, актуальність проблеми пояснюється й її входженням у ряд суттєвих проблем сучасності, серед яких - превалювання в житті людини речей і чим це загрожує; яке місце в духовному світі людини відведено матеріальній речі і т.п.? Звернення до даної теми викликано ще й відродженням національних традицій, етнічної культури.

Новизна роботи полягає в тому, що вперше зроблено спробу спроектувати гоголівську “шинель” на сучасний “речовизм” як один із проявів сучасного світосприйняття. На написання даної роботи нас наштовхнув відомий культурний захід, який проходив у Києві у вересні 2007 року та в травні 2008 року: “Гоголь-Фест” - фестиваль сучасного мистецтва через призму Гоголя. Головною дійовою особою на цьому фестивалі була саме гоголівська шинель, що витяглась до чотирьох метрів і заслонила собою людину. Саме ця річ, що насувається на світ семимильними кроками, викликала ряд питань, на які ми спробуємо відповісти в своїй роботі: коли відбувається перехід речі зі світу матеріального в світ духовний? З чим пов’язана сакралізація профанної речі? Чим загрожує світові “олюднення” речей і “оречевлення” людини?

У світлі усього сказаного метою нашої роботи є дослідження явища “речовизму” в культурі, в тому числі:

1. Описати бінарну опозицію “сакральний-профанний” стосовно речі.

2. Проаналізувати механізм переходу речі зі світу матеріального в духовний, її сакралізацію.

3. Дослідити на матеріалі гоголівської “Шинелі” процес обезсмислення речі.

4. Довести подібність між річчю і людиною в тексті повісті Гоголя, коли відбувається “олюднення речі” і “оречевлення людини”.

5. Визначити художні особливості дематеріалізованої “шинелі” у Гоголя.

Матеріалом дослідження є текст повісті Гоголя “Шинель”, об’єктом - образ-міфологема “шинель”; предметом - механізми “оречевлення” простору і людини, дематеріалізація і десакралізація речі.

У роботі використано методику класифікації, узагальнення, міфологічний, текстуальний методи, метод структурного аналізу (описання бінарної опозиції).

Науковим підґрунтям роботи є фундаментальні дослідження явища “речовизму” Ю.М. Лотмана і В.М. Топорова.

Теоретичне і практичне значення нашої роботи полягає в тому, що її результати можна використати в спецсемінарах, присвячених вивченню мови М.В. Гоголя, у нормативних та спеціальних курсах із зарубіжної літератури, світової культури.

Робота складається зі вступу, основної частини, що має два розділи, висновків, списку використаної літератури та додатку “Гоголь-Фест”.

Висновки. Було досліджено явище “речовизму” в контексті міфопоетики та реального сьогодення.

1. Описано бінарну опозицію “сакральний-профанний” стосовно речі. Профанна річ - земна річ, яка лише виконує свої функції на рівні матеріального світу. Профанна шинель у повісті М.В. Гоголя задовольняє людські потреби, такі як: зігрівати, захищати від холоду та морозу, оберігати від вітру. Тобто ця річ не переходить межу свого, матеріального світу.

Сакральна річ божественна, річ, яка існує, живе, в духовному світі, має свої емоції й почуття. Сакральна шинель у повісті Гоголя - це річ “олюднена”, з притаманними їй якостями Акакія Акакійовича, отож спроможна жити, мислити, відчувати самостійно і ні від кого не залежати.

2. Проаналізовано механізм переходу речі зі світу матеріального в духовний, її сакралізація.

Річ уже не слугує людині, починає живитись емоціями, почуттями свого хазяїна. Це відбувається у тому випадку, коли людина поводиться з річчю, як з живою істотою, віддає їй свою душу. Нарешті, артефакт поглинає людину і переходить у сакральний світ.

Шинель у повісті М.В. Гоголя переймає образ свого господаря, переходячи межу матеріального і духовного світів. Можна окреслити такі етапи “сходження” речі з профанного у сакральний простір:

- шинель виконує свої функції обігрівати, захищати від вітру й морозу;

- шинель “віджила своє”, не в змозі оберігати від холоду;

- Акакій Акакійович сприймає шинель як друга, товариша, шинель стає невід’ємною частиною його життя.