СЛАВА НЕ ВМРЕ, НЕ ПОЛЯЖЕ, ЛИЦАРСТВО КОЗАЦЬКЕ ВСЯКОМУ ПОКАЖЕ - Тези робіт

СЛАВА НЕ ВМРЕ, НЕ ПОЛЯЖЕ, ЛИЦАРСТВО КОЗАЦЬКЕ ВСЯКОМУ ПОКАЖЕ - Тези робіт

(ВПЛИВ ІСТОРИЧНОЇ ТЕМИ ХУДОЖНЬОЇ ПРОЗИ МИКОЛИ ГОГОЛЯ НА ПОДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ КЛАСИЧНОЇ МУЗИКИ, ЖИВОПИСУ)

Давидова Аліна Андріївна

учениця 11 класу ЗОШ І—ІІІ ступенів № 4 м. Білої Церкви Київської області

“Слава не вмре, не поляже, лицарство козацьке всякому покаже” - ці слова народної думи свідчать про те, що крізь віки до нас дійшов дух лицарства, козацької честі. Яким був цей дух, що лежить у його основі?

Наше дослідження має на меті з’ясувати, який вплив мала історична тема художньої прози Миколи Васильовича Гоголя на подальший розвиток української класичної музики, живопису.

Актуальність роботи полягає у потребі та необхідності зрозуміти і відчути Гоголя у повній мірі. Як це важливо для нашого культурно-національного відродження, утвердження України в світі! Адже Микола Гоголь за своєю ментальністю був українським письменником, і це нонсенс, що ми, школярі, вивчаємо його в курсі зарубіжної літератури.

Як багато важить слово Миколи Гоголя для становлення національної свідомості суджу по собі. Читала “Тараса Бульбу” ще в дитинстві і завжди підсвідомо розуміла, що повість про наших пращурів, хоч і написана російською мовою. “Тарас Бульба” Миколи Гоголя набуває нового значення в Україні. Це найбільш впливовий твір у становленні української романтики ХІХ століття. Його історичний вплив є величезним. Багато українських письменників могли б сміливо заявити, що вони вийшли із “Тараса Бульби”.

Об’єктом дослідження є твори різних видів мистецтва: література, музика, живопис. Це повість Миколи Гоголя “Тарас Бульба”, однойменна опера Миколи Лисенка, цикл акварелей нашого земляка Віктора Невінчаного “Тарас Бульба”. Ці твори були обрані тому, що вони є значними віхами в історії українського мистецтва.

Отже, предметом дослідження є тема героїчної боротьби українського народу за національне визволення - в літературі, музиці, живописі.

У першому розділі роботи ми проаналізували історичну основу повісті Миколи Гоголя “Тарас Бульба” та фольклорні мотиви у змалюванні образів козаків. Адже Гоголь-прозаїк вдало використав у повісті співучі інтонації української говірки, пластичність мелодії української народної пісні; мова його незвичайна, поетична, яскрава.

Мета другого розділу дослідження - показати взаємозв’язок опери Миколи Лисенка з однойменною повістю, як різними художніми засобами відображені історичні події, риси характеру, почуття і переживання героїв. Це було новим явищем в історії української класичної музики. Адже твір був сучасним і потрібним народу.

Третій розділ - це дослідження творчості нашого земляка - художника Віктора Івановича Невінчаного, який чотирнадцять років у радянських концтаборах леліяв мрію про Українську державу, і вийшов на волю в 1954 році. Художник самовиразився в ілюструванні повісті Миколи Гоголя, створивши малярськими засобами свого “Тараса Бульбу”.

Отже, наша робота - це спроба не тільки довести, що Гоголь - великий український письменник, а й показати, як вплинула його творчість на подальший розвиток українського мистецтва.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що наше дослідження - це новий погляд на “Тараса Бульбу” через призму національної ідеї, адже незабаром не тільки українці і росіяни, а й уся світова літературна спільнота буде відзначати 200-річчя з дня народження Миколи Васильовича Гоголя.

Новизна дослідження - це глибокий аналіз взаємозв’язків різних видів мистецтва, які доповнюють і збагачують один одного. Це потреба пізнання національної свідомості народу незалежної України, про свободу якої так мріяли Микола Гоголь, Микола Лисенко, Віктор Невінчаний.