УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ КОЛОРИТ У РАННІЙ ТВОРЧОСТІ МИКОЛИ ГОГОЛЯ - Тези робіт

УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ КОЛОРИТ У РАННІЙ ТВОРЧОСТІ МИКОЛИ ГОГОЛЯ - Тези робіт

Зінченко Катерина Віталіївна

учениця 10 класу ЗОШ І—ІІІ ступенів № 8 м. Мелітополя Запорізької області

Актуальність теми дослідження. Сьогодні, коли український народ у своїй незалежній державі відроджує та розбудовує свою багатовікову культуру, маємо повну можливість повернути суспільству цілком законне природне історичне право на національний скарб - творчу спадщину Миколи Гоголя, тобто відродити її в історії української літератури і всієї національної культури України, утвердити Гоголя як саме геніального українського і російського письменника, митця світового масштабу, мислителя загальнолюдського значення. Наша робота допоможе дати відповідь на питання, звідки бралося, з яких чарівних джерел било чарівне гоголівське слово. Слово, що наснажене духом українського народу, наповнене ароматом рідної мови, допоможе глибше зрозуміти народну стихію його літературної спадщини раннього періоду.

Об’єктом дослідження є ранні твори М. Гоголя на українську тематику.

Предметом дослідження є елементи міфології та фольклору у ранніх творах письменника.

Мета дослідження полягає у комплексному дослідженні української народної стихії ранніх творів Гоголя та її впливу на зростання національної свідомості сучасних українців.

Реалізація поставленої мети у роботі передбачає розв’язання наступних завдань:

- визначити основні джерела, національний ґрунт ранніх творів М. Гоголя на українську тематику;

- ознайомитись з філософією європейського романтизму та з’ясувати його вплив на ранню творчість письменника;

- дослідити елементи української міфології у творах М. Гоголя на українську тематику;

- розкрити роль усної народної творчості у художній спадщині М. Гоголя.

Методи дослідження: у роботі застосовано аналітично- описовий метод, культурно-історичний, феноменологічний, діалектичний.

Наукова новизна дослідження полягає у спробі розкриття національного колориту у творах М. Гоголя раннього періоду та впливу європейського романтизму на творчість українського письменника.

Практичне значення роботи. Результати дослідження можуть бути використані у навчально-виховному процесі при підготовці спецкурсу “Фольклор”, у плануванні роботи театрального гуртка, у класах з поглибленим вивченням української літератури, у розробці програми з української словесності.

Особистий внесок здобувача у роботу полягає:

- у підготовці та розподілі ілюстративного матеріалу з елементами української міфології та усної народної творчості;

- у вивченні світогляду М. Гоголя у системі історико- філософських досліджень;

- у дослідженні впливу європейського романтизму на ранню творчість М. Гоголя;

- у систематизації фольклорних елементів, використаних автором у творах на українську тематику.

Структура роботи. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури.

Висновки. Микола Васильович Гоголь усією своєю нероздільною душею належить українському народові, по праву є українським і російським письменником. Світогляд М. Гоголя безкінечно складний і багатогранний. Романтичне світорозуміння, засоби й форми літературно-культурної романтичної творчості дають змогу глибше зрозуміти загадковість М. Гоголя - “блудного сина України”, який тільки тепер повертається на терени своєї Вітчизни. Світоглядною основою формування романтичного світовідчуття стала філософія Ф. Шеллінга та інших німецьких філософів-романтиків. Микола Гоголь приходить у літературу початку 30-х років ХІХ століття - в час найбільшого розквіту романтизму - на крилах народно-міфологічної творчості. Його судження першої половини 30-х років нерідко перегукуються з філософськими поглядами та естетичними теоріями французьких і особливо німецьких романтиків, російських, українських митців. Під впливом філософів-романтиків зріс інтерес М. Гоголя до етнографії та міфології. Через осягнення минулого відбувається становлення гоголівської концепції України: українська минувшина повністю розкривається зсередини й існує у структурах міфу. Переосмислення Гоголем народної творчості (фольклору) - це безцінний матеріал для української науки. М. Гоголь зробив вагомий внесок у розвиток фольклористики, зібравши 300 пісень, 150 з яких увійшли до збірника М. Максимовича.

Любов до рідного краю і народу, бажання добути їм людські умови існування, дати цьому бажанню вираз у творчості і ним послужити рідному народу - ось що керувало українським письменником М. Гоголем у його творах з українського життя: “Сорочинський ярмарок”, “Вечір напередодні Івана Купала”, “Майська ніч, або утоплениця”, “Втрачена грамота”, “Ніч перед Різдвом”, “Страшна помста”, “Зачароване місце”, “Тарас Бульба”, “Вій”.

Родинні українські традиції, українське літературне й родинне оточення, побутові п’єси батька, життя у дитинстві в мальовничому українському селі на Полтавщині, навчання у Ніжині, природний талант, знайомство з творчістю І. Котляревського, П. Гулака-Артемовського - основні джерела українських повістей ранньої творчості М. Гоголя.

Народна пісенність, любов до народної мови, пізнання навколишньої дійсності і ознайомлення з селянським побутом рідної йому Полтавщини - це той національний ґрунт, що живив твори М. Гоголя на українську тематику.

“Книга всякої всячини” з етнографічними спостереженнями М. Гоголя, атмосфера Ніжина, творчі зв’язки зі своїми сучасниками-фольклористами, дослідниками української пісенності Срезневським, Максимовичем, Бодянським сприяли збагаченню М. Гоголя живим фольклором. Відгомін переказів про скарби, про відьом, утоплениць, образи українських народних казок, найхитромудріші образи вершинної комедії, пісні та поетичні скази, засоби сміху - найвідоміші фольклорні елементи творів М. Гоголя на українську тематику.

Провідна тема українських повістей “Вечорів на хуторі біля Диканьки”- це тема “диявольської присутності”. Диявол здатний перевтілюватися у різні істоти: у чоловіка й жінку, у тварин, у предмети. Чорт у творах письменника - це відчуження людської сутності. У розумінні Гоголя чорт є містичною і реальною істотою, в якій зосередилося заперечення Бога, вічне зло; він поза простором і часом, він всюдисущий і вічний. Звернення до міфології має не стільки естетичний, скільки моральнісний характер. Через звернення до міфологічних образів, які є породженням зла в гармонійному світі “Вечорів”, мислитель приходить до найглибшого усвідомлення проблем людського буття, ставить актуальні проблеми сьогодення: проблеми українського людського буття, а саме долі України, долі її народу, проблему культури, впливу долі України на характер українців.

Гоголівський герой у ранніх творах М. Гоголя - це українська людина з її національним характером, історичною і ментальною достовірністю.

Фантастика у ранніх творах М. Гоголя перетинається з фольклорно-казковим. Джерелами казкових елементів у “Вечорах на хуторі біля Диканьки” послужили фольклорні матеріали, “Грамматика малороссийского наречия” Павловського. М. Гоголь стискує цілі казки у повістях до окремого епізоду. Так у “Сорочинському ярмарку” використано усічений сюжет народної казки “Піп”. Гоголівські “Вечори” - це “прозаїзація театру”. Українське народно-святкове і ярмаркове життя притаманне більшості оповідань у “Вечорах”. Тематика самого свята і вільно-святкова весела атмосфера визначають сюжет, образи, тональність оповідань. Їжа, вода теж носять святковий, карнавально- масляний характер. Гоголівський сміх у цих оповіданнях чистий, народно-святковий. І ця народність зберігається до кінця. Найказковіша з усіх казок “Вечорів” - казка “Ніч перед Різдвом”. Це особливий час для колядування, щедрування, людського спілкування, гадань, карнавальної свободи поведінки героїв. Нечиста сила у казці позбавлена таємничості, вона антропоморфна, тобто у всьому схожа на людей. Улюбленим прийомом Гоголя у казці є контраст, а особливістю зображуваного - схильність до цілісного, замкнутого світу. М. Гоголь - майстер деталі: герої казки одягнуті у шаровари, які майорять, буяють майже у кожному з оповідань “Вечорів”. Ранні твори М. Гоголя нагадують жанр класичного водевілю, який не лише динамічний та дотепний, але й фантастичний. Дійові особи часто змінюють маски.

Вагоме місце у ранніх творах посідає народна пісня - це історія народу, жива, яскрава, сповнена барв, істини. У “Вечорі проти Івана Купала”, бувальщині, розказаній дячком, дівчата водять хороводи і співають купальські пісні. У казці “Ніч перед Різдвом” колядники співають різдвяні пісні (колядки, щедрівки).

Ранні твори М. Гоголя - це відчуття нового у літературі ХІХ століття. Вони вражають своєю веселістю, правдивістю, поетичністю мови.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.