ДОРОГИ ГОГОЛЯ - Тези робіт

Кошель Анна Юріївна

учениця 11 класу Диканськогої гімназії ім. М.В. Гоголя Полтавської області

Життєвий шлях і творчість Миколи Васильовича Гоголя досліджені та описані досить повно й всебічно, оскільки почалися такі дослідження ще за життя письменника й, здається, не припинялися ніколи. Проаналізовані стиль, творчі методи та прийоми майстра слова, дані детальні характеристики головним і другорядним образам його творів, висловлено безліч припущень та гіпотез щодо прихованого змісту окремих фраз, епізодів, якнайретельніше описані творчі й особисті зв’язки Миколи Васильовича та місця його проживання і т. д. Немало сказано, зокрема, й про те, що в своїх творах митець особливо трепетно говорить про дорогу, звертається до неї, присвячує їй цілі сторінки своїх авторських відступів чи реалістичних описів. Це, власне, й не дивно, адже ніщо й ніхто у світі не стоїть на місці, все перебуває в безперервному русі. Здавна люди говорили, що коли в тебе є ціль, коли ти йдеш своєю дорогою - ти живеш, бо дорога - це життя, а життя - це дорога.

І от саме в дослідженні аспекту дороги в житті і творчості Миколи Гоголя, де про неї мовиться не як про образ чи зазначення напрямку руху письменника, а описується й аналізується дорога як така - полягає новизна нашого дослідження, оскільки дана тема ні в біографічних нарисах, ні в літературознавчих статтях чи монографіях не розглядалася (в усякому разі, нами такі роботи не виявлені).

Можна сміливо стверджувати, що більше третини свого життя ми проводимо саме в дорозі, в кожного з нас є своя дорога, котра веде людину протягом усього життя, і вона унікальна.

Таку мав і наш земляк, неповторний письменник М.В. Гоголь. Він, як вважає дехто з біографів митця, навіть народжений був у дорозі, й вона стала невід’ємним атрибутом усього його життя й творчості. В наш час - час розвитку України як незалежної і самобутньої держави - для кожного з нас дуже важливо знати свою історію й історію життя великих українців. Зараз серед літературознавців, читачів і просто небайдужих громадян тривають суперечки про те, “чиїм” письменником вважати Гоголя: російським чи українським, та ми, пам’ятаючи його походження, велику й справжню любов до України, твердимо - це дійсно великий українець. І в дні, коли вся наша країна готується до відзначення 200-річчя від дня народження письменника, своє дослідження вважаємо потрібним, вчасним і доречним - у цьому актуальність нашої роботи.

Тож ми поставили перед собою мету: проаналізувати біографію М. Гоголя саме в ракурсі пройдених ним доріг, виокремити це питання з його творів і спробувати дійти розуміння того, чим же була дорога для нашого великого земляка. Реалізація мети, на наш погляд, вимагала виконання таких завдань: зібрати відомості про подорожі Гоголя, його улюблені дороги, зрозуміти їх роль у творах митця та значення доріг для самого Миколи Васильовича; ознайомитися із видами транспортних засобів того часу; дізнатись із творів Гоголя, біографічних чи історичних матеріалів про стан доріг першої половини XIX століття та порівняти їх із сучасними шляхами.

Об’єктом дослідження стали літературні твори М.В. Гоголя (перш за все, збірка “Вечори на хуторі поблизу Диканьки” та поема “Мертві душі”), біографічні книги про нього, а також історичні й архівні джерела. Предмет вивчення - дорога в житті й творах Гоголя.

Для досягнення поставленої мети були застосовані різні методи дослідження. Так, наприклад, опрацювавши певну кількість літературознавчих джерел, ми виявили (аналітичним методом), що ця, досить вузька й конкретна тема вивчена й висвітлена, на нашу думку, недостатньо. Зібраний матеріал дає змогу стверджувати, що життя М. Гоголя за кордоном досліджене більш детально: всі його помешкання, вулиці й площі Рима, Москви чи Петербурга, які тим чи іншим чином стосуються письменника, згадані й описані в спогадах, наукових розвідках тощо. Натомість дороги рідного краю, які пам’ятають Миколу Васильовича, залишаються вивченими досить поверхово.

У ході роботи ми працювали з краєзнавчими матеріалами, використовували експонати й архівні матеріали Диканського краєзнавчого музею, ретельно вивчали життєпис Гоголя, його листування, спогади сучасників письменника про нього; саме в аспекті обраної теми проаналізували окремі твори письменника (збірки “Вечори на хуторі поблизу Диканьки” та “Миргород”, поему “Мертві душі”; цитати з творів Гоголя наводимо мовою оригіналу). Використовували й ресурси Інтернету. Тож, вдавшись до методу синтезу, ми вибудували свою роботу з окремих “блоків”.

Звичайно ж, широко застосовано описовий метод - це й місця перебування письменника й транспортні засоби його часу.

При співставленні доріг нашого й минулого часів вдалися до порівняльного методу.

Звичайно, наша робота на претендує на вичерпність чи завершеність, особливо багато можливостей для продовження даної теми вбачаємо в дослідженні саме краєзнавчих матеріалів, що дало б можливість ліквідувати окремі “білі плями” як в біографії Миколи Васильовича Гоголя, так і в історії тих місць, де він перебував. При цьому не можна заперечувати практичне значення роботи: вона може стати в нагоді учням і вчителям при вивченні біографії та творів Миколи Гоголя на уроках зарубіжної літератури, на факультативних чи гурткових заняттях; історичний і краєзнавчий аспекти дослідження будуть цікавими для широкого кола читачів.

Висновки. Як зазначалося вище, метою нашої роботи було дослідити значення дороги в житті Миколи Гоголя та той сенс, якого надавав письменник цьому поняттю в своїх творах. Дослідження засвідчили, що подорожував він надзвичайно багато й не міг без цього обійтися, оскільки дорога не тільки давала йому матеріал для нових творів, але й певним чином зцілювала душу й оздоровлювала тіло.

• Скориставшись літературознавчими працями сучасників Гоголя і авторів наступних епох, ми виявили і в своїй роботі називаємо ті місця, де бував письменник, підкреслюючи при цьому, де саме почувався він найкраще.

• Провівши власну пошукову роботу вже безпосередньо на Полтавщині та в Диканьці (екскурсії, опрацювання туристичних путівників, буклетів, опитування місцевих старожилів, бесіди з працівниками Диканського краєзнавчого музею, робота з матеріалами краєзнавчого музею), ми змогли встановити деякі факти, маловідомі досі, щодо перебування Гоголя, наприклад, в селищі Личківка.

• Збираючи матеріали, ми значно розширили свої знання й збагатили уявлення про транспортні засоби позаминулого століття, які досить часто згадуються в різних літературних творах тієї епохи, і не тільки дізналися про їхні призначення та властивості, але й знайшли їх зображення в Інтернеті та розмістили в додатках своєї роботи.

• На наш погляд, ці матеріали можна використати на уроках історії, літератури, народознавства чи на виховних годинах, а також фрагменти їх можуть бути надруковані в шкільній стіннівці або на сторінках районної газети, оскільки ряд фактів будуть цікавими широкому колу читачів.