ЗЛО НА ПЕРЕХРЕСТЯХ ЛЮДСЬКОЇ ДУШІ. ГОГОЛІВСЬКЕ БАЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ - Тези робіт
Надопта Тетяна Анатоліївна
учениця 9 класу Гвардійського НВК “ЗОШ І—ІІІ ступенів, гімназія” Хмельницької області
Ми не ставили собі за мету визначити до скарбниці якого народу слід віднести творчість М. Гоголя. А зробили спробу показати, що Гоголь на початку творчого життя і в кінці його “єдиний”, тому що всі твори письменника (незалежно від того, чи вони писані на українську тематику, чи на російську) “связались чудным образом с его душой и его внутренним миром”.
Опираючись на багату національну міфологію, письменник відтворює в язичництві певні схеми й символи, які відповідають основному закону Космосу - боротьби ладу з хаосом.
Дохристиянська “нечиста сила”, синтезуючись з християнським уявленням про диявола, отримала у “Вечорах на хуторі поблизу Диканьки” двояке зображення: по-перше, нагадує карнавального чорта; по-друге, постає в усій диявольській силі.
Людські страхи й вади - причина розгулу й тимчасової перемоги темних сил.
В боротьбі з дияволом Гоголем надається велика роль благочестю - молитві, посту, хрещенню.
Поступово світ людей стає відчуженим від світу нечисті, виявляє прагнення до встановлення зв’язку між своїми членами.
В творах, більш наближених до сучасності, надприродні сили відсунуті на задній, “вчорашній” план (“Сорочинський ярмарок”, “Майська ніч”).
“Живость” зображення в художника-копіїста (“Портрет”) - це не просто поверхневе мистецтво, це зброя світового зла і його конкретного світового втілення - влади грошей.
Для християнства, щоб вступити в діалог з Богом, потрібна не зовнішня метаморфоза, але внутрішні, духовні зміни (в цьому головна відмінність християнства від язичництва); символіка християнства вся націлена на духовність і, як наслідок, на етику.
Втрата духовності героями “Мертвих душ” призводить до “омертвіння життя”. Реальний світ будується за принципом протиставлення добра і зла: світ божественний і побутовий, два начала - релігійне і світське.
Біблія, твори святих отців і учителів Церкви допомагали Гоголю бачити і розуміти теперішнє.
Вивчати творчість Гоголя потрібно не в хронології, а з позиції православного світогляду.