СВІТ КОЗАЦТВА В ПРОЗІ М.В. ГОГОЛЯ - Тези робіт

Новокшанова Олена Сергіївна

учениця 11 класу Першої української гімназії ім. М. Аркаса Миколаївської області

Останнім часом посилюється науковий інтерес до козацтва в економічній, історичній, політичній, педагогічній, художньо- естетичній та інших сферах. Усе більше з’являється досліджень, присвячених традиціям козацтва, їхньому виховному впливу на молодь. Звертання до даної теми пов’язане з рядом причин: зацікавленим відношенням до минулого, прагненням зрозуміти, що назавжди залишилося в історії, а що ще можна відродити, зі спробами вдихнути нове життя в історію козацтва.

Актуальність дослідження пов’язана з переглядом історичних подій і явищ у ході кризових змін, у тому числі - з переосмисленням ролі й сутності козацтва, а також літературного перетворення даного феномену. Російська класична література донесла до сучасного читача більш моральну силу, закладену в традиціях, менталітеті козацтва, його патріотизм, волелюбність, сміливу відвагу, що привертає увагу до козаків, до їхньої драматичної історії, відбитої в мистецтві слова, і в XXI столітті. Дана робота присвячена вивченню світу козацтва й специфіці його художнього зображення у творчості М.В. Гоголя.

Наукова новизна роботи полягає в комплексному вивченні теми козацтва у творах М.В. Гоголя. З урахуванням багатогранності, по суті, неозорості обраної теми, в роботі основна увага зосереджена на маловивчених аспектах (зображення малоросійського козацтва). Новизну забезпечило й залучення великого кола історичних джерел, що допомагали висвітлити міру точності в зображенні козацтва, а в ряді випадків і відоме відхилення від фактів, що диктувалося естетичними завданнями, установками, прагненням показати глибинну сутність подій, явищ.

Об’єктом аналізу стали добутки М.В. Гоголя. Предметом дослідження виступає художній світ козацтва (просторово-тимчасові координати, соціально-побутові, станові, етнічні, традиційно- ритуальні, повсякденні, героїчні та інші характеристики).

Мета роботи полягає у вивченні специфіки естетичного світу козацтва, його домінант, константних ознак, що варіюються у творчості корифея російської літератури.

Для досягнення зазначеної мети в роботі ставляться наступні завдання:

• розглянути тему козацтва в соціокультурному та літературному процесі ХІХ-ХХ століть;

• показати специфіку феномену козацтва;

• визначити яку роль відводив Гоголь козакам в історії Росії;

• розкрити художні аспекти наступності теми козацтва у творчості письменника.

Основні положення дослідження:

1. Тема козацтва в культурно-історичному, літературному контексті XVIH-ХХІ ст. займає важливе місце й тісно пов’язана із проблемою вибору шляху Росії, її місії та ролі. У суспільстві відношення до козаків було суперечливим, багато в чому обумовленим самою складністю феномену козацтва, що по-різному проявлялася в його різних локальних підвидах і на різних історичних етапах.

2. Для Гоголя тема козацтва була однієї з основних.

3. Гоголь зображував драматизм доль козацтва, що виходить із самого “перебування” козацтва на кордонах - територіальних, станових, етнічних, історичних.

4. Письменник зобразив малоросійське козацтво. Він висвітив моральні установки, звичаї, світогляд козацтва, самобутність, його оригінальність.

5. Порівняння донських та малоросійських козаків.

6. Пошук відродження козацтва і в наші дні (прикладом цього є одна із вибраних організацій саме в Україні).

Поставленими метою й завданнями обумовлений і вибір методу дослідження, що базується на принципах системно- цілісного аналізу добутків письменника, складається із емпіричного методу, аналізу та пошуку інформації.

Практична значимість роботи полягає в тому, що матеріал і результати дослідження можуть використовуватися в процесі викладання історії російської літератури ХІХ-ХХ століть у вищій школі, у навчальних посібниках і спецкурсах, на уроках літератури в старших класах середніх шкіл, ліцеїв і гімназій.

Висновки. Відзначимо, що М.В. Гоголь у розкритті теми козацтва виходив з “рамковості” самого явища козацтва. Великий російський письменник зображував драматизм доль козацтва, джерела якого закладені в самому становищі козацтва, що завжди перебувало на різного роду кордонах: між своїми й чужими, між мирною працею і військовою службою, між народом і верхами і т. д.

Гоголь побачив трагізм в зменшенні значимості козацтва, у втраті патріархальних основ, героїчного духу, що йшов у минуле. Але зображуючи малоросійських козаків письменник звертає увагу і на їхні естетичні вподобання, в першу чергу, як простих людей, їхні почуття: любов, вірність, гнів, братерство, відвагу.

Описуючи козаків, М.В. Гоголь не забуває про їхні закони життя, за якими вони повинні були жити, і вбивство рідного сина зі сторони Тараса Бульби оцінювалось як ще один обов’язок козака, який вірний насамперед Батьківщині, а не своїм людським почуттям. Вдалим є і образність у “Вечорах на хуторі біля Диканьки”. Автор не вказує на руйнування Січі у прямому смислі, він майстерно приховує цей момент для цензури, даючи змогу читачеві додумати мету приходу козаків до імператриці.

Таким чином, нами зроблено висновок, що М.В. Гоголь бачив світ козацтва по-своєму. Він намагався передати якомога більш привабливо становище козацтва як під час його розквіту, так і під час втрати його вагомості в самому суспільстві в цілому. Але цей факт зовсім не заперечує замилування Гоголя козацьким вільним життям, де панують патріотизм та прагнення до незалежного існування.

Козацтво для Гоголя стало символом двох протилежних складових його власного характеру - естетичної меланхолії та бурхливого патріотизму.