ОБРАЗ РУДОГО ПАНЬКА У ВЕЧОРАХ НА ХУТОРІ ПОБЛИЗУ ДИКАНЬКИ М.В. ГОГОЛЯ - Тези робіт

ОБРАЗ РУДОГО ПАНЬКА У ВЕЧОРАХ НА ХУТОРІ ПОБЛИЗУ ДИКАНЬКИ М.В. ГОГОЛЯ - Тези робіт

Собчук Марія Ігорівна

учениця 10 класу Технологічного багатопрофільного ліцею м. Хмельницького

Рудий Панько - це своєрідний персонаж М.В. Гоголя, якому автор дає право говорити від свого імені. Оскільки своєрідний метод розгляду персонажа у взаємозв’язку його внутрішнього світу з внутрішнім світом автора не був ґрунтовно досліджений, нашою метою є пояснити психологію Гоголя у контексті образу Рудого Панька та охарактеризувати сам образ, його головні риси.

• У творі є два основні мовці, які належать до протилежних світів: Фома Григорович та Макар Назарович. Автор вводить оповідачів, по-перше, для того, щоб відокремити два антагонічні типи реальності та показати, якому з них він симпатизує найбільше, по-друге, щоб виявити ексцентричність своєї особистості та сфокусувати увагу читачів на тому, що він різко відрізняється від більшості своїм внутрішнім світом.

• Образ Рудого Панька має свою символіку. Панько рудий не випадково. У цьому є сакральний зміст. Руде волосся - характерна ознака людини лукавої, хитрої, неоднозначної, навіть пов’язаної з магічними силами. Ім’я “Панько” можна трактувати як “пан”. Приналежність до української нації, яскраво виражений менталітет додають екзотичної, романтичної форми повістям.

• Якщо Гоголь протягом життя кидається в протиріччя та крайнощі, Панько чинить так само. В його характері перебувають в постійній взаємозалежності песимізм, оптимізм, глобалізм. Саме намагання автора глобалізувати себе ми вважаємо першопричиною виникнення персонажа пасічника.

• Тематика творів М.В. Гоголя тісно переплітається з містикою. Це в певній мірі можна пояснити психічним захворюванням письменника. У його душі відбувається складна еволюція образу нечистої сили, якої він так боїться - від “звичайного” чорта у “Ночі перед Різдвом” до образу зруйнованої нечистю покинутої церкви (“Вій”).

Існує декілька найголовніших ракурсів персонажа пасічника:

- Панько як персонаж Гоголя, як “видавець”;

- Панько як прототип молодого, амбіційного письменника;

- Панько як втілення неоднозначного, таємничого характеру письменника;

- Панько як оптиміст у Гоголі;

- Панько як той, хто описує страх Гоголя.