ВЕСНЯНА ГРОЗА - ФЕДІР ТЮТЧЕВ - ПОЕЗІЯ ЧИСТОГО МИСТЕЦТВА - РОСІЯ - ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ ТА ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ XIX ст. - посібник-хрестоматія

ВЕСНЯНА ГРОЗА - ФЕДІР ТЮТЧЕВ - ПОЕЗІЯ ЧИСТОГО МИСТЕЦТВА - РОСІЯ - ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ ТА ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ XIX ст. - посібник-хрестоматія

У Росії з другої половини XIX ст. були напрочуд потужними дві лінії в літературі — революційно-демократична і “чистого мистецтва”. Представники першої (М. Некрасов, М. Добролюбов, Д. Писарєв, М. Салтиков-Щедрін та ін.) вважали, що мистецтво має слугувати відображенню нагальних соціальних і політичних проблем. Вони змальовували важке життя народу, умови праці селян і робітників, бідність і безправність простих людей. На противагу М. Некрасову та його послідовникам, представники “чистого мистецтва” уникали суспільних питань, вони вважали, що сутність мистецтва — служити Красі, виявляти її в різних формах і утверджувати її у світі. Мистецтво як вияв Краси самим своїм існуванням зцілює людську душу й одухотворює світ, вважали поети “чистого мистецтва” (А. Фет, Ф. Тютчев, А. Григор’єв, А. Майков, Я. Полонський, М. Щербина та ін.).

ФЕДІР ТЮТЧЕВ

1803-1873

Федір Іванович Тютчев увійшов в історію світової літератури як поет-філософ і тонкий лірик. Творчість Ф. Тютчева нерідко називають “поезією думки й почуття”. У ліриці Ф. Тютчева домінує філософське сприйняття, а через його призму поет висловлює бачення довколишнього світу, зокрема природи й людини. Тому в ліриці Ф. Тютчева важко виокремити філософські, пейзажні та суто інтимні вірші, бо пейзажі в нього одухотворені, вони відображають стани людської душі, а людські почуття суголосні описам природи. Світ людських емоцій і переживань, зміни в природі викликають у автора глибокі філософські роздуми. Ф. Тютчев вважав, що природа, як і душа людини, — це великий космос, тут вирують стихійні сили. Але хаосу протистоять краса й гармонія, які має оспівувати поет.

ВЕСНЯНА ГРОЗА

Люблю я час грози весною,

Коли травневий перший грім,

Немовби тішачися грою,

Гуркоче в небі голубім.

Гримить відлуння голосисто!

От дощик бризнув, пил летить.

Краплин прозорчасте намисто

На сонці золотом горить.

Біжать потоки вод прозорих,

Пташиний не змовкає гам,

І в лісі гам, і шум у горах, —

Усе підспівує громам.

Ти скажеш: пустотлива Геба,

Кормивши Зевсові орла,

Громокипучий кубок з неба

На землю з сміхом розлила.

(Переклад Максима Рильського)






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.