ВЕСНЯНА ГРОЗА - ФЕДІР ТЮТЧЕВ - ПОЕЗІЯ ЧИСТОГО МИСТЕЦТВА - РОСІЯ - ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ ТА ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ XIX ст. - посібник-хрестоматія

ВЕСНЯНА ГРОЗА - ФЕДІР ТЮТЧЕВ - ПОЕЗІЯ ЧИСТОГО МИСТЕЦТВА - РОСІЯ - ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ ТА ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ XIX ст. - посібник-хрестоматія

У Росії з другої половини XIX ст. були напрочуд потужними дві лінії в літературі — революційно-демократична і “чистого мистецтва”. Представники першої (М. Некрасов, М. Добролюбов, Д. Писарєв, М. Салтиков-Щедрін та ін.) вважали, що мистецтво має слугувати відображенню нагальних соціальних і політичних проблем. Вони змальовували важке життя народу, умови праці селян і робітників, бідність і безправність простих людей. На противагу М. Некрасову та його послідовникам, представники “чистого мистецтва” уникали суспільних питань, вони вважали, що сутність мистецтва — служити Красі, виявляти її в різних формах і утверджувати її у світі. Мистецтво як вияв Краси самим своїм існуванням зцілює людську душу й одухотворює світ, вважали поети “чистого мистецтва” (А. Фет, Ф. Тютчев, А. Григор’єв, А. Майков, Я. Полонський, М. Щербина та ін.).

ФЕДІР ТЮТЧЕВ

1803-1873

Федір Іванович Тютчев увійшов в історію світової літератури як поет-філософ і тонкий лірик. Творчість Ф. Тютчева нерідко називають “поезією думки й почуття”. У ліриці Ф. Тютчева домінує філософське сприйняття, а через його призму поет висловлює бачення довколишнього світу, зокрема природи й людини. Тому в ліриці Ф. Тютчева важко виокремити філософські, пейзажні та суто інтимні вірші, бо пейзажі в нього одухотворені, вони відображають стани людської душі, а людські почуття суголосні описам природи. Світ людських емоцій і переживань, зміни в природі викликають у автора глибокі філософські роздуми. Ф. Тютчев вважав, що природа, як і душа людини, — це великий космос, тут вирують стихійні сили. Але хаосу протистоять краса й гармонія, які має оспівувати поет.

ВЕСНЯНА ГРОЗА

Люблю я час грози весною,

Коли травневий перший грім,

Немовби тішачися грою,

Гуркоче в небі голубім.

Гримить відлуння голосисто!

От дощик бризнув, пил летить.

Краплин прозорчасте намисто

На сонці золотом горить.

Біжать потоки вод прозорих,

Пташиний не змовкає гам,

І в лісі гам, і шум у горах, —

Усе підспівує громам.

Ти скажеш: пустотлива Геба,

Кормивши Зевсові орла,

Громокипучий кубок з неба

На землю з сміхом розлила.

(Переклад Максима Рильського)







На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.