ОСІННЯ ПІСНЯ - Поль Верлен - Перехід до модернізму. Взаємодія символізму та імпресіонізму в ліриці - Хрестоматія 10 клас

ОСІННЯ ПІСНЯ - Поль Верлен - Перехід до модернізму. Взаємодія символізму та імпресіонізму в ліриці - Хрестоматія 10 клас

Класик світової поезії Поль Верлéн - один із зачинателів імпресіонізму і символізму в літературі. Народився в сім'ї військового офіцера. Після відставки батька родина перебралася з провінційного містечка Мец у Париж. У шкільні роки Верлен виявив хист до літератури. Один зі своїх віршів 14-річний поет-початківець надіслав В. Гюго. Верлен цікавився поетами парнаської школи, захоплювався віршами Ш. Бодлера, що позначилося на творах, з якими він увійшов у літературу.

Дебютна збірка “Сатурнічні поезії” (1866), овіяна настроями суму та меланхолії, вражає образами природи, які суголосні “пейзажам душі”. Відхід від естетики парнасців окреслився в збірці “Вишукані свята” (1869), яка покликана передати суб'єктивні враження поета, що спостерігає за найтоншими миттєвими порухами душі ліричного героя.

Збірка “Добра пісня” (1870) овіяна світлими почуттями кохання ліричного героя. На подальше життя і творчість П. Верлена вплинули події Паризької комуни (1871). Її поразку поет сприйняв болісно, а знайомство з А. Рембо зруйнувало його родину, підштовхнуло до богемного способу життя, до мандрів Бельгією та Англією.

Вершиною творчості Верлена і знаковим явищем символістської поезії стала збірка “Романси без слів” (1874). У вірші “Поетичне мистецтво” викладено розуміння “нової поезії”. У 1880-ті роки виходять друком збірки “Мудрість”, “Далеке і близьке”, “Паралельно”, книга нарисів “Прокляті поети”, мемуари “Мої в'язниці”. Попри популярність, яка прийшла до Верлена, “король поетів” страждав від самотності, хвороб, відчував матеріальну скруту. Поховали його за кошти міста.

ОСІННЯ ПІСНЯ

Неголосні

Млосні пісні

Струн осінніх

Серце тобі

Топлять в журбі,

В голосíннях.

Блідну, коли

Чую з імли –

Б’є годинник:

Линуть думки

В давні роки

Мрій дитинних.

Вийду надвір –

Вихровий вир

В полі млúстім

Крутить, жене,

Носить мене

З жовклим листям.

Переклад Григорія Кочура