Антон Павлович Чехов (1860 -1904) - ЛЮДСЬКІ СТОСУНКИ - ПРИГОДИ І ФАНТАСТИКА

Антон Павлович Чехов (1860 -1904) - ЛЮДСЬКІ СТОСУНКИ - ПРИГОДИ І ФАНТАСТИКА

Видатний російський письменник Антон Павлович Чехов був онуком кріпака, який зміг викупити себе та свою сім’‎ю на волю і пізніше служив управляючим панського маєтку. Батько А. Чехова пройшов шлях від хлопчика-розсильного до власника крамнички.

Багатодітна сім’‎я жила дуже скромно в маленькому будиночку загальною площею 23 квадратних метри. Усі діти були обдарованими, особливо вирізнялися Антон та старший брат Микола, який став художником. Змалку Антон дуже любив читати і був записаний в усі бібліотеки міста. Чехов-гімназист разом з братами придумував різноманітні сценки та домашні вистави.

Усе дитинство Чехова пройшло в Таганрозі. А з 16 до 18 років Антон прожив у цьому місті один: батько збанкрутував і вся родина переїхала до Москви. Юнак опинився у скрутному становищі. Йому довелося не тільки вчитися, а й заробляти на життя приватними уроками, ще й висилати гроші сім’‎ї. Це сформувало характер хлопця — стриманий та мужній. Коли Антон приїхав до Москви, всі рідні помітили, що він став самостійним.

Навчаючись на медичному факультеті, Чехов починає активно друкуватися в невеликих гумористичних журналах. Гонорари, які приносять ці публікації, дуже швидко стають єдиним джерелом існування великої родини. Теми оповідань— найрізноманітніші, здавалося, що немає такого суспільного явища, про яке би не написав молодий автор.

У своїх гумористичних оповіданнях Чехов розмірковував про вади суспільства та людей, що в ньому живуть. До таких творів належать й оповідання «Товстий і тонкий» та «Хамелеон». У цих невеличких текстах Чехов, вдаючись до іронії, осміює лицемірство, грубість, нахабство та неосвіченість. Особливо підкреслює письменник таке обурливе явище, як відсутність гідності, яка переходить у рабське плазування.