Роберт Льюїс Стівенсон (1850-1894) - ЛІТЕРАТУРНІ БАЛАДИ - БИЛИНИ І БАЛАДИ - Хрестоматія 7 клас

Англійський письменник шотландського походження Роберт Льюїс Стівенсон народився 1850 р. в Единбурзі. З дитинства він був пов’‎язаний з морем і героїчним минулим Шотландії. З морем — через діда та батька, інженерів, які будували маяки на скелястих берегах британської півночі. З героїчним минулим — через легендарних Мак-Грегорів, предків по материнській лінії. Одним з них, за переказом, був сам Роб Рой, герой боротьби шотландців за незалежність. Змалку Стівенсона вабили не лише далекі країни, а й далекі часи — епохи подвигів і пригод. Основна тема більшості його творів — Шотландія, її історія та її герої.

По закінченні школи Роберт вступив до Единбурзького університету. У 1871 р. він оголосив батькам, що залишає інженерний факультет заради літературної діяльності. Батьки були вражені, сподіваючись, що син, як батько, дядько й дід, будуватиме маяки. За наполяганням батьків Роберт перейшов на юридичний факультет і здобув звання адвоката, але не працював за фахом.

У 1878 та 1879 роках були видані перші книги Стівенсона. Тоді ж у Франції письменник познайомився з американкою Фанні Осборн та поїхав за нею до Америки, де закохані й одружилися. У 1880 р. Стівенсон захворів на туберкульоз, який тоді не вміли лікувати. У пошуках цілющого клімату він відвідав Швейцарію, південь Франції, Борнмут (Англія), Саранак-Лейк у штаті Нью-Йорк. У цей час він пише оповідання, вірші (у тому числі й дитячі), літературно-критичні статті, п'єси. У 1883 р. вийшов один з найкращих творів Стівенсона — роман «Острів скарбів».

Через погане здоров’‎я та бажаючи зібрати матеріали для нарисів, Стівенсон разом з матір'ю, дружиною та пасинком вирушив на яхті в південні області Тихого океану. Вони відвідали Маркізькі острови, Туамоту, Таїті, Гаваї, Мікронезію й Австралію та придбали ділянку землі на острові Уполу архіпелагу Самоа, вирішивши надовго оселитись у тропіках. Свій маєток Роберт назвав Вайліма (П'ятиріччя).

Однією з провідних тем творчості Р. Л. Стівенсона була тема національної незалежності, яка знайшла відображення й у баладі «Вересовий трунок».

На жаль, ні любов тубільців, для яких подружжя Стівенсонів влаштувало на своїй віллі лікарню, ні благодатний клімат не допомогли письменникові. У 1894 р. він помер, заповівши поховати себе неподалік від свого будинку, на вершині сусідньої гори.