Альфред Марґул-Шпербер (1898-1967) - ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ПОЕЗІЇ - БИЛИНИ І БАЛАДИ - Хрестоматія 7 клас

Альфред Марґул-Шпербер (1898-1967) - ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ПОЕЗІЇ - БИЛИНИ І БАЛАДИ - Хрестоматія 7 клас

Альфред Марґул-Шпербер народився 23 вересня 1898 р. в містечку Сторожинець на Буковині. Письменник походив з асимільованої єврейської родини. Його батько був управителем і обліковцем у румунського дідича Янку Флондора (пізніше — перший міністр у справах Буковини при румунському уряді), мати — вчителька музики (її єврейське ім’‎я Марґула поет згодом додав до свого справжнього прізвища). Навчався в німецькій гімназії в Чернівцях. У 1914 р. Альфред разом з батьками втік до Відня, уникаючи російської окупації, полону та антиєврейських погромів. Там він склав іспити на атестат зрілості й був відправлений як доброволець на Східний фронт (Східна Галичина, Південь України). Перебуваючи в пеклі Першої світової війни на східному фронті, поет створив пацифістський цикл віршів «Болючий час».

По закінченні війни поет повернувся до рідних Чернівців, де розпочав правничі студії, які через кілька місяців перервав, позаяк його не влаштовував низький рівень викладання у щойно румунізованому університеті. Тим часом датуються перші публікації в часописах «Нерв» (Чернівці), «Мета» (Кронштадт/Брашов), «Зеніт» (Аграм/Загреб) тощо. З 1920 р. почалися тривалі перебування письменника за кордоном (Париж, Нью-Йорк), знайомство з Іваном Голлем, Уолдо Франком, переклади «Каліграм» Г. Аполлінера, «Безплідної землі» Т. С. Еліота, а також поезій Р. Фроста, У. Стівенса, Е. Каммінгса, фольклору американських індіанців. Альфред Марґул-Шпербер співпрацює з часописом «New York Journal of ThePeople», не гребує випадковою роботою (керівник емігрантського пункту в Парижі, робітник-металіст, вуличний торговець, мийник посуду, клерк, прокурист банку в Нью-Йорку). У цей час виникає експресіоністський цикл «Одинадцять великих псалмів». У 1924 р. Марґул-Шпербер повернувся до Чернівців через хворобу легенів, працює там редактором газети «Czemowitzer Morgenblatt», де підтримує молоді таланти.

У 1933 р. поет на вимогу свого тестя-підприємця переселяється до північномолдовського містечка Бурдюжень, де відповідає за іншомовну кореспонденцію на великій бойні, яка експортує м’‎ясо до країн Західної Європи. Жваво листується з багатьма відомими літераторами Європи (Т. Манн, Г. Гессе, К. Гамсун, С. Цвейг та ін.). У 30-ті рр. з’‎являються перші збірки поезій «Параболи ландшафту» та «Таємниця і відмова», у яких переважає символічний пейзажний вірш зі строгою класичною метрикою і строфікою. У 1940 р., після окупації Північної Буковини радянськими військами, Марґул-Шпербер переселяється до Бухареста. Завдяки заступництву румунських друзів поетові вдається уникнути депортації, під час війни він перебивається як приватний учитель іноземних мов.

Після 1944 р. Марґул-Шпербер — центральна фігура німецькомовної літератури Румунії. Він розгортає багатогранну інтенсивну літературну й перекладацьку діяльність, стає безкорисливим покровителем багатьох буковинських поетів, у тому числі й молодого Пауля Целана.

У 1954 р. Марґул-Шпербер був удостоєний Державної премії Румунії. Помер письменник З січня 1967 р. в Бухаресті.

Перекладав твори Альфреда Марґул-Шпербера на українську мову відомий перекладач Петро Рихло. Прочитати ці переклади можна в книзі «Загублена арфа : антологія німецькомовної поезії Буковини» (Чернівці, 2002).






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.