ФОЛЬКЛОРНІ БАЛАДИ - БИЛИНИ І БАЛАДИ - Хрестоматія 7 клас

ФОЛЬКЛОРНІ БАЛАДИ - БИЛИНИ І БАЛАДИ - Хрестоматія 7 клас

ФОЛЬКЛОРНА БАЛАДА

Фольклорна балада (Прованс, ballada, від ballar— танцювати) — ліро-епічний жанр усної народної творчості з динамічним сюжетом, з трагічною, часто фантастичною розв’‎язкою. Для балади притаманний своєрідний сюжет, у якому драматичне загострення конфлікту поєднується з психологічним зображенням внутрішнього світу героя, його почуттів, переживань; стрімкий розвиток подій, діалог.

Балада виникла у XII столітті в народному мистецтві Провансу. Первісно — це танцювально-хорова пісня середньовічної поезії Західної Європи з чіткою строфічною організацією. Пізніше — це невеликий фабульний твір, в основі якого лежить певна незвичайна пригода. Тому баладу часто називали маленькою поемою.

Балада про короля Ліра та його дочок

Сказання про короля Ліра і його дочок належать до числа найдавніших британських балад. Уперше їх літературну обробку здійснив англійський літописець Джеффрі Монмутський у своїй латиномовній «Історії Британії» (1135). За Джеффрі Монмутським, король Лір жив у VII столітті до н. е., правив шістдесят років, а на схилі життя схотів визначити, якій доньці віддати кращу частину спадщини. На питання про любов до батька молодша донька Ліра, Корделія, відповіла занадто стримано. Розлючний батько вигнав доньку з дому. Горда Корделія вирушила у вигнання до Франції, де з нею побрався тамтешній король Аганіпп.

Чоловіки старших дочок повстали та відібрали в короля Ліра владу. Лір переправився до Франції, помирився з Корделією і з її допомогою повернув собі владу. Після смерті Ліра Корделія правила ще п’‎ять років, а потім була скинута з престолу племінниками, синами старших сестер. В ув'язненні вона вкоротила собі віку. Племінники Корделії поділили владу над Британією, однак один з них порушив клятву і почав війну. Він зазнав поразки та загинув, а його двоюрідний брат Кунедагій став королем усієї Британії і «тридцять три роки зі славою утримував її за собою».

Згодом переказ цієї легенди вже англійською мовою трапляється в багатьох віршованих хроніках: від поеми Лайамона «Брут» (бл. 1200) до знаменитих «Хронік» Рафаеля Холіншеда (1577), які пізніше використав Вільям Шекспір як джерело створення своїх трагедій «Макбет» та «Король Лір» тощо.