ЛІТЕРАТУРНИЙ ДЕТЕКТИВ - БИЛИНИ І БАЛАДИ - Хрестоматія 7 клас

ЛІТЕРАТУРНИЙ ДЕТЕКТИВ - БИЛИНИ І БАЛАДИ - Хрестоматія 7 клас

ДЕТЕКТИВНА ЛІТЕРАТУРА

Детективна література — вид літератури, що включає художні твори, сюжет яких присвячений розкриттю загадкового злочину, зазвичай за допомогою логічного аналізу фактів. Основою конфлікту найчастіше є зіткнення справедливості з беззаконням, що завершується перемогою справедливості. Родоначальником власне детективної літератури вважають американського письменника Едгара По («Вбивство на вулиці Морг», «Золотий жук» тощо). Основні межі детективної літератури складаються вже в другій половині XIX - початку XX ст. у творчості У. Коллінза (Англія), Е. Габоріо, Г. Перу (Франція) й особливо А. Конан Дойла (Англія), що створив популярний образ Шерлока Холмса, приватного детектива. Оформляються два сюжетні типи детективної літератури: інтелектуальний, такий, що походить від Е. По (основний інтерес зосереджений на процесі розслідування), і пригодницький, такий, що йде від У. Коллінза (побудований на нагнітанні нових драматичних епізодів, часто нових злочинів).

Неабияку роль в подальшому розвитку детективної літератури відіграли твори англійських письменників Е. Уоллеса, Д. Л. Сейєрс та ін., а також Г. Честертона, що створив образ «інтуїтивного детектива» — патера Брауна. Для більшості творів першої чверті XX ст. притаманна, проте, штучність ситуацій, стандартність сюжетної схеми.

Реалістичними елементами, літературною майстерністю відзначені повісті про сищиків-любителів Еркюля Пуаро і міс Марпл А. Крісті (Англія) і про інспектора Мегре Ж. Сіменона (Франція). Реалістичні мотиви в американській детективній літературі відродив Д. Хамметт, а за ним — Р. Чандлер, Ф. Макдональд (так звана жорстка школа). Під їх впливом в детективній літературі 20-30-х рр. склався тип «динамічної повісті», що компромісно поєднує реалістичні моменти з сюжетними шаблонами: Е. С. Гарднер, Р. Стаут, Е. Куїн у США; Дж. Тей, М. Іннес (Англія); Н. Марш (Нова Зеландія). Після II світової війни зріс потік антиінтелектуальної детективної літератури, позбавленої соціальної проблематики: так звана чорна школа — М. Спіллейн, С. Адамс (США), серія про шпигуна-супермена Джеймса Бонда І. Флемінга (Англія), яка оспівувала жорстокість. У середині XX ст. поширилися модифікації детективної літератури: кримінальний (Ф. Айлс, Д. Сімсон, Англія; П. Хайсміт, США), шпигунський (Е. Емблер, Ле Карре, Англія) і поліцейський (Е. Макбейн, США) романи, а також детективні сюжети, засновані на науково- фантастичній ідеї (А. Азімов, США).

Для кращих зразків детективної літератури притаманні реалістичність зображення побуту і психології, суспільних зв'язків і конфліктів, романтична загостреність подій і характерів, захопливість інтелектуальної гри. Вони засновані на раціоналістичному переконанні в силі розуму й утверджують торжество правопорядку над соціальним злом.

 







На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.