СОНЕТ 11 - ДАНТЕ АЛІГЄРІ (1265-1321) - ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ - СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ - Хрестоматія

СОНЕТ 11 - ДАНТЕ АЛІГЄРІ (1265-1321) - ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ - СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ - Хрестоматія

В своїх очах вона несе Кохання, —

На кого гляне, ощасливить вмить;

Як десь іде, за нею всяк спішить,

Тріпоче серце від її вітання.

Він блідне, никне, множачи зітхання,

Спокутуючи гріх свій самохіть.

Гординя й гнів од неї геть біжить.

О донни, як їй скласти прославляння?

Хто чув її, — смиренність дум свята

Проймає в того серце добротливо.

Хто стрів її, той втішений сповна.

Коли ж іще й всміхається вона,

Марніє розум і мовчать уста.

Таке-бо це нове й прекрасне диво.

Переклад Миколи Бажана

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Розкажіть про кохання Данте до Беатріче.

2. Кохана поета — марення, мрія чи земна жінка? Аргументуйте свою думку, звернувши увагу на художні засоби, за допомогою яких Данте створює образ Беатріче.

3. Чи прагне поет подолати відстань між ним і коханою? Поясніть свою відповідь

4. У чому ви вбачаєте особливість образу кохання, створеного Данте?

5. Що може стати символом кохання, яке відчуває поет?

СОНЕТ

Сонет — один з найхарактерніших ліричних жанрів доби Відродження. Його історія нараховує сім з половиною століть. З’‎явився цей жанр в Італії у XIV-XVI ст„ а в інших країнах — у XV-XVI ст. Свого розквіту він досяг у XVII ст. практично в усіх західноєвропейських літературах. Основні види сонета — італійський та англійський.

Сонет як стійка лірична віршова форма із 14 рядків (поєднаних між собою двох чотиривіршів — катренів і двох тривіршів — терцин) з певним порядком римування (абба абба вгв вгв) зародився в Італії наприкінці епохи Середньовіччя (напередодні Відродження).

Світогляд людини доби Середньовіччя був сповнений містики. Тому чотиривірш став відображенням чотирьох елементів, з яких створений світ (земля, вогонь, вода, повітря), і символізував собою його матеріальний бік. Тривірш, втілюючи в собі ідею триєдності Бога, був символом світу духовного. Таке поєднання катренів і терцин (4, 4, 3, 3) символізувало сходження від матеріального до духовного, від низького до високого, а отже, було відображенням основних ідей доби Середньовіччя.

Згодом таке тлумачення втратило актуальність, а строфічна форма набула іншого змісту. У сонеті перший катрен задавав тезу (твердження), другий катрен розвивав антитезу (протилежне твердження). Для їх протиставлення потрібні однакові за обсягом строфи. Тому терцини — це втілення боротьби цих протилежних сил, їх синтез і водночас розв’‎язка (так званий «сонетний замок»).

Англійський сонет складається з трьох чотиривіршів й одного двовірша з римуванням абаб вгвг деде жж.

Можливі також неканонічні форми сонета: «хвостаті» сонети — з додатковим рядком; перевернуті — які починаються двома тривіршами; суцільні — побудовані на двох римах; «безголові» — з одним чотиривіршем і двома тривіршами; напівсонети — один чотиривірш та один тривірш; «кульгаві» — в яких останні рядки чотиривіршів усічені тощо.

Сонетна форма однаково успішно використовувалася в любовно-психологічній, філософській, пейзажній і політичній ліриці. їй притаманні й урочистий пафос і сатира, і ніжність, і доброзичлива усмішка. У творчості різних митців сонет звучить то трагічно і напружено, то схвильовано і мелодійно.

Сонет став однією з найулюбленіших форм ліричної поезії великих італійських поетів Відродження і під пером Петрарки набув тієї гнучкості, яка необхідна короткому віршу, що містить у собі дуже важливий філософсько-етичний зміст.

Шедеврами англійського сонета є ліричні поезії Вільяма Шекспіра.