Квінт Горацій Флакк - ДАВНЬОРИМСЬКА КУЛЬТУРА ТА ЛІТЕРАТУРА - АНТИЧНІСТЬ - Хрестоматія

image2

Видатний римський поет-лірик Квінт Горацій Флакк народився на півдні Апеннінського півострова у невеличкому місті Венузія. Своєї матері він не пам’ятав, вона дуже рано померла. Батько ж майбутнього поета був вільновідпущеником (колишнім рабом).

Йому вдалося не лише отримати волю, а й набути статок — маєток біля міста. І хоча рабське походження, за уявленнями того часу, плямувало репутацію людини, Горацій

ніколи його не соромився і часто згадував про це у творах.

Батько зробив усе, щоб дати Квінту найкращу, тобто аристократичну освіту, яка відкрила б перед сином шлях у вищі кола римського суспільства. Навчання у Венузії довелося покинути: діти місцевої еліти любили поглузувати із сина колишнього раба. Єдиним місцем, де можна було, на думку Горація-старшого, продовжувати навчання, був Рим. У такому величезному місті і вчителі кращі, і походження школяра мало кого цікавитиме.

Так дев’ятирічний Горацій потрапив у столицю, де за десять років здобув чудову освіту, яка передбачала бездоганне знання латини, творів римської літератури, тонкощів ораторського мистецтва та римських законів. Під час навчання в школі талановитий хлопчина взявся за вивчення грецької мови і дуже скоро зміг прочитати “Іліаду” Гомера в оригіналі. Твір давньогрецького генія справив на нього сильне враження, і рідна римська література якось відразу здавалася йому недосконалою. Горацій настільки захопився грецькою літературою, що навіть сам почав писати вірші грецькою мовою.

Вінцем римської освіти було вивчення філософії. Найпрестижнішим вважалося поїхати в Грецію і прослухати курс філософії саме там. Батько Горація не пошкодував коштів і відправив сина в Афіни — місто, яке славилося своїми філософськими школами й найвищим рівнем освіти. Проте завершити навчання Горацію не вдалося, на заваді стали бурхливі політичні події—розпочалася чергова громадянська війна. До Греції прибув Марк Юній Брут, очільник римлян-республіканців, які розпочали війну проти прихильника диктатури Гая Юлія Цезаря Октавіна. Під гаслом захисту республіки патріотично налаштована римська молодь, яка навчалася в грецьких школах, масово вступала до республіканської армії.

Горацій особисто познайомився з Брутом і справив на нього настільки сильне враження, що той призначив юнака командиром одного з легіонів. Не останню роль у рішенні двадцятидворічного Квінта вступити до армії республіканців відіграло захоплення давньогрецькою історією, де було достатньо прикладів доблесної боротьби з тиранією. Вирішальна битва між військом цезаріанців і республіканськими

легіонами відбулася в північній Греції поблизу містечка Філіппи в 42 році до н. е. У цьому кривавому побоїщі гору взяли цезаріанці, армія яких складалася з досвідчених і професійних воїнів, а не з поспіхом набраних студентів. Юній Брут, усвідомивши поразку, покінчив життя самогубством, а залишки його війська врятувалися втечею. Втік із поля бою і командир легіону Квінт Горацій Флакк, для якого битва під Філіппами стала переломним моментом у житті — поразка республіканської армії морально його надломила. Пізніше він так описав цю доленосну для себе подію:

Згадай Філіппи, звідки тікали ми,

Де щит я кинув... Зламано мужність там.

А ті, хоробрі перед боєм,   

Потім лягли — до землі обличчям.

Усі республіканці — учасники війни — були оголошені в розшук як небезпечні злочинці. Понад рік юнак не наважувався повернутися додому, він поневірявся грецькими островами і містами Малої Азії, зазнаючи справжніх злиднів. Лише в 40 році до н. е., скориставшись амністією, оголошеною Октавіаном, Горацій “з підрізаними крилами” прибув до Риму. Тут на нього чекала жахлива звістка — за час його відсутності помер батько. Ще одним болючим ударом стала конфіскація маєтку у Венузії і майна в Римі на користь ветеранів Октавіана. Тепер він залишився без опіки близької людини і без шматка хліба на вулицях величезного міста. Потрібно було починати нове життя, більше опікуючись не вільнолюбними ідеями, а виживанням.

Щоб не померти з голоду, Горацій влаштувався переписувачем рахункових книг до скарбниці міста, водночас все своє дозвілля він присвячував написанню віршів. До літературної діяльності його спонукали життєві розчарування, “зухвала вбогість” і небажання померти звичайним писарчуком. Поетичний досвід у нього вже був, щоправда, грекомовний, і тепер молодий поет звернувся до рідної латини. Своє рішення він пізніше пов’язував із дивним сном. Одного разу йому наснився Квірин — римський бог народних зборів, який сказав: “Хочеш примножити загін грецьких поетів? Коли так, то краще вже носи дрова до лісу: це куди менша дурниця”.

Літературна діяльність Горація

Завдяки сформованим мистецьким уподобанням двадцятип’ятирічний Горацій уже на початку своєї літературної діяльності виступив не як юнак-початківець, а як достатньо зрілий митець. Він ретельно і наполегливо працював над удосконаленням своїх творів, добиваючись простих, майже розмовних інтонацій. У 38 році до н. е. на Горація звернув увагу Вергілій — уже відомий автор “Буколік”, поет, наближений до Октавіана. Вергілій оцінив поетичну майстерність новачка і, незважаючи на його республіканське минуле, представив Меценату.

Могутній покровитель мистецтва і особистий друг “тирана” Октавіана, на великий подив Горація, зацікавився віршами, а не подробицями його участі у битві поблизу Філіпп.

image3

Проникливий Меценат, як і у випадку з Вергілієм, одразу побачив, що римська література отримала ще одного генія. Він позбавив Горація матеріальних клопотів, постійно заохочував до літературної праці, а в 33 році до н. е. подарував йому невеликий маєток поблизу Рима.

Невдовзі після знайомства з Меценатом Горацій був представлений Гаю Юлію Цезарю Октавіану. Правитель виявився спокійною, - стриманою, дуже скромною в побуті людиною і щиро переймався благом Рима. Результати діяльності Октавіана на той момент були очевидними — незважаючи на продовження громадянських воєн, кожна нова його перемога робила життя стабільнішим і спокійнішим.

Із   часом Горацій почав сприймати Октавіана як видатного політика, здатного відновити рівновагу у величезній Римській державі й встановити порядок.

Під впливом успіхів Октавіана Августа Горацій звернувся до політичних тем. Поет почав оспівувати оновлену римську державу, успіхи римської зброї і безпосередньо особу римського правителя.

Головну заслугу Августа Горацій бачив у закінченні кривавих громадянських воєн, встановленні довгоочікуваного миру і відновленні порядку в державі. У доробку зрілого періоду творчості видатного поета чільне місце посідають хвалебні оди.

Проте навіть славлячи Августа, поет не надто зближувався з римською верхівкою, багато часу проводив у своєму маєтку і більшість приємних для правителя віршів писав на його ж замовлення.

ЛІТЕРАТУРНИЙ КОМЕНТАР. ОДИ ГОРАЦІЯ

Чотири книги од Горація — це вершина його творчості, у них він повністю розкрив свій ліричний талант.

Взірцем для своїх од Горацій обрав творчість давньогрецьких ліриків, зокрема Сапфо. Він відтворив будову, поетичні розміри і стиль їхніх віршів, збагативши римську поезію новими й для неї ще невідомими поетичними формами. Майстерність Горація викликала захват уже в сучасників. Та навіть після його смерті жоден римський поет не досяг такої досконалості віршування. Давньогрецький досвід Горація не вичерпувався лише формальними запозиченнями. Образність його віршів також значною мірою побудована на давньогрецьких досягненнях — він широко використовує міфологічні мотиви (наприклад, із міфів про Трою і Троянську війну), часто згадує імена давньогрецьких героїв (наприклад, Геракла і Паріса).

Пісні Горація — це майже завжди звернення до певної особи, як до сучасника (“До Мецената”, “До Торквата”), так і до давнього героя (“До Паріса”). Деколи поет звертається до групи осіб (“До римського народу”), до когось із богів (“До Меркурія”, “До Мельпомени”). Використовуючи безпосереднє звернення, Горацій вільно і невимушено висловлює свої думки та почуття, дає поради й настанови.

Тематично оди Горація дуже різноманітні. Частина з них — офіційні замовні вірші, за своїм звучанням урочисті й піднесені. В них поет висловлює ненависть до громадянських воєн, гордість за процвітання Риму і за повернення багатьох чеснот суспільного життя завдяки правлінню Августа.

Значно більше в його книгах любовних та дружніх віршів-звернень. Поет оспівує веселі розваги, легкі захоплення. Проте найважливішою складовою чотирьох Горацієвих книг стали оди-роздуми на морально-філософські теми. Завдяки їм поет увійшов в історію як учитель життя, який проповідує душевний спокій, байдужість до життєвих негараздів, зневагу до багатства, помірність і скромність.

Горацій усвідомлював своє значення як видатного римського поета. Цю думку повністю поділяли й сучасники Горація —- ще за життя він став класиком, його твори вивчали в школах, і сам Август був переконаний, що вони “збережуться навіки”. Найповніше відчуття власної обраності висловлене в оді “До Мельпомени”. На думку Горація, його поезії подолають “часу біг” і в них продовжуватиме жити його “краща частка”, долаючи таким чином навіть невблаганну смерть. Це твердження видатного поета справдилося. Протягом двох тисячоліть його твори вивчали в школах, а переклади впливали на розвиток усіх європейських літератур. Серед українських класиків Горація перекладали Григорій Сковорода та Іван Франко.

ДО МЕЛЬПОМЕНИ1

Звів я пам’ятник свій. Довше, ніж мідь дзвінка,

Вищий од пірамід царських, простоїть він.

Дощ його не роз’їсть, не сколихне взимі,

Впавши в лють, Аквілон2; низка років стрімких —   

Часу біг коловий — в прах не зітре його.

Смерті весь не скорюсь: не западе в імлу

Частка краща моя. Поміж потомками

Буду в славі цвісти, поки з Весталкою3

Йтиме понтифік-жрець до Капітблію4.

Там, де Авфід5 бурлить, де рільникам колись

Давн6 за владаря був серед полів сухих, —

Будуть знати, що я — славний з убогого —

Вперше скласти зумів по-італійському.

Еолійські пісні7. Горда по праву будь,

Мельпомено, й звінчай, мило всміхаючись,

Лавром8 сонячних Дельф9 нині й моє чоло.

Переклад з латини Андрія Содомори

[1] Мельпомена — в часи Сапфо була музою (богинею) пісень.

2 Аквілон — північний вітер.

3Весталки — жриці Вести, римської богині домашнього вогнища та родинного життя. Весталками обирали дівчаток з аристократичних родин віком від 6 до 10 років.

4 Понтифік — головний жрець, який щороку зі старшою жрицею (весталкою) підіймався на Капітолійський пагорб до храму бога Юпітера, щоб помолитися за благоденство Риму.

5 Авфід — річка на батьківщині Горація (південь Апеннінського півострова).

6 Давн - міфічний цар, який начебто правив на батьківщині Горація.

7 Мається на увазі латинською мовою. 3 Еолійські - мається на увазі грецькі (Еолія - історична область Греціі).

8 Лавровий вінок в античні часи був почесною відзнакою за особливі заслуги.

9 Дельфи - давньогрецьке місто на схилах гори Парнас. В античні часи славилися своїм храмом на честь Аполлона - бога мистецтв і покровителя муз.

ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ. ОДА

Ода — вірш хвалебного змісту, в якому уславлюються видатні діячі та події. В перекладі з грецької ода означає пісня.

Початково ода існувала як хоровий твір, який виконувався з музичним супроводом. Тематика од могла бути найрізноманітнішою. З часом ода набула урочистого звучання, піднесеного настрою, її присвячували богам, правителям, полководцям, спортсменам і навіть явищам природи. Ода дуже близька до гімну, однак в античному гімні, крім уславлення великих діянь і видатних особистостей, яскравіше виражене спонукання до їх наслідування.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ   .

Готуємося до роботи з твором

1.   Розкажіть, ким був за походженням Квінт Горацій Флакк.

2.   Що вам відомо про вплив грецької культури на формування світогляду Горація?

3.   Як політичні події в житті Риму позначилися на долі молодого поета?

4.   Розкажіть про особливості ранньої творчості Горація.

5.   Яку роль у житті Горація відіграли Вергілій і Меценаті.

6.   Як змінилося світобачення поета після знайомства з римським правителем Октавіаном?

7.   Розкажіть про особливості зрілого періоду творчості Горація. Коротко схарактеризуйте оди Горація.

Працюємо над текстами творів

8.   Виразно прочитайте оду “До Мельпомени”. Як у цьому вірші поет вирішує для себе філософську проблему смерті й безсмертя?

9.   Прокоментуйте рядки: “Смерті весь не скорюсь: не западе в імлу частка краща моя”.

10.   На вашу думку, поезії “До Мельпомени” властиве відчуття приреченості чи оптимістичний настрій? Відповідь обґрунтуйте. 

11.   Поміркуйте, що розуміє поет під образом пам’ятника. У чому полягає алегоричний зміст цього твору?

12.   Поясніть, як пов’язані з біографією Горація слова “яславний з убогого”.

13.   Прокоментуйте рядки “я... вперше скласти зумів по-італійському еолійські пісні”.

14.   Чому в поезії згадуються Мельпомена й Аполлон? 

15.   Що у творі свідчить про усвідомлення поетом надзвичайного значення власної творчості?

16.   Який давній обряд згадується в останніх рядках вірша “До Мельпомени”?

Узагальнюємо і підсумовуємо

17.   На основі давньогрецької і давньоримської міфологій та вивчених вами літературних творів спробуйте пояснити тогочасні уявлення про смерть.

18.   Хто визначав долю людини й тривалість її життя?

19.   Аргументуйте думку, що поезія справді принесла Горацію безсмертя.

20.   Зробіть висновок про значення творчості Горація в римській літературі.

Застосовуємо теоретичні поняття

21.   Які твори ми називаємо одами?

22.   Доведіть, що вірш Горація належить до од.

23.   Поміркуйте, з якою інтонацією потрібно читати оду Горація “До Мельпомени”.







На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.