Ду Фу - ІЗ КИТАЙСЬКОЇ ЛІРИКИ - СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ - Хрестоматія

Ду Фу - ІЗ КИТАЙСЬКОЇ ЛІРИКИ - СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ - Хрестоматія

image6Видатний китайський поет Ду Фу народився в сім’ї з міцними конфуціанськими традиціями, яка пишалася своїм давнім походженням та знаменитими предками. Однак рід Ду давно збіднів, і батько поета був лише дрібним чиновником. Від колишньої величі залишився невеликий спадковий маєток.

Незважаючи на скромні статки, батько майбутнього поета вважав ганебним для нащадка видатних предків займатися прибутковою торгівлею. Лише державна служба, яка розцінювалася як служіння батьківщині, вважалася справою почесною.

Хлопчик рано залишився без матері, тому малого Ду Фу відвезли в місто Лоян до тітоньки Пей, у якої він жив до початку навчання в школі. Тітонька приділяла його вихованню багато уваги, бажаючи виконати свій обов’язок перед родиною.

Ду Фу виправдав надії своєї виховательки, він ріс ґречним та дуже обдарованим. У семирічному віці хлопець написав вірш про чарівного птаха Фенікса1 , який віщує мир та благополуччя. Вірш був чудовим, і знавці дійшли висновку, що дитина обдарована Небом2.

Майбутній поет, як і його предки, отримав класичну китайську освіту він вивчав книги Конфуція. Моральні засади конфуціанства століттями регулювали суспільне життя Китаю, тому їх вивчення було обов’язковим для людини, яка прагнула присвятити себе державній службі.

Молоді люди з шанованих сімей, здобувши освіту, вирушали в подорож країною. Вважалося, що життєвий досвід, набутий не із книг, допоможе в майбутньому на службі. У 731 році вирушив у дорогу і Ду Фу. Його мандрування розтяглося на 8 років. Цей період поет пізніше назвав “роками щасливої свободи”. Юнак, сповнений життєвої енергії, почувався мандрівним філософом, таким як Конфуцій чи Лао-цзи. Ранні вірші цього періоду були сповнені радості спілкування з природою і захоплення життям.

Повернувшись додому з першої мандрівки в 735 році, юнак вирішив складати іспити. Рівень його підготовки не викликав сумнівів, він чудово знав конфуціанські книги, бездоганно володів пензлем і писав чудові вірші.   

Проте, найкраще склавши іспити першого етапу, він єдиний з усіх учасників провалив у Чан’ані заключний імператорський іспит. Цей дивний і несподіваний провал пояснюють тим, що незвичайний талант молодого поета не вкладався в межі екзаменаційних правил, на яких вимагалося лише показати знання книг, стилістичну та каліграфічну вправність. Свою невдачу Ду Фу сприйняв спокійно і знову вирушив у мандри.

“Роки щасливої свободи” закінчилися несподівано і трагічно — у 740 році помер його батько. За конфуціанськими правилами жалоба мала тривати 27 місяців, протягом яких не можна пити вина, їсти м’яса та грати на музичних інструментах. Вражений смертю батька, Ду Фу збудував на родинному кладовищі невелику хатину і в скорботній самотності відбув час жалоби. Не встигла закінчитися жалоба за батьком, як надійшла звістка з Лояна про смерть тітоньки Пей.

Біографи вважають, що саме в цей період у Лояні Ду Фу зустрівся з Лі Бо. Молодий поет ще не знайшов свого шляху в літературі й беззастережно захоплювався поезією старшого товариша: “Опустить пензлик — і викликає страх у вітру та зливи. А напише вірш і викличе сльози у добрих і злих духів”. Час дружби з Лі Бо був учнівським періодом у творчості Ду Фу.   .

Вплив знаменитого друга на Ду Фу був настільки сильним, що він навіть на якийсь час зрадив своєму конфуціанському вихованню у його віршах почали звучати даоські мотиви. Однак цілісна натура Ду Фу не могла довго перебувати під впливом навіть геніального Лі Бо. Він і далі ним захоплювався, але зрозумів, що в них різні шляхи в поезії. Восени 745 роду Ду Фу вирішує влаштуватися на службу і вирушає в Чан’ань.

У столиці поет прожив десять років. Влаштуватися на посаду чиновника йому не вдалося. Ду Фу голодує і перебивається випадковими заробітками: уроками і дрібними літературними замовленнями надмогильних написів для багатих клієнтів. Він стає “гостем” у багатих чиновників і за винагороду розважає їх віршами.

Ду Фу не покидає Чан’ань, сподіваючись на щасливий випадок, який допоможе йому влаштуватися на службу. Поет упевнений, що його здібності та знання зможуть принести користь батьківщині. Однак життя Ду Фу стає все важчим і важчим: у Чан’ані він захворів на туберкульоз та переніс малярію.

У 751 році спеціально для Ду Фу влаштували екзамен, який він блискуче витримав, і його ім’я занесли до списків “тих, хто шанобливо очікує призначення на посаду”. Ду фу, роками очікуючи призначення, ще двічі (у 754 і 755 роках) посилав свої оди імператору. І, зрештою, отримав посаду. Ду Фу дуже зрадів призначенню, адже до того часу він уже одружився й став батьком, а нужда була нестерпною. Радісний, з імператорським указом у дорожній скриньці, він прибув у містечко Фенсянь, де жила його сім я. Однак тут на нього чекала страшна звістка — від голоду помер його маленький син. Призначення відбулося занадто пізно. Приголомшений поет пише “Вірш у п’ятсот слів про те, що було в мене на душі, коли я йшов зі столиці у Фенсянь”, у якому звучать знамениті рядки:

Біля входу запах вина і м’яса.

На дорозі кості людей, що замерзли.

Поет піднімається над своїм горем і звертається до зображення долі простого народу:   

Все життя я був вільним від податків3,   .

Мене не посилали у військовий похід.

І якщо моя дорога така гірка,

То як же бідує простий народ?

Ду Фу довелося пережити ще чимало важких випробувань, поет став очевидцем заколоту і громадянської війни. Якщо раніше він був ліриком, який писав про свої особисті переживання, то тепер у творах поета з являються картини розореної війною країни, а його особисті страждання стають невіддільними від страждань народу.

У 757 році Ду Фу несподівано призначають радником імператора. Це було найзаповітнішою мрією для людини конфуціанського виховання стати відданим радником мудрого монарха і “творити добро, виправляючи зло”. Однак дійсність виявилася прозаїчнішою — імператор Су-цзун любив поради, які збігалися з його думкою. Тому в 759 році Ду Фу покинув службу, розчарувавшись у можливості приносити користь людям та бути чесним на державній службі.

Наприкінці 759 року поет разом із сім’єю перебрався до міста Ченду і в південному передмісті на березі річки Ста Квітів збудував солом’яну хижку, яку не раз згадував у своїх віршах. Губернатором провінції Сичуань був давній друг поета Янь У, який захоплювався віршами Ду Фу. Він, як міг, почав допомагати поетові, зокрема й фінансово. Здавалося, життя поступово почало налагоджуватися: Ду Фу займався городництвом і писав вірші. Саме в цей період поезія стала головною справою його життя. Він пише багато і легко: сотні віршів, що викликають захоплення китайців до сьогодні. Поетичний геній Ду Фу утвердився, але його здоров’я було підірване.

Навесні 765 року Янь У помер. Ду Фу, залишившись без дружньої підтримки, вирішив покинути місто і разом із сім’єю поплисти. джонкою4 на схід. У нього не було грошей, щоб винаймати житло, тому його родина жила у джонці, якою мандрувала. Узимку 770 року здоров’я Ду Фу погіршилося, і він помер.

1 Фенікс (Фен-хуан) у китайській міфології — чарівний птах із різнобарвним пір’ям, який живе в “східному царстві досконалих людей”. Поява фенікса віщувала мир і процвітання.

2 У китайській міфології Небо обожнювалося. Імператор вважався провідником волі Неба і мав офіційний титул — Син Неба. Сам Китай називали Піднебесною імперією.

3 Чиновники та вихідці з їхніх сімей не платили податків.

4 Джонка (від кит. чуань — судно) — різновид вітрильного човна.

ЛІТЕРАТУРНИЙ КОМЕНТАР. ЛІРИКА ДУ ФУ

Вірші Ду Фу називають “поетичною історією”: він був першим китайським поетом, у творчості якого з такою повнотою відобразилося життя країни в усій його багатогранності. Творчість Ду Фу дуже особиста, однак пронизана суспільними та побутовими проблемами. Він — конфуціанський поет реальної дійсності, у якій нема місця позахмарним образам та нестримним фантазіям даосистів.

Основною заслугою Ду Фу вважають те, що він уперше по-справжньому ввів у китайську поезію тему знедолених. Новизна народної теми виявилася і в тому, що Ду Фу писав голосом самого народу. Поет сміливо наблизив мову своїх віршів до розмовної, використовував просторіччя, вводячи їх у пряму мову персонажів селян, воїнів та міських бідняків. Ду Фу прагнув зобразити не піднесені поетичні постаті, а реальних, живих людей своїх сучасників. Змальовуючи життя, поет часто звертався до традицій народної пісні, наповнюючи її сучасним змістом.

Оселившись у солом’яній хатині на околиці Ченду (759 рік), поет звертається також і до тем танської поезії. У своїх ліричних віршах він оспівує мирну працю, красу природи та красу речей. Однак, на відміну від Лі Бо, в усіх його творах особливу роль відіграє художня деталь. Поет описує реальний світ навколо себе і події свого життя, не кваплячись, крок за кроком, із документальною точністю: війна палає “три місяці поспіль” волосся поета рідке і куце, “і шпильками — не заколоти1” (“Весняні надії”); “в Ченду обробляю му2 поля” (“У човні”),

1 Китайські чоловіки заколювали шпильками скручене на маківці волосся.

2 Му - близько 6,7 ара (1 ар — це 0,01 гектара, або ж 100 м2).

ПРИ МІСЯЦІ ЗГАДУЮ БРАГА

Тривожно гримлять барабани — вже люди не ходять;

Це осінь, і чується втомлена пісня гусей...

А ніч розсипає дзвінкої роси білі води;

А в ріднім краю місяць світло ясніше несе.

І брат мій далеко, розлучені ми — чи навіки?

Ніхто не пита, чи помер я давно, чи живу;

Я довго не маю листів, а послав їх без ліку,—

Пожежі війни все палають вві сні й наяву...

Переклад із китайської Ярослави Шекери

ПІСНЯ ПРО ХЛІБ І ШОВК

У Піднебесній, по Китаю всьому,

Є тисяч десять міст, мабуть;

Але чи є хоча б одне, в якому

Не славилася б воїнів могуть?

А що, якби серпи, мотики й рала .

Повиливати нам з блискучих лат,

Аби воли покірно оборали   .

Цунь1 поля запустілого улад?

Гіркі ридання вже не поливали б

Ту землю, де гула страшна війна.

Чоловіки б із піснею орали,

Жінки б наткали з шовку полотна.

Переклад із китайської Ярослави Шекери

1 Цунь — приблизно 3,03 см.

ПОВЕРТАЮТЬСЯ ДИКІ ГУСИ

Я приїхав на схід –

від домівки це тисячі лі.

Як уляжеться бунт

повернуся якої весни?

Споглядаю над містом гусей

серце рветься з німої журби,

Бо на північ летять,

на вітчизну вертають вони!

Переклад із китайської Ярослави Шекери

ВЕСНЯНІ НАДІЇ

Країна в руїнах, та гори і ріки живуть,

У місті весна зеленіє співочо-строкато;

Засмучено мислю (аж квіти в сльозах) про вітчизни майбуть;

І птахи журливі... З родиною жаль розлучатись.

Три місяці поспіль палає запекла війна;

Листи з батьківщини для мене дорожчі від злота.

Волосся коротша, на скроні лягла сивина;

Рідке воно й куце, і шпильками — не заколоти.

Переклад із китайської Ярослави Шекери

МІСТО БІЛОГО ІМПЕРАТОРА

Місто повите серпанком, хмарини на брамі лежать.

Злива вперіщила раптом по вежах, зелу,

Річка розбухла,

реве грому праведна велич;

Сутінки — вдень, хмари вкутали лози й оселі.

Коні військові і ті,

що за плугом, не люблять війну.

Нині із тисячі в нас вижива сто сімей невеселих.

Все забирають в сумної вдовиці

вояки дебелі...   .

Осінь. На свято врожаю —   ,

ридання й розпука у селах.

Переклад із китайської Ярослави Шекери

У ЧОВНІ

В Ченду обробляю му поля,

живу на чужині — як гість.

Стомився; сиджу край вікна

і дивлюся на північ, на хмари...

Веду попід руку стареньку дружину —

і вдвох у човні

Маленьких синів споглядаємо:

купіль у пінистій річечці... Гарно!

Як ті молодята,

літають метелики легко удвох;

А лотоси стеблами –

обійнялися в парі...

І жити отак, пити чай —

це не гірше, аніж

першосортне вино,

Й коряк1 порцеляновий

не поступається яшмовим чарам.

Переклад із китайської Ярослави Шекери

[1] Коряк — кругла посудина з ручкою для зачерпування й виливання рідини (води, вина тощо).

ГІСТЬ ПРИЙШОВ

Мій дім полонили весняні

розбурхані води,

Окликую чайок,

які прилітають щодня.

Стежинки в саду підмітаю —

сьогодні товариш приходить,

Для нього лиш двері

оселя моя відчиня.

Та страв небагато,

і фрукти непишні в тарелях;

Чарки заіскрились

снагою старого вина.

3 сусідою хочу піднять .   

І не один щастя келих.

Він врешті прийшов,

і ми випили всеньке — до дна.

Переклад із китайської Ярослави Шекери

ДУМКИ ПІД ЧАС НІЧНОЇ ПОДОРОЖІ

Дрібну травицю берега

овіяв вітерець,

Висока щогла чаплею

над крихітним човном;

Дрімають зорі в далечі

над степом осяйним,

І на Янцзи промінчики

ллє місяць — срібний гном.

Хіба мета в житті моя —   .

то слава віршів цих?

Коли посаду втратив я,

пішов блукальцем жить;

І нині в мандрах вештаюсь,

мов чайка та сумна,

Що мчить поміж планетою

і піднебесним склом.

Переклад із китайської Ярослави Шекери

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ   

Готуємося до роботи з творами

1.   Розкажіть про формування світогляду видатного китайського поета Ду Фу.

2.   Що вам відомо про його дружбу з Лі Бої

3.   Поясніть відмінність у зображенні дійсності у віршах Лі Бо та Ду Фу. Впливом яких релігій це пояснюється?

4.   Як історичні події та особисті негаразди змінюють тематику віршів Ду Фу?

Працюємо над текстами творів

5.   Який настрій передає поет у віршах “Весняні надії” та “При місяці згадую брата”!

6.   Доведіть, що ідеєю цих віршів є засудження війни. Про що написав би поет, якби мав на меті підняти бойовий дух своїх співвітчизників?

7.   Поясніть назву вірша “Пісня про хліб і шовк”.

8.   Знайдіть приклади антитези у творі.

9.   У цьому вірші оспівується чи засуджується війна? Відповідь обгрунтуйте.

10.   Символом чого у творі є лати, рала і хліб? А що символізує шовк?

11.   Доведіть, що ідеєю вірша є засудження війни.

12.   Доведіть, що у віршах У, човні та “Гість прийшов” оспівуються маленькі радощі стомленої знегодами людини.

13.   Що є спільного в тематиці віршів Лі Бо Дух старовини та Ду Фу Думки під час нічної подорожі?

14.   Які засоби виразності використав Ду Фу в своєму вірші?

15.   Як у вірші Думки під час нічної подорожі стан природи перегукується із внутрішнім станом ліричного героя?

16.   За допомогою яких образів передається почуття смутку та самотності?

17.   Як картини природи протиставляються душевному стану поета?

18.   Порівняйте, як мотив поетичної слави тлумачиться китайцем Ду Фу і римлянином Горацієм в оді “До Мельпомени”.

19.   Які засоби виразності використав Ду Фу в своєму вірші?

20.   Поясніть значення художньої деталі у віршах Ду Фу.

Узагальнюємо і підсумовуємо

21.   У чому полягає реалістичність зображення дійсності у віршах Ду Фу?

22.   Які настрої переважають у вивчених вами творах Ду Фу?

23.   На вашу думку, чи відчуває поет себе гармонійною частиною світу? Відповідь обґрунтуйте.

24.   Зробіть висновок про особливості поезії Ду Фу. У чому полягає його новаторство!

25.   На прикладах творів поетів Лі Бо та Ду Фу розкажіть про особливості китайської поезії VIII століття.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.