Омар Хайям - ЗОЛОТА ДОБА ПЕРСЬКО-ТАДЖИЦЬКОЇ ЛІРИКИ - СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ - Хрестоматія

Омар Хайям - ЗОЛОТА ДОБА ПЕРСЬКО-ТАДЖИЦЬКОЇ ЛІРИКИ - СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ - Хрестоматія

image7Омар Хайям — видатний перський вчений, дослідження якого випередили свій час. Енциклопедичні знання Хайяма вражали сучасників, які називали його Імамом (духовним вождем), Знавцем грецької науки, Доведенням Істини, Царем філософів Сходу і Заходу1.

Мусульманська Азія часів Омара Хайяма й економічно, і культурно, і науково значно випереджала Європу. Відкриття Хайяма з математики європейцям вдалося повторити лише в XVII сторіччі.

В історію Сходу він увійшов як видатний учений, проте зараз увесь світ знає Омара Хайяма як поета — автора рубаї, бездоганних за формою та сповнених філософського змісту чотиривіршів.

Хоча сучасники Хайяма не визнавали рубаї серйозною поезією, він надав цій віршовій формі класичної довершеності — остаточно утвердив його будову і збагатив тематично. “Хайямівські чотиривірші” стали дуже популярними і викликали безліч наслідувань. До нашого часу дійшло близько двох тисяч рубаї, автором яких вважається Хайям, але впевнено можна стверджувати, що його перу належить не більше ста чотиривіршів.

Справжнє ім’я поета — Гіясаддін Абу-аль-Фатх Омар ібн Ібрагім. Народився він 18 травня 1048 року в місті Нішапурі. Давній Нішапур2 був одним із найбільших культурних та економічних центрів Ірану. У місті процвітали торгівля та ремесла, воно було ярмарковим осередком багатьох провінцій. Вважається, що поет народився в сім’ї заможного ремісника, який, імовірно, займався пошиттям наметів. Батько віддав Омара навчатися до Нішапурського медресе, хоча навчання коштувало дорого і тривало довго.

Медресе в Нішапурі було елітним закладом, який готував вищих чиновників для державної служби. Під час навчання Омар виявив над; звичайні здібності та феноменальну пам’ять. Один із його учнів згадував пізніше, як Хайям знайшов у бібліотеці рідкісну книгу і не мав змоги її переписати. Тоді він кілька разів перечитав її, а, повернувшись додому, і з пам’яті записав. Коли випала нагода звірити запис Омара Хайяма з . оригіналом, виявилося, що між ними немає жодної відмінності.

Однак роки навчання не були, безхмарними — ще хлопцем він став свідком погрому Нішапурського медресе релігійними фанатиками. На очах у юнака вбили його вчителів — видатних тогочасних вчених. Ця трагедія справила величезне враження на Омара, він зрозумів, що бути високоосвіченою людиною дуже небезпечно. Як пізніше писав сам Хайям, для вченого є два шляхи — або стати лицемірним пристосуванцем і “спрямовувати свої знання на службу корисливим та недобрим цілям”, або залишатися чесним і “стати предметом глузувань та ненависті”.

За роки навчання Омар оволодів надзвичайно широким колом знань із математики, фізики, астрономії. Він вивчав філософію, історію, теорію музики, був знавцем рідної поезії, арабської мови та літератури. Його вважали видатним астрологом і лікарем. Омар Хайям не тільки знав напам’ять Коран, але й міг дати тлумачення будь-якої частини цієї священної книги. Проте з усіх наук молодого Омара найбільше приваблювала математика. Математичний трактат, написаний у 25- річному віці, приніс йому славу видатного вченого.

У 1074 році Хайям прибуває в Ісфахан на запрошення візира (міністра), який служив султану Малік-шаху. Візир був видатним політичним діячем, за що й отримав почесний титул Нізам аль-Мульк (у перекладі “порядок царства”). Він без перебільшень заявляв: “Якщо я закрию свій калямдан (пенал із чорнильницею), то вінець султана загине”.

Нізам аль-Мульк був іранцем за походженням та уродженцем Нішапура. Він став покровителем наук і відкрив у містах вищі школи — академії, які за його титулом називали “Нізамійє”. Завдяки аль-Мулькові столиця Малік-шаха Ісфахан перетворилася в науковий центр усієї імперії. Омару Хайяму запропонували очолити Ісфаханську обсерваторію і з групою вчених-астрономів розробити новий календар. За п’ять років роботи Хайям розробив календар, який назвав “Малік- шахове літочислення”. Він і донині є найдосконалішим сонячним календарем, image8точнішим за сучасний на сім секунд за рік.

Відомо, що в Ісфахані Хайям уже писав рубаї, в яких оспівував радощі життя, засуджувані офіційною релігією. Завдяки своїм афористичним чотиривіршам учений набув слави вільнодумця. Однак Хайям не вважав себе ні вільнодумцем, ні безбожником — у поезіях він стверджував, що Бог значно гуманніший та приязніший, ніж духівництво, тому позиція священнослужителів може й не відповідати задумам Бога.

Через свої філософські погляди, іронічний характер, нетерпимість до лицемірства й дурості Хайям нажив безліч ворогів. Ситуація ускладнювалася і тим, що в 1092 році обидва його покровителі загинули: Нізама аль-Мулька закололи кинджалом, а за місяць після цього отруїли й Малік-шаха.

Середньовічний біограф поета писав: “Щоб зберегти очі, вуха і голову, Омар Хайям здійснив хадж”. Хадж — це паломництво до святого міста Мекки. Таке паломництво вважається в мусульман подвигом благочестя. Повернувшись із хаджу, п’ятдесятирічний вчений жив у Багдаді й викладав у Нізамійє. Однак Хайям сильно змінився став відлюдьком і “зачинив двері свого дому перед колишніми друзями та однодумцями”.

Останні роки життя Омар Хайям прожив на самоті у рідному Нішапурі. Одного разу — Хайям уже був старим, — читаючи книгу з філософії, він раптом відчув наближення смерті. Заклавши сторінки рукопису, він встав, написав заповіт і після цього вже не їв і не пив. Після вечірньої молитви, стоячи на колінах, Хайям промовив: “Боже! В міру своїх сил я намагався пізнати Тебе! Пробач мені! Наскільки я Тебе пізнав, настільки я до Тебе наблизився!”— і помер. Поховали Омара Хайяма поблизу Нішапура в саду персикових і грушевих дерев. Його могила збереглася до нашого часу.

1 Значущість такого звертання до Хайяма можна уявити лише, якщо знати, що “Цар Сходу і Заходу” був першим офіційним титулом султана.

2 Зараз Нішапур — невелике містечко (близько сорока тисяч жителів). Причиною занепаду став 1221 рік, коли його захопили війська Чингізхана. Монголи знищили жителів та зруйнували місто. Відродившись у XIV столітті, Нішапур не зміг повернути своє колишнє значення.

ЛІТЕРАТУРНИЙ КОМЕНТАР. РУБАЇ ОМАРА ХАЙЯМА

Рубаї Омара Хайяма — це продовження його філософських поглядів, що знайшли своє втілення в поетичній формі. Його рубаї сповнені впевненості, що людина заслуговує на щастя і має право бути такою, якою вона створена. Ідеал Хайяма — це особистість вільна, мисляча, із чистою душею, якій притаманні мудрість, любов і життєрадісність.

Дискутуючи зі святенниками, які закликали до покірливості долі, поет зовсім не спонукає до щастя будь-якою ціною. На шляху людини багато спокус, але ніколи не можна зрадити друга, образити слабшого, залишити в біді безпорадного. Потрібно не тільки брати від життя все, але й самому бути щедрим до інших. Людина повинна вміти протистояти суворій долі, стримувати свій гнів, бути м’якою до навколишніх, не пам’ятати зла.   .

РУБАЇ

1

Кульгава старість, юність бистронога —

Все товпиться до вічного порога.

Недовго світом тішаться живі:

Всі підем геть, у всіх — одна дорога.

2

Чи довго житиму серед облуди,

Про хліб і спокій дбатиму, як люди?

Налий вина! Хто зна, чи встигну витхнуть

Я те повітря, що набрав у груди?

3

Для друга гідного душа на все готова:

І в ноги вклониться, не вимовивши й слова.

Дізнатись хочеш ти, чи є на світі пекло?

Є пекло: з підлою людиною розмова.

4

Коли у небуття і ймення наше кане,

Не згасне сонечко на небі полум’яне.

Нас не було, та світ не був від того гірший;

Він не погіршає й тоді, як нас не стане.

5

Навіщо хмуриться і день у день журиться?

На цім шляху тобі не трапиться криниця.

Не в наших-бо руках всі наші справи.

Долі Скорися загодя — так мудрому годиться.

6

Чи діждемо жаданого спокою,

Чи дійдемо до хати над водою?

О, як я хочу після тисяч років

Зійти з землі хоч травкою малою!

7

Всі таємниці пильно зберігай,

Щоб не дізнався нелюд і шахрай.

І зваж: як з іншими ти поведешся,

Того від інших і собі чекай.

8

Хоч я не шліфував покірності перлину

І тягаря гріхів з плечей своїх не скину,

Все ж не пускаюся я берега надії,

Бо тільки істину я визнаю єдину.

9

Ні, не гнітять мене перестрахи й жалі,

Що вмерти мушу я, що строки в нас малі:

Того, що суджено, боятися не треба.

Боюсь неправедно прожити на землі.

10

Недоброзичливість ніколи не могла

Узяти верх: до злих вертались їх діла.

Я зичу благ тобі — ти зла мені бажаєш:

Ти благ не діждешся, я не побачу зла!

11

Хай кожна мить, що в вічність промайне,

Тебе вщасливлює, бо головне,

Що нам дається тут,— життя: пильнуй же!

Як ти захочеш, так воно мине,

12

Безглуздо мучити себе самого — хай

Малий достаток твій, ти лишку не шукай:

Тим, що од вічності записане тобі,

Будь задоволений, бо це і є твій пай,

13

Будь весел, не марнуй свого життя у горі,

Бо в небі довго ще зіходитимуть зорі!

Ти прахом зробишся, і піде прах на цеглу,

І муром станеш ти в сусідовій коморі.

14

Багатства прагнеш ти... Та чи в багатстві суть

Короткого життя? Всі, хто живе, умруть.

Життя у позику тобі дається — отже,

З ним розлучитися щодня готовий будь!

15

О серце, все збери, що маєш! Край води

Садочок радості собі опоряди

Й побувши у ньому вечірньою росою,

Знімись удосвіта й назавжди пропади.

16

У мене тайна є — і тайну ту єдину –

Я зараз виявлю (прости мою провину):

Тебе кохаючи, я ляжу в домовину,

Тебе кохаючи, у небеса полину!

17

Я спав — і от мудрець мені у сні прорік:

“Немає радощів для заспаних повік!

Соннивче, ти забув, що сон — подоба смерті?

Збудись, бо прийде час — і ти заснеш навік!”

18

Я тільки знаю, що знання шукаю,

В найглибші таємниці проникаю.

Я думаю вже сімдесят два роки —   

І бачу, що нічого я не знаю.

19

Я б краще вороном копався у ріллі,

Ніж у негідника живився при столі.

Сухим окрайчиком задовольнятись краще,

Ніж губи мазати в чужому киселі.

Переклад із фарсі Василя Мисика

ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ. РУБАЇ

Рубаї — чотиривірш переважно філософського змісту, поширена форма ліричної поезії народів мусульманського Сходу.

Виникла ця форма віршів в усній народній творчості й утвердилася в літературі в епоху Східного Відродження.

Цим невеличким мініатюрним творам властиві афористичність, лаконізм мови. У чотиривіршах переважно використовується схема римування першого, другого і четвертого віршорядків (ааbа), рідше усіх віршорядків (аааа).

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Готуємося до роботи з творами

1.   Які історичні наслідки мало арабське завоювання Перського царства?

2.   Чому внаслідок цього завоювання постраждала культура іранських народів:?

3.   Чому X-XV століття називають епохою Відродження іранської культури?

4.   Який вплив арабська мова та культура мали на літературу мовою фарсі?

5.   Чому Омара Хайяма шанують як видатного вченого мусульманського Сходу?

Працюємо над текстами творів

6.   Чому творчість всесвітньо відомого майстра рубаї Омара Хайяма посідає особливе місце в поезії Східного Відродження?

7.   Визначте основні теми рубаї Омара Хайяма.

8.   Яким є ставлення поета до бідності, смерті, зла, втрати гідності?

9.   У чому полягає гуманістичне бачення людини? Підтвердьте думку цитатами.

10.   Якою є життєва філософія ліричного героя?

11.   Який настрій, на вашу думку, притаманний рубаї Омара Хайяма: оптимістичний чи песимістичний? Відповідь обгрунтуйте.

12.   Що є спільного в розумінні маленького людського щастя у творах персько- таджицького поета Омара Хайяма та китайського поета Ду Фу?

Узагальнюємо і підсумовуємо

13.   Чи ідеалізується дійсність у творах Омара Хайяма? Відповідь обґрунтуйте.

14.   Доведіть, що у вивчених вами чотиривіршах у центрі уваги людина та її . переживання.

15.   Якою постає жінка в східній поезії? Знайдіть цитати для підтвердження думки.

16.   Випишіть із рубаї три цитати, які могли би стати афоризмами.

Застосовуємо теоретичні поняття

17.   Розкажіть про особливості будови рубаї.

18.   На прикладі віршів Омара Хайяма продемонструйте особливості римування рубаї. .

Виконуємо творчі завдання

19.   Поміркуйте, чи залишаються порушені Омаром Хайямом у XI — XII століттях проблеми актуальними і для нашого XXI століття. Відповідь обгрунтуйте.

20.   Думки з яких чотиривіршів Омара Хайяма для вас найближчі? Чому?

21.   Якому філософському питанню ви би присвятили власні чотиривірші?

Радимо прочитати   

РУДАКІ. ГАЗЕЛІ, РУБАЇ, БЕЙТИ






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.