Література Раннього Середньовіччя - ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ - СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ - Хрестоматія

У добу Раннього Середньовіччя (V - X століття) авторитет церкви був абсолютним. Вона мала вплив і на приватне життя людей, і на політику новоутворених європейських держав, і на розвиток науки та культури. У цей час особливого значення набула література, мовою якої була латина, збережена католицьким духівництвом як мова богослужінь з часів Давнього Риму. Знання мертвої латинської мови — єдиної писемної мови того часу — стало ознакою великої вченості.

Латиномовна література поділялася на релігійну і світську. Література релігійного змісту активно розвивалася й була покликана зміцнювати віру парафіян, повчати і наставляти їх, слугувати потребам церкви. Релігійна література цього періоду широко представлена прозою житіями святих, притчами, проповідями, повчаннями; лірикою віршованими молитвами, релігійними піснями і гімнами; драмою церковними обрядами, літургіями.

Світська латиномовна література Раннього Середньовіччя роз вивалася слабко і включала до свого складу доволі несподівані для нашого часу жанри: філософські трактати, розповіді tooчудеса, історичні хроніки. В них фіксували факти: війна, епідемії град, народження спадкоємців вельможних родин, смерть правителів тощо. Причому в хроніках реальні події могли перепліталися з фольклорними легендами

та переказами.   

Народна творчість, що існувала в усній традиції і не записувалась, майже не перетиналася з латиномовною літературою. У народних героїчних епосах оспівували військові подвиги, ідеальних героїв-захисників; засуджували чвари між родовою знаттю, прагнення влади, зрадництво. Чимало фольклорних жанрів і мотивів отримали розвиток у літературі Зрілого Середньовіччя.   

[1] Варвари (давньогр. чужоземець) — народи, які вторгалися в Римську імперію.