БІБЛІЯ ЯК ПАМ'ЯТКА СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ - СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ'ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ - Хрестоматія

Біблія для християн усього світу є священною книгою, де викладено основи їхньої віри. Це культурна, історична та літературна пам’ятка, яка відіграла визначну роль у формуванні європейської цивілізації.

Слово біблія в перекладі з давньогрецької мови означає книги або збірка книг. Біблія справді складається з багатьох книг, створених у різний час, різними мовами і різними авторами. Вона поділяється на дві великі частини — Старий Заповіт та Новий Заповіт.

Старий Заповіт — це також і священна книга іудеїв (вони називають її Танах), які не визнають другої частини Біблії — Нового Заповіту. Старий Заповіт створювався від XIII до II століття до нашої ери. До нього увійшли найрізноманітніші тексти: міфи, народні перекази, фрагменти давньоєврейських історичних хронік, законодавчі пам’ятки, пісні, філософські твори.

Спочатку найдавніші частини Старого Заповіту побутували в усних переказах євреїв, і лише з IX століття до н. е. їх почали записувати.

Новий Заповіт створювався від 50 до 120 року нашої ери. Окремі частини Нового Заповіту також спершу побутували в усній формі. Найчастіше це були притчі релігійно-повчального змісту, які сприяли поширенню нового християнського віровчення. До середини II століття нашої ери притчі разом з оповідями про життя Ісуса Христа і творами його учнів-апостолів були записані та утворили Новий Заповіт.

Обидві частини Біблії — Старий і Новий Заповіти — об’єднані образом єдиного і всемогутнього Бога, з волі якого відбувається все у світі. Віра в єдиного Бога називається монотеїзмом.