Про Старий Заповіт - БІБЛІЯ ЯК ПАМ'ЯТКА СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ - СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ'ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ - Хрестоматія

Про Старий Заповіт - БІБЛІЯ ЯК ПАМ'ЯТКА СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ - СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ'ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ - Хрестоматія

Про Старий Заповіт

Наскрізна ідея всіх книг Старого Заповіту (або Завіту) — це необхідність виконувати Божу волю. Якщо люди вірять у Бога і дотримуються його настанов, то Бог їм допомагає. Якщо ж вони нехтують його вимогами — Бог посилає їм випробування. Бог Старого Заповіту втручається в земні справи дуже рідко. Знаряддям його волі найчастіше виступають обрані ним люди, які є видатними особистостями. З’являлися вони, зазвичай, у найважчі періоди єврейської історії. Біблійні оповіді, присвячені життю обраних богом людей, — це літературні шедеври, наповнені образами, мотивами, сюжетами, які досі мають величезний вплив на світову літературу.

Старий Заповіт складається з чотирьох розділів: “Книги законоустановчі”, “Книги історичні”, “Книги поетичні” та “Книги пророчі”.

Розділ “Книги законоустановчі” (або ж “П’ятикнижжя”) - це головний розділ Старого Заповіту, тому що в ньому викладено Закон — Божі вимоги до поведінки людей. Закон охоплює всі сфери давньоєврейського життя — богослужіння, судочинство й побутову поведінку людей. Основою Закону є Заповіді Божі. Автором “П’ятикнижжя” традиційно вважають пророка Мойсея. Під час його правління євреї згуртувалися в один народ і отримали Боже законодавство.

Однак “П’ятикнижжя” — це не лише сухий перелік Божих законів, а й цікаві оповіді, у яких яскраво змальовано створення світу, появу перших людей Адама і Єви, історію Каїна й Авеля, Всесвітній потоп, будівництво Вавилонської вежі. Серед них найважливіше місце посідають оповіді про виникнення єврейського (обраного) народу.

Незважаючи на міфологічний характер, оповіді цього розділу відповідають наскрізній ідеї Старого Заповіту — Бог справедливо оцінює вчинки людей, заслужено винагороджуючи чи караючи їх. Уже перші люди Адам і Єва, які порушили Божу волю, спокусившись плодами з “дерева пізнання добра і зла”, були покарані вигнанням із раю. Згодом старший син Адама і Єви Каїн, який через заздрощі вбив свого брата Авеля, був проклятий Богом і приречений стати “втікачем і волоцюгою на землі”. І, навпаки, Ной за праведне життя був винагороджений спасінням під час Всесвітнього потопу.

Розділ “Книги історичні” складається з фрагментів давніх хронік. Історичне підґрунтя цього розділу Старого Заповіту — утворення єврейської держави (Ізраїлю). Найяскравіше в “Книгах історичних” змальовано богатиря Самсона, царів Давида і Соломина, правління яких привело до розквіту Ізраїлю.

Усі вони обрані Богом. Наприклад, Давид і Соломон могли спілкуватися з ним особисто, вони до нього зверталися й отримували від нього поради.

Проте розквіт єврейської держави був недовгим, уже після смерті царя Соломона нові правителі та їхні підданці занедбали віру в Бога. Розпочався занепад, який завершився тим, що у VI столітті, до н. е. армія вавилонського царя захопила столицю Іудейського царства. Місто Єрусалим було зруйновано, а значну частину євреїв виселено до Вавилонії.

Розділ “Книги поетичні” — це збірка творів найрізноманітнішого спрямування: від філософських роздумів про сенс людського життя (“Еклезіаст”, “Книга Іова”) до любовних пісень (“Пісні Пісень”).

“10. Мій любий білий та рум’яний, його з десяти тисяч розпізнати. 11. Голова у нього з золота, із щирого; кучері у нього закручені, чорні, мов ворон. 12. Очі його, мов голубки край водяних потоків, що, викупавшись у молоці, на березі сідають. 13. Щоки його, немов пахуча грядка, неначе квітники рослин запахущих. Уста його — лілеї, що крапають міррою дорогоцінною. 16. Розмова його — самі солодощі, увесь він — розкіш. Такий мій любий, такий отой друг мій, о дочки Єрусалиму!”

(Із “Пісні Пісень”, розділ 5).

Переклад отця Івана Хоменка

Більшість книг цього розділу мають релігійний зміст. Найемоційнішими є псалми — натхненні молитви, призначені для співу, і притчі — своєрідні настанови до богоугодного життя. Автором багатьох псалмів названо царя Давида, а притч — царя Соломона.

Розділ “Книги пророчі” складається з творів, написаних у різний час різними єврейськими пророками1. Пророками в Біблії називають проповідників, здатних передбачати майбутнє, але головна їхня риса — це богонатхненність. Тобто все, що пророки говорять і пишуть, насправді сказано Богом, вони ж лише “уста Божі”.   

Мова Книг пророчих яскрава, образна й алегорична. Пророки віщують про лиха, які прийдуть, коли єврейський люд не навернеться до віри в єдиного Бога, та описують блага, які він отримає після навернення:

18.Господь справедливий, бо я не слухав його слова.

О, вчуйте, благаю, всі народи,

гляньте на мою муку!

Мої дівчата й мої хлопці поволоклися в неволю. [...]

20. Зглянься, о Господи, бо мені сумно!

Горить у нутрі в мене,

серце моє в мені перевернулось,

бо я впертий завжди був проти тебе.

У полі меч забрав моїх дітей,

А вдома — смерть.

(Із Книги Плач Премії2, пісня “Горе Єрусалиму”, розділ І)

Переклад отця Івана Хоменка

Серед пророцтв, зроблених у книгах цього розділу Біблії, найважливішими були пророцтва про майбутній прихід Спасителя (Месії), який візьме на себе гріхи єврейського народу і, принісши себе в жертву, дасть йому очікуване очищення.

______________­______________­________

1 Пророк (із давньогрецької) - провісник Божественної волі; посередник між людьми і Богом.

2 Пророк Єремія народився близько 650 р. до н. е. Пророкував зруйнування Єрусалима вавилонським царем і страждання єврейського народу. Пісня “Горе Єрусалиму” написана також від імені зруйнованого міста.

СТВОРЕННЯ ВСЕСВІТУ

На початку сотворив Бог небо й землю. Земля ж була пуста й порожня та й темрява була над безоднею, а дух Божий ширяв над водами. І сказав Бог: “Нехай буде світло!” І настало світло. І побачив Бог світло, що воно добре, та й відділив Бог світло від темряви. Назвав же Бог світло — день, а темряву назвав ніч. І був вечір і був ранок — день перший. Тоді сказав Бог: “Нехай посеред вод буде твердь і нехай вона відділяє води від вод!” І зробив Бог твердь і відділив води, що під твердю, від вод, що над твердю. Тож сталося так. І назвав Бог твердь — небо. І був вечір і був ранок — день другий.

Тоді сказав Бог: “Нехай зберуться води, що під небом, в одне місце і нехай з’явиться суша.” І так сталося. І назвав Бог сушу — земля, а збір вод назвав морями. І побачив Бог, що воно добре. Бог сказав: “Нехай земля зростить рослини: траву, що розсіває насіння, і плодові дерева, що родять плоди з насінням, за їхнім родом на землі.” І так сталося. І вивела земля з себе рослини: траву, що розсіває насіння за своїм родом, і дерева, що родять плоди з насінням у них, за їхнім родом. І побачив Бог, що воно добре. І був вечір і був ранок — день третій.

Тоді сказав Бог: “Нехай будуть світила на тверді небесній, щоб відділяти день від ночі й нехай вони будуть знаками для пір (року), для днів і років; нехай будуть світила на тверді небесній, щоб освітлювати землю.” І так сталося. І зробив Бог два великі світила: світило більше — правити днем, а світило менше — правити ніччю, і зорі. І примістив їх Бог на тверді небесній, щоб освітлювати землю, та правити днем і ніччю і відділяти світло від темряви. І побачив Бог, що воно добре. І був вечір і був ранок — день четвертий.

Тоді сказав Бог: “Нехай закишать води живими створіннями й не. хай птаство літає над землею попід твердю небесною.” І сотворив Бог великих морських потвор і всілякі живі створіння, що повзають та кишать у воді, за їхнім родом, і всіляке птаство крилате за його родом. І побачив Бог, що воно добре; і благословив їх Бог, кажучи: “Будьте плідні і множтеся та наповняйте воду в морях, і птаство нехай множиться на землі.” І був вечір і був ранок — день п’ятий.

Тоді сказав Бог: “Нехай земля виведе з себе живі створіння за їхнім родом: скотину, плазунів і диких звірів за їхнім родом.” І сталося так. І сотворив Бог диких звірів за їхнім родом, скотину за родом її, і всіх земних плазунів за їхнім родом. І побачив Бог, що воно добре. Тож сказав Бог: “Сотворімо людину на наш образ і на нашу подобу, і нехай вона панує над рибою морською, над птаством небесним, над скотиною, над усіма дикими звірями й над усіма плазунами, що повзають на землі.” І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх. І благословив їх Бог і сказав їм: “Будьте плідні й множтеся і наповняйте землю та підпорядковуйте її собі; пануйте над рибою морською, над птаством небесним і над усяким звірем, що рухається по землі.” По тому сказав Бог: “Ось я даю вам усяку траву, що розсіває насіння по всій землі, та всяке дерево, що приносить плоди з насінням: вони будуть вам на поживу. Всякому ж дикому звіреві, всякому небесному птаству, всьому, що повзає по землі й має в собі живу душу, я даю на поживу всяку зелень трав.” І так сталося.

І побачив Бог усе, що створив: і воно було дуже добре. І був вечір і був ранок — день шостий.

(Старий Завіт, П'ятикнижжя, Книга Буття, розділ 1)

Переклад отця Івана Хоменка

КАЇН ТА АВЕЛЬ

Адам спізнав Єву, свою жінку: вона зачала й породила Каїна та й сказала: “Я придбала людину з Господньої ласки.” Потім вродила також брата його Авеля. Авель був вівчар, а Каїн порав землю. По якомусь часі Каїн приніс Господеві жертву з плодів ріллі. Та й Авель приніс жертву — з первістків свого дрібного скоту, і то з найгладкіших. І споглянув Господь на Авеля і на його жертву, на Каїна ж і на його жертву не споглянув. Розсердився Каїн вельми і похмурнів. І сказав Господь до Каїна: “Чого ти розсердився? Чому похмурнів? Коли чиниш добре, будь погідний, а коли ні — гріх на порозі чигає: він і так оволодів тобою, але мусиш над ним панувати.” І сказав Каїн до Авеля, свого брата: “Ходімо но в поле.” І коли вони були в полі, Каїн напав на Авеля, свого брата, й убив його. Тоді Господь сказав до Каїна: “Де Авель, брат твій?” Той відповів: “Не знаю. Хіба я сторож брата мого?” А Господь промовив: “Що ти вчинив? Ось голос крови брата твого кличе до мене з землі. Тепер же проклятий ти від землі, що відкрила свої уста, щоб прийняти кров брата твого з твоєї руки. Коли оброблятимеш землю, вона вже більше не дасть тобі свого врожаю. Втікачем і волоцюгою будеш на землі.” І сказав Каїн до Господа: “Кара гріху мого занадто велика, щоб її винести! Проганяєш оце мене сьогодні з цієї землі, й від лиця твого мушу ховатись і втікачем та волоцюгою маю бути на землі; і перший; хто мене зустріне, вб’є мене.” Тоді Господь сказав до нього: “Якщо хтось уб’є Каїна, то зазнає помсти всемеро.” Та й поклав Господь на Каїні знак, щоб не вбивав його той, хто зустріне його. І відійшов Каїн від лиця Господа й оселився в краю Нод, на схід від Едему. [...]

(Старий Завіт, П'ятикнижжя, Книга Буття, розділ 4: 1-16)

Переклад отця Івана Хоменка

ІСТОРИЧНА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ. ПРОРОК МОЙСЕЙ

У Старому Заповіті з-поміж інших біблійних подій згадується переселення єврейського (або ізраїлевого) народу з рідних палестинських земель до Єгипту. Історики вважають, що це “переселення” відбулося приблизно у 1700 — 1680 роках до нашої ери. Євреї, тікаючи від жахливого голоду, оселилися в багатому та миролюбному Єгипті, де і прожили понад 400 років.

Однак із часом ставлення до ізраїльтян у Єгипті змінилося — колись гостинна країна перетворилася для них у “дім рабства”. Єгипетський фараон злякався, що чисельність євреїв стала надто великою і загрозливою для його держави. Він вирішив зменшити їхню кількість через виснажливу фізичну працю та вбивства.

Опинившись перед реальною небезпекою знищення, євреї почали говорити про повернення на залишену колись їхніми предками батьківщину. Шлях до неї лежав через пустелю і тривав 40 років.

Очолив вихід євреїв із Єгипту пророк Мойсей, його вів сам Бог Ягве. Також своєю особливою місією Мойсей бачив повернення ізраїльтян до віри в єдиного іудейського Бога, яку вони занедбали в Єгипті, і відмову від поклоніння поганським божествам (“тесаним кумирам”).

Бог іудеїв Ягве (або Єгова) не тільки допоміг своєму улюбленому народові позбутися рабства, а й передав йому через Мойсея Закони, серед яких були і такі Заповіді Божі:

ЗАПОВІДІ БОЖІ

“Я — Господь, Бог твій, що вивів тебе з землі Єгипетської, з дому неволі.

Нехай не буде в тебе інших богів, крім мене.

Не робитимеш собі ніякого тесаного кумира, ані подобини того, що вгорі, на небі, ні того, що внизу, на землі, ні того, що попід землею, в водах.

Не падатимеш перед ними ниць і не служитимеш їм, бо я Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що караю беззаконня батьків на дітях до третього й четвертого покоління тих, хто ненавидять мене, і творю милосердя до тисячного покоління тим, хто люблять мене і бережуть заповіді мої.

Не прикликатимеш імени Господа, Бога твого, марно, бо не пустить Господь безкарно того, хто прикликає його ім’я марно1.

Пам’ятай на відпочинковий день, щоб святити його.

Шість днів працюватимеш і робитимеш всяке діло твоє.

День же сьомий — відпочинок на честь Господа, Бога твого; не робитимеш ніякого діла сам, ані син твій, ані дочка твоя, ані раб твій, ані рабиня твоя; худоба твоя, ані чужинець, що перебуває в твоєму дворі.   

Бо шість днів творив Господь небо і землю й море, і все, що в них, а сьомого дня відпочив; тим і благословив Господь сьомий день і освятив його.

Шануй твого батька і матір твою, щоб довголітній був ти на землі, що Господь, Бог твій, дасть тобі.

Не вбиватимеш.

Не чужоложитимеш.

Не крастимеш.

Не свідкуватимеш ложно на ближнього твого.

Не зазіхатимеш на дім ближнього твого; не пожадатимеш жінки ближнього твого, ані раба його, ані рабині його, ані вола Його, ані його осла, ані чого-небудь, що належало б ближньому твоєму”.

(Старий Завіт, П’ятикнижжя, Книга Вихід, розділ 20: 2-17)

Переклад отця Івана Хоменка






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.