ДАВНЬОГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА ТА ЛІТЕРАТУРА - АНТИЧНІСТЬ - Хрестоматія

ДАВНЬОГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА ТА ЛІТЕРАТУРА - АНТИЧНІСТЬ - Хрестоматія

Античною літературою називають літературу давніх греків і давніх римлян, яка створювалася в період від VIII cm. до н. е. до V cm. н. е. Слово античність походить із латинської мови й означає давній.

Історично першою виникла давньогрецька література. Вона зберегла своє панівне становище протягом всієї доби античності. Римська література була літературою народу, який сформувався пізніше за греків, через що і потрапив під грецький культурний вплив. Римські автори вважали себе учнями греків, наслідували їх і доволі часто писали свої твори давньогрецькою мовою.

Незважаючи на те, що антична література проіснувала понад тисячу років, змінювалася вона надзвичайно мало. Основними її рисами були широке використання міфологічної тематики в художніх творах, панування поетичної форми в літературі (прозою писали лише історичні твори або твори ораторського мистецтва) та незмінна система жанрів.

Визначальною рисою античної літератури стало усвідомлення цінності людської особистості. Ця риса притаманна не лише літературі, а й усій античній культурі, досягнення якої до сьогодні вражають нашу уяву.

Вивчення літератур Давньої Греції та Риму опирається на найрізноманітніші джерела: тексти, які дійшли до нас, уривки з них або їхні перекази у творах пізніших письменників і вчених, а також на археологічні відомості. На жаль, більшість пам’яток античного мистецтва і літератури були назавжди втрачені внаслідок численних воєн та пожеж. Але ті, що дійшли до нас, свідчать про гуманізм і надзвичайно високу художню майстерність античних митців. Антична культура вважається класичною (з латини — взірцевою).

Античну літературу називають колискою європейського словесного мистецтва, адже її жанри, багату систему віршування та засобів виразності згодом засвоїли молоді європейські літератури. До тем і сюжетів античної літератури зверталися європейські митці усіх наступних епох. Навіть у добу Середньовіччя, для якої характерне зниження цікавості до людини, знання давньогрецької мови й мови давніх римлян — латини — було ознакою вченості.

Практично всі європейські народи поклали в основу своїх національних абеток латинське написання букв (тільки деякі, зокрема й українці — грецьке). Значна кількість наукових термінів, абстрактних слів, географічних назв тощо була прямо запозичена з латини або давньогрецької мови.

За століття, які минули з часу їх появи, твори давньогрецьких та римських митців не втратили своєї художньої цінності й продовжують захоплювати читачів. Давні міфологічні та літературні образи надихали і продовжують надихати художників усього світу своєю глибиною і різноманіттям. Трагедії та комедії античних авторів не лише стали ґрунтом для виникнення нових творів, а й донині ставляться на сценах сучасних театрів. Кіномистецтво звертається як до літературних джерел, так і до історії античності.

ІСТОРИЧНА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ.

ДАВНЬОГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА ТА ЛІТЕРАТУРА

Давньогрецька культура — найвизначніше явище стародавнього світу. Її попередницею була культура перших грецьких племен — ахейців. Вони прийшли з-за Дунаю і захопили весь Балканський півострів. Поступово перетворившись із диких кочівників на землеробський народ Середземномор’я, ахейські племена створили високорозвинене суспільство, яке мало свою писемність, чудову архітектуру та настінний живопис.

Культуру ахейських племен, що сягнула свого розквіту у 1400-1200роках до н. е., вчені називають Мікенською культурою (від назви найбільшого та найбагатшого ахейського міста Мікени).

У період розквіту Мікенської культури на Балканському півострові існували рабовласницькі держави, лідером серед яких було Мікенське царство — його політична, військова та культурна першість визнавалися беззаперечно.

Усі ахейські держави зберегли племінний устрій, їх очолювали племінні ватажки — царі (басилевси) та племінна знать, що володіли значною частиною земельних угідь. У господарстві широко використовувалася праця рабів. Жили заможні ахейці в містах-фортецях.

Ахейські держави Мікенської епохи мали добре підготовану армію, великий флот і вели постійні війни з іншими середземноморськими народами. Збагатившись у військових походах, ахейська родова знать відчула смак до розкошів — у містах почали зводити величні палаци, а в повсякденне життя увійшли вишукані предмети побуту.

Однак мистецтво цього войовничого народу, як і вся його цивілізація, було мужнім і стриманим. Фрески, якими розписували стіни в палацах, зображували сцени війни та полювання, а найвишуканішими речами, знайденими в ахейських похованнях, були бронзові мечі, золоті й срібні кубки, а також посмертні маски могутніх владарів.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.