Паломництво Чайльд Гарольда (уривок з поеми) - Джордж Гордон Байрон - РОМАНТИЗМ - Хрестоматія

Прощай, прощай!

Вже берег зник,

Лиш мріє далина.

I свист вітрів, і меви крик

Над відхланню луна.

Сідає сонце. Ми в той край

Мчимо серед стихій.

До завтра, сонця лик! Прощай!

Добраніч, краю мій!

По ночі знову ти зійдеш,

Народжуючи день.

Побачу небо, даль без меж,

Не Англію лишень.

I стане пусткою мій дім,

Жилий схолоне дух.

I лиш на пустирі глухім

Завиє пес — мій друг.

— О юний паже, що тобі?

Не бійся, не тремти.

Це шквал тебе ляка в плавбі

Чи змерз під штормом ти?

Не треба сліз. Наш корабель

Міцний і знає шлях, —

Він мчить між рифів і між скель,

Мов сокіл в небесах.

— Хай шторм реве, гуркоче грім,

Безодня хай кипить, —

Та ж, пане Чайльд, біда не в тім,

Не тим душа болить:

Я неньку, батька серед слуг

Покинув при дворі;

Тепер зі всіх — лиш ви мій друг

Та ще один — вгорі.

Благословив мене татусь,

Сумуючи лиш мить,

Матуся ж, доки не вернусь,

Все буде сльози лить.

— Мій любий хлопче, геть печаль,

А сльози — й поготів!

Я й сам би плакав, та, на жаль,

Вже серцем скам'янів.

Мій латнику, іди сюди,

Чого тремтиш отак?

Чи ти від моря ждеш біди,

Чи на вітрах закляк?

— Негода, пане, не ляка,

Стрічав я і біду,

Та вдома кинув я синка,

Дружину молоду.

Де замок ваш, озера й лан,

Вони живуть сумні,

Й на мене ждуть, кленуть талан

I плачуть день при дні.

— То правда, хлопче, та дарма, —

Печаль свою забудь!

Ось я один, то й жартома

Пускаюся у путь.

Жіночі сльози — лиш мана,

Облуди джерело:

Нагляне іншого вона,—

I сліз — як не було.

Не жаль минулого мені,

I море не страшить.

Нема у рідній стороні

За ким мені тужить.

Один! Один! Кругом вода,

Вода без краю й меж...

Ніхто мене там не згада,

I я — нікого теж.

Лиш пес завиє. А мине

В розлуці кілька літ,—

Він, вірний іншому, мене

Порве біля воріт.

Вперед, корабле мій, лети,

Морську глибінь долай!

Примчи у будь-які світи,

Але не в рідний край.

Вітання шлю морським валам,

А вдасться доплисти, —

Чужим вітання берегам!

О краю мій, прости!

(Переклад Д. Паламарчука)