РОМАНТИЗМ - Хрестоматія

Романтизм (фр. romantisme) — ідейний рух у літературі й мистецтві, що виник наприкінці XVIII століття у Німеччині, Великій Британії й Франції, поширився на початку XIX століття в Російській імперії, Польщі й Австрії, а з середини XIX століття охопив інші країни Європи та Північної і Південної Америки.

РОМАНТИЗМ
Доба	Кінець XVIII — перша половина XIX століття
Філософська основа	Август-Вільгельм і Фрідріх Шлегелі
Представники	Література: Англія — Персі Шеллі, Джордж Байрон, Вальтер Скотт; Франція — Віктор Гюго; Німеччина — Генріх Гейне, Ернст Теодор Амадей Гофман, Якоб та Вільгельм Грімм; США — Джеймс Фенімор Купер; Україна — Микола Костомаров, Євген Гребінка, ранній Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш. Музика — Ріхард Вагнер, Нікколо Паганіні, Фредерік Шопен, Ференц Ліст, Гектор Берліоз. Живопис — Федір Бруні, Теодор Жеріко, Ежен Делакруа, Іван Айвазовський, Вільям Тернер Скульптура — Франсуа Рюд
Особливості	Виникає у період кризи раціоналізму (розчарування в ідеалах Просвітництва, результатах Великої Французької революції, незадоволеність сучасністю); романтичні «два світи»: ідеальний світ, якого достойна людина, і реальний, у якому вона насправді живе; тісне переплетення трагічного і героїчного; неприйняття буденності й звеличення «життя духу»; увага до внутрішнього світу людини, поглиблений психологізм, культ почуттів; принципово новий тип героя — надзвичайний, бунтівник, самотній, з трагічною долею (як правило); провідні мотиви — самотність, світова скорбота (національна туга) та романтичний бунт, нескореність, трагічний розлад з життям, насмішка над невідповідністю мрії і реальності, захоплення стихією природи, потяг до далекого від сучасної цивілізації укладу життя; звернення до історичного минулого, фольклору, екзотики
Основні жанри	Ліричний вірш, пісня, літературна балада, поема, історичний роман, історична драма, казка

ВИСОКА ПОЛИЧКА

Романтичною журбою або світовим смутком називають гостре ідеалом невдоволення навколишнім світом і тугу за життям згідно з духовним

Романтизм як напрямок припинив своє існування наприкінці XIX ст. із зникненням наявних літературних кіл, але романтизм як універсальний світогляд залишився і посів дуже важливе місце в контексті розвитку подальших напрямів кінця XIX — початку XX ст (символізм, імпресіонізм, неоромантизм), займав почесне місце також і поруч з модернізмом XX ст.

У центрі художнього зображення письменників-романтиків

надзвичайний герой у надзвичайних обставинах. Його ще називають романтичним героєм.

Романтичний герой — нетиповий, непересічний, це особистість надзвичайна, не схожа на інших людей, навіть «дивна» з погляду її оточення. Надзвичайні обставини, в яких діє такий надзвичайний герой, — це найчастіше ситуації, пов’‎язані із загрозою для його життя, це вороже або напіввороже людське оточення, яке не розуміє героя, протистоїть йому, намагається пригнітити його волю, обмежити його свободу. Найчастіше у конфлікті з цим зовнішнім ворожим середовищем герой гине.

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1. Прокоментуйте поняття «Романтизм в одязі», «Романтизм у поведінці».

2. Поясніть, як розширилося ваше розуміння терміну «романтизм».

3. Розкажіть, що для вас є близьким у романтичному світогляді.

4. Опишіть романтичного героя.

5. Поміркуйте, які риси романтизму як літературного напряму залишаються для вас актуальними.

6. Поділіться, якими рисами романтичного героя ви захоплюєтеся.