ДЖОРДЖ ГОРДОН БАЙРОН (1788 — 1824) - РОМАНТИЗМ - Хрестоматія

Джордж Ноел Гордон Байрон — видатний англійський поет, символ романтизму не тільки в Англії, а й у всій Європі.

Байрона можна назвати кумиром свого покоління. Його віршами захоплювались, його ліричному герою, в якому бачили автопортрет поета, наслідували. У поезії Байрона відобразилась драма покоління, яке задихалося в гнітючій європейській атмосфері, коли на історичній арені з’‎явився оплот реакції, що йменувався Священним союзом.

Священний союз — союз європейських монархів, укладений після краху наполеонівської імперії для боротьби проти революційного і національно-визвольного руху.

Поет поклявся зробити свою творчість «поезією політики» — викликом тиранії. І дотримав слова.

Славу принесла Байрону поема «Паломництво Чайльд Гарольда» , яка мала фантастичний успіх. Поема одразу стала «бестселером», її герой — взірцем для наслідування в літературі й житті. Це свідчило про те, що молодий поет зумів відобразити в своєму герої умонастрої епохи.

У ліричних творах Байрона героїзм непокори й бунтарства, волелюбства й боротьби проти тиранії завжди мають своєю зворотною стороною трагедію самотності, на чому сам поет наголошує в образі Прометея з однойменного вірша.

ОСНОВНІ МОТИВИ ЛІРИКИ БАЙРОНА

Батьківщиною Джорджа Байрона була Шотландія. Поет успадкував бунтівний дух своїх шотландських предків. Такого духу сповнена його поезія «Хотів би жити знов у горах...».