М. Калинович. Концентри індійського світогляду - ДАВНЬОІНДІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА

М. Калинович. Концентри індійського світогляду - ДАВНЬОІНДІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Первісним стовбуром, цяткою, звідки: побіжать, у майбутнє широкі навкружні хвилі, тим збірником звання, де вперше визначився індійський світогляд, була "Рігведа" - Веда Гімнів. Для історика культури, звичайно, велику має вагу задатувати цю пам'ятку і встановити індоєвропейське коріння її гімнів. Проте, хоч як би розв'язувались ці спірні питання, зостається безсумнівним, що "Рігведа" - то перший зліт індійського генія, що в неї глибоко запали зародки дальшої творчості великого народу, що вона - та норма, чий вплив відбився всебічно на всьому, в усіх стадіях давньоіндійського життя. Наша сучасність розгадала таємницю всенародної сили Вед, визнавши їх за відповідь на всі духові запити того суспільства, де вони виникли, за проникливе осяяння космогонічної загадки і за верховний акт мислення.

...Неможливість установити хронологію ведійських гімнів ставить під сумнів спроби, віднайти манівці, якими відбувався перехід від давнього багатобожжя Вед до пантеїзму Брахман та Упанішад. Ключа до цієї загадки неначе дано в яскравому генотеїстичному характері навіть раннього ведійського політеїзму. Справді, пантеон "Рігведи" не знає ієрархій. У йому є улюблені боги, в яких частіш, ніж в інших, благають допомоги, до яких звернута, найзапальніша хвала. Але серед його учасників нема єдиного: назавжди визнаного володаря світу, бо кожного з богів, коли то до нього лине молитва, приймає вірний, як зверхню, всеосяжну істоту. В ту мить усі інші боги зникають, з його поля зору і тільки той єдиний живе в прохачевому серці. Проте посилання на генотеїзм не усуває неясностей таких полемічних гімнів "Рігведи", де співцеві, доводиться то розмежовувати сферу діяльності Індри і Варуни, двох претендентів на першенство у промислі над світом, то захищати від нападів скептицизму того самого Індру, що кілька віків був справжнім національним божеством у східних арійців. Як розуміти ці гімни? Чи бачити в них відгомін далекої боротьби не то за всенародне визнання місцевого, шанованого в одному якомусь племені божества, не то за заведення до сонму найбільш поважаних давніх сонячних богів обобличеної незгоди стихій - войовника - Індри, котрий перше животів у затінку, а за доби завоювань, найповніше відповідаючи її прагненням, зайняв переднє місце в релігійних уявленнях народу? Чи, навпаки, треба визнати, що в цих гімнах з'являються перші знамена загибелі примітивних вірувань, якою кінчиться світогляд "Рігведи"?

..."Рігведа" повною мірою відбиває шукання непомильної істини і зусилля душі зробитися вмістищем досконалого божества. Ці спроби перш за see визначаються в підновленні та ушляхетненні надто реальних і надто людських, а часто і брутальних властивостей, накиданих нещодавно натуралістичним богам традиції. Понад фізичним законом ідея святости, особливо виразно виявлена в образі Варуни, ставить закон моральний. Земну природу того чи того бога заступають надані йому містичні якості. Виникають абстрактні божества, символізуючи окремі сторони божественної суті. Обожуються такі поняття, як сила молитви, і на них переносяться атрибути, нарізно запозичені з мітів про Індру, Агні та інших давніх богів. Індра зливається з Варуною, Вінзу, Пушаном. Варуна з Мітрою складають одну іпостась, Сома - з Рудрою, з Парджаньєю - Вітер, Агні, чия матеріальна природа, повторюючись у блискавці і сонці, повинна була здаватися найуніверсальнішою, ототожнюється з усіма членами ведійського пантеону. І нарешті розбрат традиційних вірувань та. культу і новітнього світогляду затушовується у визнанні за єдиного того, кого лише поети іменують ріж- ними йменнями - Агні і Ямою і Матарішваном, Індрою, Мітрою і Варуною.

...Рівночасно з тим, як спадкоємці ведійських мислителів творили витовчену філософську систему, масам по-давньому потрібні були простіші й наочніші форми пізнання, відповідні до стихійної, непотьмареної розписами жаги життя. Дуже показове те, що перші греки, побувавши в Індії, знайшли тут поширений скрізь у гірських країнах буйний оргіястичний культ Шіви, якого ці європейські західні ототожнили із своїм Діонісом. Шіва - дальший розвій Рудри, ведійського божества хуртовини. В пантеоні "Рігведи" Рудрі випало другорядне місце наділеного людською подобою руївничого єства грози. Але в пізнішій "Атхарваведі" його закликають, як володаря світу, під іменнями Ішвари чи Магадеви, а гімн "Ста Рудрам" наймолодшої з Вед - "Яджур-веди" показує, як зросло і зробилось, всебічним його значення. В обох цих Ведах Рудра - протектор військових, розбійників, мисливців, купців, ремісників, старців. Йому приписують всюдисущість і передування духами лісів і полів, рік і джерелі, хмар і повітря, - юрмами війська, за допомогою яких здійсняє він свою владу. Дарма що всемогутній і вічний, він живе на землі - в лісах, на верхогір'ї, бере участь у січах, пильнує врожаю, отар і добробуту хатнього. І подібний він до людини.

У розвиткові образу Шіви відбилися ті самі риси народної творчості, що виявились у створенні натуралістичного пантеону "Рігведи". Невідмерлий серед народу генотеїзм сприяв перенесенню на Рудру споконвічних ознак спустошливого Огню, сонячних богів і проводиря Марутів (у "Рігведі" Рудра був їх батьком) - Індри. А як уже в "Рігведі" визначився в Індії нахил до однобожності, то висунення в перші лави небесної ієрархії бога-героя, учасника всіх подій у людському житті, було природне і неминуче. Завжди чутке до подихів доби, а в даному разі до того ж, мабуть, змагаючись з уже народженим буддизмом, брахманство узагальнило властивості, надані гірською північно-західною Індією своєму патронові, і поставило його понад решту богів. Через кілька століть у "Магабгараті", це його вже найвищий бог... Недурно граматику вважали за його відкриття і драматург до нього вдавався з молитвою, а Ганеша, його син, - премудрий порадник і начальник над його почтом, - був опікуном мистецтва та письменства.

1928






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.