Сутта-ніпата. Переклад І. Франка - БУДДІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Мара і Будда

Мара мовить:

Хто має синів, має втіху з синів,

Хто має корів, має втіху з корів, -

Те "має" - то радість людськая.

А в кого

Немає нічого,

Яка ж йому радість, якая?

Будда мовить:

Хто має синів, має клопіт з синів,

Хто має корів, має клопіт з корів, -

Те "має" - причина турботи людської.

А в кого Немає нічого,

У того й турботи нема ніякої.

Багач і мудрець

Багач

Ось я страв наварив

І корів подоїв,

Над рікою живу собі влад;

Дім успів я покрить,

І огонь мій горить, -

Тож, о небо, як хоч, спускай зливу і град.

Мудрець

Я свій гнів усмирив

І упір покорив,

Над рікою сю ніч пересплю собі рад;

Дім мій вільний весь час,

Огонь пристрасті згас,

Тож, о небо, як хоч, спускай зливу і град.

Багач

Не бринять комарі,

У росистій траві

По лугах не злічить моїх стад;

Повно паші в стогах

І сльоти нам не страх,

Тож, о небо, як хоч, спускай зливу і град.

Мудрець

В царстві духу я чайку міцную зробив,

Я на той бік поплив і у пристань прибив,

Поборов течію уподобань і звад,

І ту чайку - тепер

Непотрібну - поверг,

Тож, о небо, як хоч, спускай зливу і град.

Багач

Моя жінка покірна,

Не ледача, а вірна І трудяща, й мені йде під лад,

І хороша на вроду,

І славетного роду, -

Тож, о небо, як хоч, спускай зливу і град.

Мудрець

Дух мій вірний мені,

Кинув думи марні

І піднівся над низ земних болів і страт,

І я вирвав все зло,

Що у серці росло, -

Тож, о небо, як хоч, спускай зливу і град.

Багач

Я працюю і дбаю,

Ти кормлюсь і те маю,

І край мене здорових дітей моїх ряд;

Вони чесно ростуть,

Про них злого не чуть, -

Тож, о небо, як хоч, спускай зливу і град.

Мудрець

Я нічим не журюсь,

Нікому не корюсь,

З тим, що маю, зійду світ весь там і назад;

І нікому служить

Я не мушу й на мить,

Тож, о небо, як хоч, спускай зливу і град.

Багач

Мої вівці й телята,

Первістки, і ягнята,

І бугай той могутній, цар стад,

І корови мені

Вдій дають молочні,

Тож, о небо, як хоч, спускай зливу і град.

Мудрець

Я не маю телят,

Ні овець, ні ягнят,

Бугаїв, що пишаються там серед стад,

Ні корів молочних,

Я не дбаю про них, -

Тож, о небо, як хоч, спускай зливу і град.

Багач

Мої стіни гладкі,

Мої шпури тривкі,

Нові яслі в стайнях і припони під лад:

Не зірвуться воли,

Хоч би бурі ревли, -

Тож, о небо, як хоч, спускай зливу і град.

Мудрець

Я, мов бик, розірвав

Пута всіх земних справ,

Наче слон, прорвав тин всіх змислових завад

І не верну туди, як дитя

В лоно матері вже не верта, -

Тож, о небо, як хоч, спускай зливу і град.