Цао Пі - ЛІТЕРАТУРА ДАВНЬОЮ КИТАЮ

Цао Пі - ЛІТЕРАТУРА ДАВНЬОЮ КИТАЮ

(187-226)

СВІТИЛО ЗАКРИВ КІНОВАРНИЙ СЕРПАНОК

Світило закрив кіноварний серпанок,

Барвиста веселка схилилася й дише.

Зі дзвоном водиця біжить із долини,

І листя з дерев опадає поспішно.

Самотня пташина ватагу згубила,

Між хмарами кличе печально, невтішно.

А місяць уповні ясу проливає,

Квітки не такі, як раніше, не пишні.

Із давніх-давен і донині так є,

Зітхаю - і що говорити у тишу?