Лі Бо. Поезії. Переклад Л. Первомайського - ЛІТЕРАТУРА ДАВНЬОЮ КИТАЮ

Лі Бо. Поезії. Переклад Л. Первомайського - ЛІТЕРАТУРА ДАВНЬОЮ КИТАЮ

В зимовий день повертаюсь до своєї старої хати в горах

З очей моїх втомлених

ще не зітер я сльози,

Ще пил на одежі чиновницькій

стьмарює взори.

Єдину стежину

обплутали пліті лози,

У небі високому

сяють засніжені гори.

Вже листя опало,

гуде під ногами земля,

І хмари завмерли,

і вітер віщує негоду.

Бамбук молодий

піднімає зелене гілля, -

Дерева старі

погнили і попадали в воду.

Собака прибіг і загавкав,

напевно, з села.

Давно вже замшіли

руїни моєї хатини.

З розбитої кухні

фазан полетів, як стріла.

Плач мавпи старої

нагадує голос дитини.

А птаство мовчить,

не щебече на голих гілках,

Звірюжки якісь

протоптали сліди біля хати.

Книжки розгортаю -

вже міль розплодилась в книжках,

Під ліжком моїм

завелися малі мишенята.

Слід жити по правді -

вся мудрість у цьому, вся сіль.

Про світ я замислююсь,

і про життя і людину.

Якщо доведеться

рушати мені і відціль, -

Я краще навіки

живий схоронюсь в домовину.

На мотив "Діндуху"

Вирушаю в Юньян

по широкій ріці.

Осідлали цю річку

заможні купці.

Коли буйволам спека

ламає хребти,

Важко людям човна

на колодах тягти!

І води не нап’єшся –

вода тут брудна,

І твій чай в чайнику

скаламутивсь до дна.

А як пісню бурлак

заспіває - "духу",

Серце рветься від болю

на довгім шляху.

Над рікою у скелях

раби - рубачі

Дикий камінь ламають

удень і вночі.

Кинеш погляд на гори,

на Дан і на Ман,

І на очі сльоза

напливе, мов туман.

Весняної ночі в Лояні чую флейту

Чути з дому чужого в темряві

флейти ніжної тихий спів.

Вітерець весняний мелодію

"Верб поламаних" підхопив.

Над Лояном вона колишеться,

а в душі моїй постає

Рідний край за дальніми далями

в білім цвіті рідних садів.

Осінні почуття

Скільки днів ми в розлуці,

а серцю немає розради.

Рис давно уже встиг

прорости біля наших воріт.

У кущах не змовкають –

від холоду плачуть цикади,

І все нижче схиляється

в хмарах густих небовид.

Жартома присвячую моєму другові Ду Фу

На гірській верховині,

де вибігли сосни на схили,

Випадково зійшлися

ополудні наші стежки.

- Ох, шановний мій друже,

та й як же ви зблідли й змарніли!

Чи важка ж то робота –

Складати у віршах рядки?






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.