Японська література - Хрестоматія Том I (VII-XIII ст.) - Бондаренко І.П. 2010


Японські прислів'я та приказки

Народні прислів’я та приказки в усі віки і в усіх народів були й залишаються не тільки прикрасою мови, крилатими словами і влучними афоризмами, а й достовірним свідченням особливостей організації національного менталітету. У найбільш загальному розумінні менталітет характеризується такими чинниками, як образ мислення, світосприймання, духовний настрій, що визначають національні особливості народу і його культуру. Менталітет виявляється не просто в спонтанних відгуках людей на ті або інші явища, події, проблеми, вислови тощо, але є очікуваними, передбачуваними реакціями, оскільки він базується на довготривалих параметрах світосприйняття у вигляді міфологічних знань, символів, стереотипів, зокрема і мовних, до яких належать також прислів’я та приказки.

Японські прислів’я і приказки несуть на собі відбиток тисячолітньої історії мудрості, відображеної в ієрогліфічних знаках, якими писали Конфуцій:

(Ashita mісhi wo kіkеbа, yube nі shisu tomo ka nari) - «Той, хто усвідомив Шлях /вчення Дао/ вранці, може помирати ввечері»; Лаоцзи: (Sen rі no koo mo ірроо yori hajimaru) - «Подорож довжиною в тисячу рі також починається з першого кроку»; Мацуо Басьо: (Mono іeba, kuchibiru samushi, aki no kaze) - «Сказане слово холодить вуста, як осінній вітер» та багато інших філософів і поетів, які навіки уславили свої імена не тільки в історії Японії або Китаю, а і в історії загальнолюдської культури. У японських прислів’ях знайшли відображення стародавні ритуали й традиції Країни Сходу Сонця Так, за легендою, на горі Цукуба у провінції Хітаті (нині префектура Ібаракі) зазвичай влаштовувались розваги і забави молоді. Такі розваги, які супроводжувалися співами й танцями, називалися «утаґакі» звідки й народилося відоме прислів’я (Tsukuba-yama no utagaki noni dete, tsumadoi no hitotsu mo kakaranai yoo de wa, onna de wa nai) - «Негодяща та жінка, що не може знайти собі чоловіка під час утаґакі на горі Цукуба».

Любов до природи має у жителів японського архіпелагу витончено романтичний характер. Особливо яскраво вона виявляється у спогляданні за весняним цвітінням сакури - японської вишні. Цей своєрідний та зворушливий ритуал своїм корінням сягає раннього періоду їх історії. Естетичні та художні смаки японців нерозривно пов’язані із сакурою та її весняним цвітінням:

(Hana wa hankai wo mi, sake wa bisui ni nomu) - «Квіти прекрасні в бутонах, а саке, коли його п’ють маленькими ковтками»;

(Hana wa oritashi, kozue wa takashi) - «Хочеться зламати квітучу гілку сакури, але вона занадто високо»;

(Miyama no sakura) - «Сакура в гірській ущелині» (прихована краса - чарівна жінка, про яку знають небагато людей).

Система образної мови японських паремій є надзвичайно символічною і відображує в повній мірі ментальність синоцентричної культури далекосхідного ареалу. У ній втілені ті особисті риси, що притаманні Сходу як носію духовних цінностей на відміну від Заходу, який є взірцем матеріально-прагматичних стереотипів. Важливе місце в системі японської культури займають уявлення, що своїми коріннями пов’язані з духовно-ідеологічними алгоритмами ментального поля Китаю, яке пронизує жива течія Буддійської мудрості. До їх кола, безумовно, належить далекосхідна система знаків зодіака, зокрема відображена і в пареміях, підгрунттям якої є своєрідний «пантеон» звірів.

Ось декілька прикладів:

(Mochiiru toki wa nezumi mo tora ni naru) - «Коли призначають [на посаду], тоді й миша стає тигром» (Коли нікчемній людині дають владу, то вона змінюється);

(Ushi no senri, uma no senri) - букв.: «І віл - тисячу рі, і кінь - тисячу рі» (Віл долає відстань у тисячу рі повільніше за коня, але врешті-решт досягає поставленої мети, головне - кінцевий результ);

(Tora shishite kawa wo nokoshi, hito shishite na wo nokosu) - букв.: «Тигр помирає - залишає шкіру, людина помирає - залишає ім’я»;

(Ryuutoo dabi) - букв.: «Голова дракона, хвіст змії» (успішний початок і ганебний кінець);

(Saru mo ki kara ochiru) - букв.: «Мавпа теж падає з дерева» (Досвідчені також іноді помиляються) тощо.

Значне місце в японських прислів'ях і приказках займає тема людяності. Вважалося, що справжній воїн повинен бути великодушним, тому не дивно, що серед самурайського стану уміння складати вірші було ознакою особливої гідності, поряд із військовою мужністю. Багато хто з відомих японських військових героїв був одночасно й видатним поетом.

Ось окремі приклади прислів’їв, у яких відображена шляхетність самурая:

(Ada wo on de hozuru) - «Відповідай добром на зло»;

(Nasake wo shiru ga makoto nobushi) - «Справжній воїн той, кому відоме милосердя»;

(Bushi ni nigon nashi) - «Самурай не змінює сказаного»

(Bushi no ichigon kintetsu no gotoshi) - «Слово самурая тверде, як сталь».

Цікавим є перехід тривіршів хайку, для яких характерна особлива лаконічність форми й концентрація змісту, у прислі-в’я. Ось декілька прикладів такої трансформації з поезії Мацуо Басьо:

(Wagamono to omoeba karushi kasa no yuki) — «Сніг на солом’яному капелюсі стає легким, коли подумаєш, що він твій»;

(Yo no naka wa mіkka minuma no sakura kana) — «Три дні не виходив з дому, і раптом — увесь світ заповнив квіт сакури»;

(Kookoo no shitai jibun ni oya wa nashi) - «Захотів засвідчити своє шанування батькам, а вони вже померли».

Значне місце в японських прислів’ях займає тема кохання. Чоловік, не здатний полюбити жінку, вважався «перлинною чашею без дна»

(Tama no sakazuki soko naki ga gotoshi).

Традиційно японські жінки відігравали другорядну й пасивну роль у сімейних стосунках, завжди розраховуючи на захист і заступництво з боку чоловіків, що відображено у відповідних прислів’ях:

(Otoko wa matsu, onna wa fuji) - «Чоловік - смерека, жінка - гліцинія»;

(Onna wa sangai ni ie nashi) - «Жінка у трьох світах не має [власного] будинку»;

(Uji nakushite, tama no koshi) - «У дорогоцінному паланкіні може сидіти й жінка незнатного походження (роду)».

Тема батьківської любові до дітей також знайшла своє відображення у прислів’ях:

(Ko wo mottanu hito niko no kawaisa wa shirenu) - «Що таке батьківська любов, можна зрозуміти, тільки народивши власну дитину»;

(Ko wo motte nakanu oya wa nai) - «Немає таких батьків, щоб не плакали через своїх дітей»;

(Ko yue no yami ni mayu) - «Через [любов] до своїх дітей батьки стають сліпими».

У новітні часи, починаючи з епохи Мейдзі (1868-1912) і до наших днів, серед багатьох культурних та мовних реалій, запозичених із країн Заходу, важливе місце займають «європейські» прислів’я, часто представлені біблеїзмами. Вони увійшли до всіх сучасних тлумачних та двомовних словників, що, очевидно, можна вважати ознакою певного синкретизму культур Заходу і Сходу. Ось декілька типових прикладів:

(Koi wa momoku) - «Любов сліпа»;

(Narai sei to naru) - «Звичка - друга натура»;

- (Ryookyoku tan wa ichi-suru) - «Крайності збігаються»;

(Taizan meido nezumi ippiki) - «Гора народила мишу»;

(Me ni wa me wo, ha ni wa ha wo) - «Око за око, зуб за зуб»;

(Oboreru mono wa wara wo mo tsukamu) - «Потопаючий хапається за соломину»;

У сучасній мовній практиці японців прислів’я посідають особливе місце. Щорічно в Японії виходять десятки нових за формою, обсягом та призначенням словників прислів’їв і приказок, починаючи з великих академічних і закінчуючи малими й мініатюрними популярними виданнями. Існує також шкільний, обов’язковий для вивчення, паремійний мінімум.

Мудре слово було і залишається споконвічною, абсолютною цінністю в системі культури жителів Японії. Мабуть, саме в цьому полягає головний ключ до розуміння їх національного характеру і тріумфального історичного злету.

В.Л. Пирогов

Японські прислів’я та приказки

Abu hachi torazu.

Не спіймати ні ґедзя, ні бджоли.

Укр.: За двома зайцями не женись.

Akuji senri wo hashiru.

Поганий вчинок тисячу рі2 пробігає.

Укр.: Чутка йде по всьому світу.

Akusen mi ni tsukazu.

1 До списку включені найчастотніші японські прислів’я та приказки. Латинськими літерами наводиться їх читання (транскрипція), потім — дослівний переклад і український відповідник (відповідники). Позначкою (!) виокремлені прислів’я, рекомендовані Міністерством освіти Японії для обов’язкового засвоєння учнями японських середніх шкіл.

2 Рі= 3,927 км.

Брудні гроші довго не зберігаються.

Укр.: Прийшло махом, пішло прахом.

Anzuru yori umu ga yasushi.

Народжувати легше, ніж хвилюватися [перед пологами].

Укр.: Не такий страшний чорт, як його малюють.

Aru wa nai ni masaru «Щось» краще, ніж «нічого».

Укр.: Краще щось, ніж нічого.

Asase ni adanami

Дрібні хвилі на мілині шумлять.

Укр.: Порожня бочка гучить, а повна мовчить.

Ashita wa ashita no kaze ga fuku Завтра буде дути завтрашній вітер.

Укр.: Ранок вечора мудріший. / Година вранці варта двох увечері.

Asu no hyaku yori, kyoo no gojuu

Краще п’ятдесят [сен1] сьогодні, ніж сто [сен] завтра.

Укр.: Краще яйце сьогодні, ніж завтра курка.

Atama hagete mo uwaki wa yamanu

Хоч голова й полисіла, а легковажність залишилась.

Укр.: Волос сивіє, а голова шаліє / Сивина в голову - біс в ребро.

Ato wa no to nare, yama to nare А далі нехай залишаються хоч поля і гори.

Укр.: Після нас - хоч потоп. / Мертвим хоч тин підіпри, а йому все байдуже.

Atsumono ni korite, namasu wo fuku

Той, хто обпікся гарячим супом, дмухає на намасу2

1 Дрібна японська монета (1/100 ієни; іст.).

2 Дрібно настругана риба з овочевою приправою (рибний салат).

Укр.: Хто опарився на окропі, дмухає на холодну воду.

Ayamachite wa aratamuru ni habakaru koto nakare.

Зробивши помилку, не бійтесь її виправити1.

Укр.: Умієш помилятися - умій і поправлятися.

Baka no atojie.

Задній розум дурня.

Укр.: Якби той розум спереду, що тепер ззаду.

Bara ni toge ari

Троянда має шипи2

Укр.: В кожній троянді є колючки.

Boozu no fushinjin.

Бонза3 у Бога не вірить (букв.: безвір’я бонзи).

Укр.: Піп з Богом говорить, а на чорта дивиться.

Bushi wa kuwanedo taka-yooji.

Самурай4 користується зубочисткою, навіть якщо не їв.

Укр.: За честь голова гине.

до смерті й байдужістю до життя.

1 Автор: Цюй Юань (яп. Куцуген, 340—278 до Р.Х.), перший поет Стародавнього Китаю, сановник у південному царстві Чу епохи Чжань-Го («Період боротьби між державами»: кит. Zhanguó Shidai яп. «Сенкоку дзідай». Був вигнаний за наклепом і, як розповідає легенда, невитерпівши ганьби й розлуки з батьківщиною, кинувся у води ріки Міло (кит. Miluó jiang) та загинув.

2 Джерело: «Луньюй» («Бесіди і судження») — книга, створена на основі записів висловлювань і бесід великого китайського філософа Конфуція (551—479 до Р.Х.) зі своїми учнями, в якій віддзеркалені основні принципи його вчення — конфуціанства. Справила глибокий вплив на розвиток не тільки китайської, а й світової цивілізації.

3 Головний монах у буддійському храмі. У переносному сенсі — пихатий чиновник.

4 Спочатку (Х ст.) військовий васал і воїн. Уособлює честь і доблесть, що ґрунтуються на морально-етичних нормах конфуціанства у поєднанні з буддійським, трепетним ставленням

Chikaku no boosan erakunai.

Монах, який перебуває поруч, великим не здається.

Укр.: Немає пророків у своїй вітчизні1.

Chiri mo tsumoreba yama to naru.

Порошинки, коли накопичуються, перетворюються на гору2.

Укр.: З крихіток купка виходить, з краплинок - море. /

З хати по нитці - сироті свитина.

Chotto nameta ga mi no tsumari.

Тільки покуштував - і подавився.

Укр.: Щастя як скло, легко розбивається.

Пор.: Кінцем радості буває плач (Притч. 5:4; Екк. 2:2; Лк. 6:25).

Daikichi wa kyoo ni kaeru.

Велике щастя обертається нещастям.

Укр.: Добра добувши, кращого не шукай.

Danshi no ichigon, kintetsu no gotoshi.

Слово чоловіка як сталь.

Укр.: Не касуй своє слово. / Слово - краща гарантія.

Doku wo motte, doku wo seisu.

Перевіряти отруту отрутою3.

Укр.: Клин клином вибивають (виганяють). /

1 Євангеліє: Мф. 13: 57; Мк. 6: 4; Лк. 4: 24.

2 Джерело: Махапраджня-параміта-шастра (кит. «Дачжіду-лунь», яп. «Дайтідо-рон») — коментар сутри Махапраджня-параміта («Роздуми про велике знання переправи [до нірвани]», яку приписують Нагарджуні (санскр.: «Срібний змій»; кит. «Луншу», яп. «Рюдзю») — видатному індійському філософу, засновнику буддійської школи Мадх’ямакі, відомому також як Другий Будда.

3 Джерело: «Хроніки всеосяжних промінів світильника». Повна назва: «Хроніки всеосяжних променів світильника, написані в період Цзятай» у 30 тт. Автор: Лей-ань Чжен-шоу (яп. Райан Сьодзю, 1146-1208).

Ebi de tai wo tsuru.

Ловити тая1 на креветку.

Укр.: Хто боїться збитків, той не має баришів.

En wa i-na mono.

Доля - дивна річ2.

Укр.: Судженого і конем не об’їдеш.

Fugu wa kuitashi, inochi wa oshishi.

Хотів би з’їсти фугу3, та життя дороге.

Укр.: Мед їсти - у вулик лізти.

Fukoo-chuu no saiwai.

Щастя в нещасті.

Укр.: Щастя з нещастям в одних санях їздить. / Щастя в нещасті.

Fukusui bon ni kaerazu.

Розлита вода до чашки не повертається4.

Укр.: Що з горшка вибіжить, того не позбираєш. / Що з воза упало, те пропало.

Furoo fushi no kusuri wa nai.

Нема ліків від старості й смерті.

Укр.: Від смерті нема зілля.

1 Загальна назва для ряду окуневих; у Японії вважають делікатесом і подають на святкових церемоніях, наприклад весіллях; згадується в поетичній антології VIII ст. як риба, що має вишуканий смак.

2 У цьому прислів’ї реалізується ідея не просто долі, а Провидіння, що об’єднує людей шлюбними зв’язками.

3 Назва риби, яка є однією з найделікатесніших, але разом з тим смертельно отруйною. Померти можна, навіть тільки торкнувшись рукою її нутрощів.

4 Джерело: «Ши і цзі» («Записи про забуті події»). Авторство приписується Ван Цзя (прибл. IV ст. після Р.Х.).

Gaden insui.

Відводити воду до свого рисового поля.

Укр.: Де ви бачили граблі, щоб від себе гребли.

Gakumon ni chikamichi nashi.

Немає короткої дороги до навчання.

Укр.: Без муки нема науки.

Gishin anki wo shoozu.

Підозра породжує демонів темряви1.

Укр.: Хто боїться, тому в очах двоїться.

Goo ni irite wa, goo ni shitagae.

Прийшов у село - підкоряйся його порядкам

(букв.: підкоряйся селу)2.

Укр.: В чужій церкві не паламарюй.

Gyofu no ri.

Здобич для рибалки3.

Укр.: Де два б’ються - третій користає.

Go-yoo to areba tatoe hi no naka, mizu no naka.

1 Джерело: «Лецзи» (IV—ІІІ ст. до Р.Х.) — названа за ім’ям автора пам’ятки давньокитайської філософської думки, що разом із «Даодецзін» та «Чжуан-цзи» входить до складу трьох класичних творів даосизму.

2 Джерело: «Додзікьо» — збірка афоризмів для виховання дітей, написана в Японії в епоху Камакура (ХІІІ ст.).

3 Джерело: «Чжаньго це» («Плани царств, що борються») — пам’ятка історіографії та соціально-економічної історії Китаю V—ІІІ ст. до Р.Х. Автор (здогадно) — Лю Сян (I ст. до Р.Х.) — головний хоронитель імператорських бібліотек, вчений, письменник, великий знавець літературних традицій. Прислів’я ґрунтується на старовинному китайському переказі про те, як бекас, що захотів поласувати морським молюском, просунув свій дзьоб у стулки мушлі, але молюск зачинив їх, і птах потрапив у капкан. У сутичці, що сталася, ніхто з них не зміг перемогти. Як наслідок, обидва стали здобиччю рибалки, що проходив повз. Оригінал китайського прислів’я: yu bang xiang zhęng, yuren de li — «Молюск та бекас б’ються, а рибалка користає».

Заради справи можна піти в огонь і воду1.

Укр.: За друга - у вогонь і воду!

Ha ni kinu kisenu.

Кімоно2 на зуби не одягають3.

Укр.: Називати речі своїми іменами.

Hajime hanbun.

Початок - це половина [справи].

Укр.: Добрий початок - половина діла.

Hana yori dango.

Данго4 краще за квіти.

Укр.: Слів густо, а в животі пусто. / Соловей піснями не ситий.

Hanashi hanbun.

Половина розповіді.

Укр.: Не все тому правда, що в пісні співають.

Happo bijin / Happoo-bijin wa bijin de nai.

Красуня на вісім сторін5 - не красуня. / Красуня, яка ласкава до всіх, - не красуня.

Укр.: Хто всім годить, нікому не догодить.

Hari no mushiro ni suwaru.

Сидіти на циновці з голок6.

1 У цьому прислів’ї актуалізована ідея відданості самурая своєму васалові, заради якого він був завжди готовий пожертвувати своїм життям.

2 Традиційний національний одяг яонців, який має форму цільнокроєного халату з недовгими, широкими рукавами й закріплюється на тілі поясом обі.

3 Суть прислів’я полягає в тому, що треба говорити відверто, а не манівцями.

4 Солодкі рисові колобки.

5 Вісім сторін: схід, захід, південь, північ, північний схід, північний захід, південний схід, південний захід.

6 Почувати себе незручно через осудливі погляди присутніх; зазнавати жорстокого ставлення (український фразеологізм конотаційно відрізняєть-

Укр.: Сидіти мов на голках.

Hayai mono gachi.

Хто раніше [встиг], той і переміг.

Укр.: Хто пізно встає, тому хліба не стає.

Heta no doogu shirabe.

Невдаха перевіряє свої інструменти.

Укр.: Поганому танцюристу і штани заважають.

Heta no naga-dangi.

Багатослів’я нездарного1.

Укр.: Мели, Іване, доки вітру стане.

Hi ni abura wo sosogu.

Лити олію у вогонь2.

Укр.: Підливати масла у вогонь.

Hi no nai tokoro ni kemuri wa tatanu.

Де нема вогню, там дим не здіймається3.

Укр.: Де не горить, там не курить.

Hikaru mono kanarazushimo kin narazu.

Те, що блищить, не обов’язково золото1. (від японської паремії).

1 Прислів’я з японської картярської гри «Едо (Дзьохо) Іроха Карута». Іроха — поетичний алфавіт, створений на основі японської складової абетки «хірагана» в епоху Хейан (794—1179). Комплект гральних карт із буквами цього алфавіту вперше з’явився в епоху Едо приблизно в 1730 р. і складається з двох колод по 48 карт із прислів’ями в кожній. Карти першої колоди містять тільки перший склад прислів’я та ілюстрацію до нього, а карти другої — повний текст прислів’я. Гра полягає в тому, щоб згідно з текстом прислів’я, що зачитується, відшукати відповідну карту в першій колоді.

2 Західне прислів’я. Порів. лат.: Oleum addere camino (Підливати масла у вогонь).

3 Західне прислів’я. Порів. лат.: Non est fumus absque igne (Немає диму без вогню).

Mikake bakari no kara daimyoo.

Зовні - даймьо2, а всередині - нікчема3.

Укр.: Не все те золото, що блищить.

Hisashi wo kashite, omoya wo torareru.

Позич піддашок - втратиш всю хату.

Укр.: Дай волі на палець - всю руку відкусить.

Hito wo norowaba, ana futatsu.

Проклянеш когось - готуй дві ями.

Укр.: Хто іншим лиха бажає, сам лихо має.

Hito wa mikake ni yoranu mono.

Люди не такі, якими виглядають.

Укр.: Зовнішність оманлива. / З виду чоловік, а душа чортова.

Hitsuyoo wa hatsumei no haha.

Необхідність - мати винахідливості4.

Укр.: Біда помучить і мудрості научить.

Honmatsu tentoo.

Приймати наслідок за причину (букв.: початок і кінець помінялися місцями).

Укр.: З хвоста хомута не надівай.

Horeta yokume ni abata mo ekubo.

Навіть ряботинки на обличчі коханого здаються ямочками.

Укр.: Хто милий, той красен. / Як люба дружина, то люба й в ряднині.

1 Західне прислів’я. Порів. лат.: Non omne est aurum, quod splendet (Не все те золото, що блищить).

2 Феодал у середньовічній Японії.

3 Японський аналог.

4 Зазвичай цей вислів приписують давньогрецькому філософу Платону (близько 427—347 до Р.Х.).

Hyakubun ikken ni shikazu.

Сто разів почути - не все одно, що один раз побачити1.

Укр.: Краще раз побачити, ніж десять раз почути. / Як не побачу, не повірю.

Hyootan kara koma ga deru.

Лоша із гарбуза вилупилося2.

Укр.: Нема байки без правди. / Буває, що й муха чхає.

Ichi wo kiite juu wo shiru.

Почувши про одне, дізнатися про десять3.

Укр.: Розумному тільки кивни, він і здогадається.

Ichi-byoo soku-sai.

З однією болячкою довго живуть.

(Людина, що має якусь незначну болячку, більше дбає про своє здоров’я, і тому живе довше за тих, хто ніколи не хворіє).

Укр.: Скрипуче колесо довше ходить.

Ichimoo shuu wo hiku.

Один сліпий веде за собою товпу4.

Укр.: Якщо сліпий веде сліпого, то обидва впадуть до ями5.

1 Джерело: «Історія ранньої династії Хань», одним з укладачів якої був надвірний історіограф Давнього Китаю Бань Гу (32—92). Вважається офіційною історією династії Західна (Рання) Хань (206 р. до Р.Х. — 8 р. після Р.Х.). Належить до жанру «династичних літописів», що писалися офіційними істориками після падіння чергової династії.

2 Прислів’я з японської картярської гри «Едо (Дзьохо) Іроха Карта» (ком. див. вище).

3 Джерело: «Луньюй» (ком. див. вище).

4 Джерело: «Застава без воріт» (кит. «Уменьгуань», яп.: «Мумонкан») — збірка 48 дзенських коанів, автором якої є китайський майстер Дзену Умень Хуайкай (1183-1260). Коан (яп.: коан, кит.: гунань) — стисла розповідь, питання або діалог, що зазвичай не мають логічного підґрунтя; мета коана — надання учню психологічного імпульсу для досягнення просвітлення (яп. «саторі»).

5 Євангеліє: Мф. 15:14.

Ichinan satte mata ichinan.

Одна біда йде, інша приходить.

Укр.: Біда одна не ходить, а з собою ще й горе водить.

Ichiri areba, ichigai ari.

Якщо є пожиток, є й збиток.

Укр.: У палиці два кінці.

Ido no naka no hitorigoto mo san nen tateba shireru.

Навіть те, що кажуть потайки на дні колодязя, через три роки стає відоме [усім].

Укр.: Розкажи другу - піде по кругу.

Пор.: Все таємне стане явним, ніщо не залишиться без відплати (Євангеліє: Лк. 8: 17; Мк. 4: 22).

Isogaba maware.

Поквапишся - [краще] повертай назад.

Укр.: Прудко гонить - голову зломить.

Isseki nichoo /Ikkyoryötoku

Двох птахів одним каменем [убити]1.

Укр.: Вбити двох зайців одним пострілом.

Issun saki wa yami-no yo.

На вершок уперед - темрява (темная ніч)2.

Укр.: Ніхто наперед не знає, що його в житті чекає.

Itamu ue-ni shio wo nuru.

Втирати сіль у відкриту рану3.

1 Приклад прислів’я, що належить до категорії «йодзідзюкуґо» (4-компонентної паремійної матриці китайського походження) і вживається у незмінній формі практично в усіх мовах східноазіатського ареалу.

2 Прислів’я з японської картярської гри «Едо (Дзьохо) Іроха Карта» (ком. див. вище).

3 Джерело: «Ман-йо-сю» («Збірка міріад листків», VIII ст.) — перша поетична антологія Японії, яка є скарбницею японського фольклору.

Укр.: Сипати сіль на рану.

Iu wa yasuku, okonau wa katashi.

Легко сказати, важко зробити11.

Укр.: Язиком вихати - не ціпом махати.

Iwanu ga hana.

Недомовлені слова - квіти.

Укр.: Слово - срібло, мовчання - золото. / Хто мовчить, той трьох навчить.

Ja no michi wa hebi.

І маленька, і велика змія мають одну дорогу.

Укр.: Лисий лисого бачить здалеку.

Jigoo jitoku.

Карма2та її наслідки3.

Jigoku no sata mo kane shidai.

Навіть у пеклі гроші правлять бал4.

Парафраза вірша Яманоуе-но Окура (666-773):

ДС (Itaki kizu ni karashio wo sosogu) — Рипати сіль на відкриту рану».

1 Джерело: «Янь те лунь» («Роздуми про сіль і залізо», І ст. до Р.Х.) — давньокитайський трактат, що містить полеміку конфуціанців проти державних монополій та легістських теорій тотального державного контролю над економікою. Автор — Хуань Куань (І ст. до Р.Х.).

2 Карма на санскриті означає «діяння». У термінах східної метафізики — це накопичений результат усіх дій і вчинків людини протягом попередніх життів. Вважається, що горе й напасті виникають від скоєного у минулому зла, тоді як праведність приносить блаженство.

3 Джерело: буддійський твір «Сутра пам’ятання про істинний Закон» (яп.: «Сейхо-ненкьо», приблизно IV—V ст.), у якому ступені пекла розглядаються як подорож усередину себе. Вони трактуються як породження розуму, самообману та егоцентризму. Перші чотири ступені є результатом фізичних дій, п’ятий — наслідком злочинів, що виникають через слова, а останні три обумовлені духовною недосконалістю людини.

4 Прислів’я з японської картярської гри «Едо (Дзьохо) Іроха Карта» (ком. див. вище).

Укр.: За багачем сам чорт з калачем.

Jiman gooman / kooman / baka no uchi.

Самохвальство і пихатість - ознаки глупства.

Укр.: Гонор голову ломить, а холод - душу. / Хвалений борщ надвір виливають.

Jinsei chooro no gotoshi.

Життя людське як ранкова роса1.

Укр.: Життя коротке для щастя, а задовге на терпіння.

Juu nin to iro.

Десятеро людей - десять вдач (букв.: кольорів).

Укр.: На любов і смак товариш не всяк. / Кожен Івась має свій лас.

Kaeru no ko wa kaeru.

У жаби й дитина жаба.

Укр.: Яблуко від яблуні недалеко падає. / Яка мама, така й доня.

Kago de mizu kumu.

Набирати воду плетеним кошиком.

Укр.: Воду решетом носити.

Kahoo wa nete mate.

Щоб прийшла удача, спи та чекай.

Укр.: Хто чекати вміє - свого дочекається.

Kajiba doroboo.

Як злодій на пожежі.

Укр.: Ловити рибу в каламутній воді.

1 Джерело: «Хань Шу» — повість про Су У — ханського дипломата та державного діяча, який прославився високим почуттям обов’язку й відданістю батьківщині. Його було відряджено до гунів як посла, але він потрапив до них у полон, за що поплатився стратою всієї родини. Після перебування на чужині більше 20 років Су У повернувся на батьківщину. Із Книги про династію Хань — офіційної історії династії Західна (Рання) Хань (206 р. до Р.Х. - 8 р. після Р.Х.).

Kajin hakumei.

У красивих жінок життя коротке1.

Укр.: Дівочий вік - як маків цвіт. / Не родися красна, а родися щасна.

Kame no koo yori toshi no koo.

Життєвий досвід краще за черепашачий панцир2.

Укр.: Не навчить школа - навчить життя.

Kane areba baka mo danna.

З грошима й дурень - данна3.

Укр.: З грішми дурня-невігласа почитують.

Kane ga kane wo umu.

Гроші народжують гроші.

Укр.: Багачеві вітер гроші несе.

Kane no kireme ga en no kireme.

Коли закінчуються гроші, розриваються узи кохання.

Укр.: Хто хоче гуляти, мусить гроші мати.

Kani wa koora ni nisete ana wo hooru.

Краб риє нірку за розміром свого панцира.

Укр.: Так кравець крає, як йому матерії стає. / По своєму ліжку простягай і ніжку.

Kannan nanji wo tama ni su.

Випробування перетворюють людину на дорогоцінний камінь.

Укр.: Біда всього навчить.

1 Автор — Су Ши (яп. /Сосьоку/, 1037—1101) — один із найвидатніших ліричних поетів Китаю, а також відомий державний діяч. Друге літературне ім’я — Су Дун-по.

2 Прислів’я побудовано на грі слів-омофонів: (koo) — панцир черепахи (алегорія довголіття) та (koo) — заслуги, повага.

3 Пан (іст.).

Kare mo hito nari, ware mo hito nari.

Він людина, і я теж людина1.

Укр.: Не святі горшки ліплять.

Kareki mo yama no nigiwai.

Навіть сухе дерево прикрашає гору.

Укр.: В степу і хрущ м’ясо.

Kare wo shiri, onore wo shiraba, hyakusen ayaukarazu.

Знаючи його і знаючи себе,я не боюся й сотні битв2.

Укр.: Ліпше розумний ворог, ніж дурний приятель.

Kariru toki no Ebisu-gao, kaesu toki no Enma-gao.

Позичають з обличчям Ебісу3,а віддають з обличчям Енма4.

Укр.: Як гроші позичає, то щодня двора не минає, а як прийде пора віддавати, почне і двір минати.

Kasegu ni oitsuku binboo nashi.

Той, хто намагається заробити, бідним не буде.

Укр.: Хто робить, той голий (голодний) не ходить.

Kateba kangun, makereba zokugun.

Переможці - урядові війська, а переможені - заколотники.

Укр.: Помагай Бог нашим! - А котрі ж ваші? - Котрі подужають.

Kawaii ko ni wa tabi saseyo.

Кохану дитину посилай у подорож1.

1 Кажуть про людину, яка вважає себе рівною іншій. Автор — Хань Юй (768-824), китайський філософ, літератор, державний діяч епохи Тань. Поетична спадщина: філософська лірика, есе, життєписи, трактати.

2 Джерело: «Сунь цзи бін фа» (кит. «Мистецтво війни») — найвідоміший давньокитайський трактат, присвячений військовій стратегії. Традиційно приписується воєначальнику та стратегу VI-V ст. до Р.Х. Сунь Цзи, чиїм ім’ям названий.

3 Бог багатства і торгівлі.

4 Володар пекла.

Укр.: Дітей люби, а за прутину держи.

Keikoo to narumo, gyuu-go to naru nakare.

Краще бути дзьобом курки, аніж хвостом бика2.

Укр.: Краще бути першим у провінції, ніж другим у Римі3. / Краще бути хвостом живого собаки, чим головою дохлого лева.

Ken-en no naka.

Компанія собаки й мавпи.

Укр.: Живе як гуска з свинею.

Kiku wa ittoki no haji, shiranu wa isshoo no haji.

Запитати - пережити сором один раз, не знати - соромитися все життя.

Укр.: Хто питає, той не блукає.

Kimen hito wo odosu.

Лякати людей страшним виглядом (букв.: маскою диявола).

Укр.: Ворона в павиному пір’ї.

Ko wa san-gai no kubi-kase.

Діти - тягар у трьох світах4.

1 У стародавні часи в Японії було заведено, щоб діти залишали батьківський дім та подорожували у пошуках роботи й набуття життєвого досвіду. Прислів’я з японської картярської гри «Едо (Дзьохо) Іроха Карта» (ком. див. вище).

2 Джерело: «Ши Цзі» («Історичні записки») — великий історичний твір, яким була започаткована традиція біографічного опису. У ньому знайшли широке віддзеркалення відомості політичного, економічного, історичного та культурного характеру, що стосувалися розвитку Китаю протягом 3000 років, а саме від давніх часів до початку правління династії Західна Хань. Автор — Сима Цянь (145 /?/ або близько 135 р. до Р.Х. - 90 р. до Р.Х.).

3 Перефразовані слова Юлія Цезаря: «Краще бути першим у маленькому іберійському селі, ніж другим у Римі».

4 Три світи буддійської космології: світ бажань (кит. «юй цзе»; санскр.: «камадхату»), світ форм (кит.: «се цзе»; санскр.: «рупадхату»), світ без форм (кит.: «у се цзе»; санскр.: «арупадхату»).

Укр.: Малі діти - мале лихо, діти побільшають - лихо погіршає.

Kinka itchoo no yume.

Вишукана троянда - це не більше ніж ранковий сон1.

Укр.: Наш вік як маковий цвіт: вдень на стеблі, а ввечері на землі. / Нині - полковник, завтра - покойник.

Kooboo ni mo fude no ayamari.

Пензель Кобо2і той помиляється.

Укр.: І на мудрому дідько на лису гору їздить.

Koi ni jooge no hedate nashi.

У коханні всі рівні (букв.: у коханні немає вищих і нижчих).

Укр.: Хоч у курені, аби до серця мені. / З милим рай у курені.

Koi wa shian no hoka.

Кохання - поза здоровим глуздом.

Укр.: Любов не знає закону.

Koketsu ni irazunba koji wo ezu.

Не увійшовши до лігвища тигра, не спіймаєш тигрят3.

Укр.: Хто відважний, той здобуває, а хто боягуз, той пропадає.

Kokoo wo nogarete, ryuuketsu ni iru.

Рятуючись від зубів тигра, увійти до печери дракона.

Укр.: Утікав перед вовком, та впав на ведмедя.

Kome kutta inu ga tatakarezu ni, nuka kutta inu ga tatakareru.

1 Джерело: фраза з вірша Бо Цзюй-і (772—846) — видатного китайського поета, одного з корифеїв золотого віку китайської поезії епохи Тан (618-905).

2 Кобо Дайсі («Великий буддійський вчитель»), справжнє ім’я Кукай (774-835) — видатний релігійний та громадський діяч Японії, засновник буддійської секти Сінґон.

3 Джерело: «Хоуханьшу» («Історія пізньої династії Хань») — 80- томний династійний літопис Китаю, що відтворює події І—ІІ ст. після Р.Х. Автор — Фань Є (398—445).

Б’ють не того собаку, що з’їв рис, а того, що висівки.

Укр.: Горобці крупу з’їли, а синиця в клітку попала. / Павутиння ловить мух, а пропускає ос.

Korobanu saki no tsue.

[Спирайся] на палицю, щоб не впасти1.

Укр.: Береженого Бог береже, а козака шабля.

Kooya no shira-bakama.

У фарбувальника білі (нефарбовані) хакама2.

Укр.: На те він і кравець, щоб подертий жупан носити.

Ku wa raku no tane.

Насолода в муках народжується (букв.: муки - сім’я насолоди).

Укр.: Не терши, не м’явши, не їсти калача.

Kubi-kukuri no ashi wo hiku.

Тягнути повішеного за ноги.

Укр.: Як мертвому кадило.

Kuchi areba Kyoo ni noboru.

Якщо маєш язика (букв.: рота), дійдеш і до Кіото3.

Укр.: Язик до Києва доведе.

Kuchi ni mitsu ari, hara ni ken ari.

На вустах - мед, а в животі (на серці) - меч.

Укр.: У вічі - як лис, а позаочі як біс.

Kuchi tataki no te tarazu.

Язиком (букв.: ротом) воює, а руки невдалі.

1 Прислів’я з японської картярської гри «Едо (Дзьохо) Іроха Карта» (ком. див. вище).

2 Частина японського національного костюма у вигляді широких шаровар.

3 Стародавня столиця Японії. У 1868 р. в результаті реставрації Мейдзі була перенесена до Токіо.

Укр.: Одне творити язиком, а друге - перти плуга.

Kunshi hyoohen.

Мудрий швидко змінює свою гадку1.

Укр.: Мудрий змінить свою гадку, а дурний - ніколи.

Kyoo wa hito no mi, asu wa waga mi.

Сьогодні він, а завтра я (сьогодні пожежа трапилася у сусіда, а завтра може трапитися у мене).

Укр.: Сьогодні то ще наше, а завтра то вже в Божих руках.

Kyuu sureba ransu.

У безвихідному становищі вдаються до крайнощів2.

Укр.: Навчить біда ворожити, як нема що в рот вложити.

Mago ni mo ishoo.

Гарний костюм і конюху [личить].

Укр.: І пень прибери, то гарним буде.

Makanu tane wa haenu.

Насіння, що не посіяли, не проросте3.

Укр.: З нічого нічого не виникає4. / Без труда нема плода.

Mateba kairo no hiyori ari.

Якщо почекаєш, то будуть у плаванні й сонячні дні.

Укр.: Загляне сонце і в наше віконце.

Me wa kokoro no kagami.

Очі - дзеркало душі5.

1 Джерело: «Іцзін» — китайська класична «Книга змін» прийнята конфуціанцями у V ст. до Р.Х. як один із канонів конфуціанського П’яти- книжжя. Використовується, зокрема, з метою ворожіння.

2 Джерело: «Луньюй» (ком. див. вище).

3 Прислів’я з японської картярської гри «Едо (Дзьохо) Іроха Карта» (ком. див. вище).

4 Латинське запозичення.

5 Джерело: вислів відомого давньокитайського філософа Моцзі

Укр.: Очі - дзеркало душі.

Mekura hebi ni ojizu.

Сліпий не боїться змії.

Укр.: Дурному нема гори, а все яри.

Mekuso hanakuso wo warau.

Кисляки з очей сміються над шмарклями.

Укр.: Насміявся голений стриженому.

Mi hodo kawaii mono wa nai.

Нема нічого милішого за себе.

Укр.: Всяк чоловік собі не ворог.

Migi no mimi kara hidari no mimi.

З правого вуха в ліве.

Укр.: Залітає в одне вухо - вилітає з другого.

Minoru inada wa atama taru.

Повний колос додолу гнеться.

Укр.: Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить.

Minu koto kiyoshi.

Те, чого не видно, - чисте.

Укр.: Чого очі не бачать, того серцю не жаль.

Mitsugo no tamashii hyaku made.

Душа трирічного залишається незмінною у столітнього.

Укр.: Якого уродила ненька, такого прийме й земелька.

Mokuteki no tame ni wa, shudan wo erabazu.

Заради [досягнення] мети засобів не вибирають1.

1 Зразок запозичення західної афористичної думки; зміст цього вислову, що є основою моралі єзуїтів, запозичений ними у англійського філософа Томаса Гоббса (1588—1679).

Укр.: Мета виправдує засоби.

Morai mono ni kujoo.

Скаржитись на подарунок.

Укр.: Дарованому коневі в зуби не заглядають. / Дар - не купля: не гудять, а хвалять.

Muri ga toreba doori hikkomu.

Коли приходить безглуздість (несправедливість), здоровий глузд (справедливість) відступає1.

Nakitsura ni hachi.

На заплаканому обличчі - бджола2.

Укр.: Біда біду тягне.

Narai sei to naru.

Звичка стає характером3.

Укр.: Звичка - друга натура. / Куди бик звикає,туди й завертає.

Narau yori nareyo.

Краще ніж вчитися, набувай досвіду.

Укр.: Наука - срібло, а практика - золото.

Nasake wa hito no tame narazu.

Гарні вчинки корисні не тільки для інших, [а й для себе]4.

1 Прислів’я з японської картярської гри «Едо (Дзьохо) Іроха Карта» (ком. див. вище).

2 Прислів’я з японської картярської гри «Едо (Дзьохо) Іроха Карта» (ком. див. вище).

3 Джерело: «Шуцзін» («Книга історичних переказів») — одна з китайських класичних книг, що входить до складу П’ятикнижжя (конфуціанського канону). Містить дані про найдавнішу історію Китаю (з 2357-го по 627 р. до Р.Х.), включаючи елементи міфів, героїчних оповідань, історичних переказів, зразки ораторського мистецтва та філософської думки. Приписується Конфуцію.

4 Джерело: «Шуцзін» («Книга історичних переказів»). Кармічне прислів’я, в основу якого покладена ідея про те, що здійснення добрих справ принесе удачу тому, хто їх робить.

Укр.: Живи так, щоб тобі було добре, а другим ще краще.

Neko ni katsuobushi no ban wo saseru.

Доручити кішці стерегти кацуобусі1.

Укр.: Такий сторож з вовка при вівцях, як з козла при капусті.

Neta ko wo okosu.

Будити дитину, що спить.

Укр.: Не буди лиха, доки воно спить.

Nikumare-ko yo ni habakaru.

Неслухняні діти [легше] пробиваються в люди2.

Укр.: Бур’ян завжди добре росте. / Поганий на вроду, та гарний на вдачу.

Nita mono fuufu.

Чоловік і жінка схожі одне на одного.

Укр.: Чоловік і жінка - одна спілка.

Niwatori wo sakuni izukunzo gyuutoo wo mochiin.

Ножем м’ясника курку не ріжуть3.

Укр.: На муху з обухом.

Nomu, utsu, kau.

Пити, грати, гуляти.

Укр.: У чарках більше людей умира, чим у морі потопа.

Norikakatta fune.

Зайшов на палубу [човна] - вирушай у плавання.

Укр.: Пустився в бійку - чуба не жалій.

1 Кацуобусі — дуже тонка стружка сушеної пеламіди, або смугастого тунця (Katsuwonus pelamis), що використовується як приправа до багатьох стравах японської кухні.

2 Прислів’я з японської картярської гри «Едо (Дзьохо) Іроха Карта» (ком. див. вище).

3 Джерело: «Луньюй». (ком. див. вище).

Nukisashi naranu.

Ані витягти, ані проштовхнути.

Укр.: Ускочити по самі вуха. / Ускочив у сливки.

Nusubito ni mo jing.

Навіть злодії мають свій кодекс честі.

Укр.: Ворона вороні ока не видовба.

Nusubito / dorobö / wo mite nawa wo nau.

Побачивши злодія, сукати мотузку.

Укр.: Замкнув пан стайню, як коней вкрали.

Nyooboo to tatami wa atarashii hoo ga yoi.

Дружина й татамі1 гарні, коли нові.

Укр.: Новеньке ситце на клинці, а старе під лавою.

Oka ni agatta kappa.

Каппа2 на гору заліз.

Укр.: Сидіти наче у сливах.

Okujoo oku wo kasu.

Зводити дах над дахом.

Укр.: В ліс дрова не возять.

Omoitatta ga kitsujitsu.

Той день, коли сяйнула гарна думка, - щасливий день.

Укр.: П’ятниця удруге не трапиться.

Onaji ana no mujina.

Борсуки з однієї нори.

Укр.: Два чоботи пара. / Одного тіста книші.

Oni mo juu hachi, bancha mo debana.

І відьма буває вісімнадцяткою, і бантя1 має перший настій2.

1 Солом’яні мати, якими настилають підлогу в японській оселі.

2 Персонаж японських казок, схожий на водяного.

Укр.: На все свій час.

Oni no inuma ni sentaku.

Поки дідька немає, пери білизну.

Укр.: Кіт з хати - миші танцюють. / Як кота вдома нема, миші по столу бігають.

Onna no kaminoke ni wa, taizoo mo tsunagaru.

Жіночою косою можна зв’язати слона3.

Укр.: Світом рядять золото і жінки.

Onna san-nin yoreba kashimashii.

Коли збираються три жінки, зчиняється галас.

Укр.: Де баб сім, там торг зовсім.

Onna-gokoro to aki no sora.

Серце жінки й осіннє небо.

Укр.: Жіноча думка і вітер часто змінюються.

Onore no atama no hae wo oe.

Відганяй мух від своєї голови.

Укр.: Пильнуй носа свого, а не кожуха мого.

Onore no hossezaru tokoro wo hito ni hodokosu nakare.

Не роби іншим того, чого не бажаєш собі4.

Укр.: Чого сам собі не зичиш, того і другому не жадай5.

1 Зелений чай невисокого ґатунку.

2 Прислів’я з японської картярської гри «Едо (Дзьохо) Іроха Карта» (ком. див. вище).

3 Джерело: дхарані-сутра Ямантака (— сутра езотеричного буддизму, перекладена японською мовою в 733 р. Ямантака (яп.: Дайітоку, кит. Давей) — один із П’яти Великих Відьярадж (яп.: «Ґодай Мйоо» — П’ять Великих Святих); ім’я означає Добродіяння Великої Сили; значення санскритського слова — «Переможець Яма (Володаря Смерті)». Йому моляться окремо заради отримання перемоги в битві тощо. Дхарані — захисні заклинання, яким приписується надприродна сила.

4 Джерело: «Луньюй» (ком. див. вище).

5 Євангеліє: Мф. 7:12.

Oroka mono ni fuku ari.

Дурню - щастя.

Укр.: За дурня доля дбає. / Дурень, на бочці сидячи, вовка за хвіст упіймав.

Owari ga daiji.

Кінець - головне.

Укр.: Кінець діло хвалить.

Roku juu no tenarai.

Навчатися каліграфії1 в шістдесят років.

Укр.: Грамоті вчитися - завжди пригодиться.

Rooshoo fujoo.

Ані старий, ані молодий не знає, [коли смерть прийде].

Укр.: Смерть та родини не ждуть доброї години.

Ryootenbin wo kakeru.

Класти на обидві чаші терезів.

Укр.: Щоб і чорта не гнівить, і Богу вгодить.

Ryuutoo dabi.

Голова дракона, хвіст змії.

Укр.: Високо літали, та низенько сідали.

Saigetsu hito wo matazu.

Роки й місяці на людину не чекають2.

Укр.: Час не віл, його не налигаєш.

Sajoo ni rookaku wo kizuku.

1 Каліграфія — особливий різновид національного мистецтва японців, у якому втілені естетичні й духовні принципи їхньої культури. Мистецтва каліграфії починають навчатися з раннього дитинства.

2 Джерело: вислів Тао Юань-міна (365-427) — одного з великих китайських поетів, творчість якого вказала шлях та стала зразком для танських і сунських поетів.

Будувати замки на піску.

Укр.: Будувати на піску1.

Sake wa honshin wo arawasu.

Саке відкриває душу [людини].

Укр.: Що у тверезого на умі, те в п'яного на язиці.

Saki no gan yori, temae no suzume.

Замість гусака, що далеко, краще горобець поруч.

Укр.: Краще нині горобець, ніж завтра голубець.

San-nin yoreba Monju no chie.

Зберуться троє - ось і мудрість самого Мондзю2.

Укр.: Одна голова - це одна, а дві - це вже люди.

Sansho wa kotsubu demo piriri-to karai.

Навіть зернинка гірського перцю страшенно пекуча.

Укр.: Маленьке, але важкеньке.

Saru mo ki kara ochiru.

Мавпа теж падає з дерева3.

Укр.: Кінь на чотирьох ногах, та спотикається.

Saru ni eboshi.

Мавпі - ебосі4.

Укр.: На свиню хоч сідло надінь, все одно буде капловуха.

Seishin ittoo nanigoto ka narazaran.

Цілеспрямованому будь-яка справа до снаги1.

1 Євангеліє: Мф. 7:26.

2 Мондзю (яп.: санскр.: Манджушрі — «свята великодушність») — бодхісатва, «охоронець Раю на Сході», легендарний сподвижник Будди Готами, який втілює найвищу мудрість (у буддизмі).

3 Прислів’я з японської картярської гри «Едо (Дзьохо) Іроха Карта» (ком. див. вище).

4 Високий головний убір вельможного японського панства. Джерело: «Ши цзі» (ком. див. вище).

Укр.: Де хотіння, там знайдеться і вміння.

Seite wa koto wo shison-zuru.

Поспіх шкодить справі.

Укр.: Тихіше їдеш - далі будеш.

Seiten no hekireki.

Грім серед ясного (букв.: блакитного) неба.

Укр.: Як сніг на голову.

Sendo oku shite, fune yama ni noboru.

Коли багато капітанів, корабель сідає на рифи (букв.: запливає у гори).

Укр.: Де багато баб, там дитя безносе.

Senjoo no tsutsumi mo ari no ana yori kuzureru.

Дамба висотою тисяча дзьо2 може зруйнуватися через мурашину канавку.

Укр.: З малої іскри великий вогонь буває.

Senri no michi mo ippo yori okoru.

Подорож довжиною в тисячу рі3починається з першого кроку4.

Shaka ni seppö.

Навчати Будду буддизму (букв.: проповідь для Шак’я-Муні5).

Укр.: Яйця курку не вчать.

1 Джерело: вислів Чжу Сі (1130-1200) — знаменитого китайського філософа, засновника неоконфуціанства, філософська спадщина якого представлена переважно записами бесід учителя зі своїми учнями та колегами.

2 Дзьо = 3,03 м.

3 Рі (ком. див. вище).

4 Джерело: «Даодецзін» (IV-III ст. до Р.Х.) — твір видатного давньокитайського філософа Лао-цзи, що містить основні положення даосизму, центральною ідеєю якого є вчення про велике Дао. Воно панує скрізь і в усьому, завжди і безмежно. Невидиме й нечутне, постійне й невичерпне, воно дає початок, ім’я та форму всьому на світі.

5 Одне з імен Будди.

Shigoto wa tazei.

Працювати добре, коли багато людей.

Укр.: Гуртом і батька легше бити.

Shinin ni kuchi nashi.

У мертвого немає рота.

Укр.: Мертві не шкодять.

Shin-shoo boo-dai.

Із голки палицю робити.

Укр.: Робити з мухи слона.

Shi-shi ni muchi utsu.

Шмагати труп батогом1.

Укр.: Про померлих говорити або добре, або нічого.

Shuu ga shuu nara, kerai mo kerai.

Який хазяїн, такий слуга.

Укр.: Який пастух, така й череда.

Sugita koto wa mizu ni nagase.

Нехай минуле пливе за течією.

Укр.: Хто старе споминає, той щастя не має. / Що було, те мохом поросло.

Sugitaru wa nao oyobazaru ga gotoshi.

Занадто багато - все одно що занадто мало2.

Укр.: Пархоме, в щасті не брикай, як більш нема, то й так нехай. / Що занадто, то не здраво.

Suki-bara ni mazui mono nashi.

Для пустого шлунка немає несмачних страв.

Укр.: Голодному все смакує. / Коли голод - приправа, то смакує страва.

1 Джерело: «Ши цзі» (ком. див. вище).

2 Джерело: «Луньюй» (ком. див. вище).

Sun-tetsu hito wo korosu.

Ніж завдовжки в сун1 убиває людину.

Укр.: Слово не стріла, а глибше ранить.

Taizan meidoo, nezumi ippiki.

Гора струснулася і [народила] мишу2.

Укр.: Могила мишу породила.

Tagei wa mugei.

Багато умінь - відсутність уміння.

Укр.: За все береться, та не все вдається.

Tana kara bota-mochi.

Ботамочі3 з полички.

Укр.: Печені голуби не летять до губи.

Tate no ryoomen wo miyo.

Дивись на обидві сторони щита.

Укр.: Кожна медаль має два боки. / Покіль кожух не вивернеш, він все здається чорним.

Teishu wo shiri ni shiku.

Підстелити чоловіка під себе.

Укр.: Чоловік - голова, жінка - шия, куди захоче, туди й поверне.

Ten wa mizukara tasukuru mono wo tasuku.

Небо допомагає тому, хто сам собі допомагає.

Укр.: На батька надійся, а сам не поганься.

1 Міра довжини = 3,03 см.

2 Західне прислів’я. Джерело: поема «Мистецтво поезії» («Мучило гору, а що народилося? Чудне лише мишеня»). Автор — Квінт Горацій Флакк (Quintus Horatius Flaccus, 65—8 рр. до Р.Х.). Також фраза «гора народила мишу» міститься в байці Езопа «Гора в пологах».

3 Солодкий рисовий коржик.

Tenmoo kaikai, so ni shite morasazu.

У небесному неводі хоч і великі вічка, але нічого крізь них не прослизне1.

Укр.: Бог довго жде, та тяжко карає. / Скільки злодій не краде, все одно тюрми не мине.

Tooka no kiku, muika no shoobu.

Хризантеми - десятого числа2, ірис - шостого3.

(Кажуть у випадку плутанини термінів, дат, обрядів тощо).

Укр.: Дороге яєчко до Великодня.

Tokoro kawareba, shina kawaru.

Змінюється місце - змінюється товар.

Укр.: Кожен край має свій звичай.

Tonari no hana wa akai.

Сусідські квіти - червоні.

Укр.: У чужу жінку чорт кладе ложку меду.

Toranu tanuki no kawa zan ’yoo.

Оцінювати шкурку борсука, якого ще не спіймали.

Укр.: Ще вовка не зловив, а вже шкуру пропив.

Toori mono iwazu, shita onozukara michi wo nasu.

Хоч персикові й грушеві дерева себе не хвалять, але під ними стежки утоптують.

Укр.: Добрий товар сам себе хвалить.

Tsubame ichiwa de haru ni wa naranu.

1 Джерело: «Даодецзін» (ком. див. вище).

2 Насправді в Японії 9 вересня відзначають Свято хризантем. Вважається, що зірвана цього дня хризантема має чарівну силу повертати молодість і здоров’я.

3 Фактично 5 травня японці відзначають Свято ірисів (півників), що за традицією вважається Святом хлопчиків.

4 Джерело: «Ши цзі» (ком. див. вище).

Одна ластівка не робить весни1.

Укр.: Одна ластівка не робить весни.

Tsuki to suppon.

[Різні як] місяць та черепаха.

Укр.: Схожий, як макогін на ночви.

Uchi-Benkei no soto-nezumi.

Вдома Бенкей2, а на вулиці - миша.

Укр.: Кожен пес на своєму смітті гордий.

Uji yori sodachi.

Вигодувати важливіше, ніж народити3.

Укр.: Не та мати, що народила, а та, що вигодувала.

Umi no mono tomo, yama no mono tomo tsukanu.

Ні морська тварина, ні гірська.

Укр.: Ні пес, ні баран.

Uso wa ittoki.

Брехня - недовгочасна.

Укр.: Хто вчора збрехав, тому й завтра не повірять.

Ushi wa ushi zure, uma wa uma zure.

Бики - до биків, коні - до коней.

Укр.: Пес псові брат.

Uwasa wo sureba, kage ga sasu.

Тільки-но згадаєш - і з’явиться його тінь.

Укр.: Про вовка промовка, а вовк до хати.

1 Західне прислів’я. Пор. лат.: Una hirundo ver non facit (Одна ластівка весни не робить) /Горацій, 65—8 до Р.Х./.

2 Загальна назва та ім’я реальної історичної особи — легендарного воїна-ченця Сайто Мусасібо Бенкея (1155—1189), який часто ототожнюється з грізним, але великодушним ведмедем, відданим своєму господареві. Символ найвищої шляхетності в Японії.

3 Джерело: «Едо (Дзьохо) Іроха Карта» (ком. див. вище).

Yakusoku wa yakusoku.

Обіцянка є обіцянка.

Укр.: Хоч лопни, хоч перервись, а дав слово - кріпись.

asukaroo warukaroo.

Дешеве - погане.

Укр.: Дешева рибка - погана юшка.

Yome, toome, kasa no uchi.

Уночі, далеко й під солом’яним капелюхом1.

(Будь-яка жінка здається гарною у темряві, вдалині й під солом’яним капелюхом).

Укр.: Уночі всі коти бурі, а корови сірі.

Zen-mon no tora, koo-mon no ookami.

Тигр біля передніх воріт, вовк біля задніх2.

Укр.: Між Сціллою і Харібдою3. / Між двох вогнів.

1 Прислів’я з японської картярської гри «Едо (Дзьохо) Іроха Карта» (див. ком. на с. 73).

2 Джерело: твір китайського автора Чень Шоу (233-297) «Історія Трицарства». Афоризм пов’язаний з особою Сунь Цзяня (ШШ, 155191), воєначальника, державного діяча, одного із засновників держави У.

3 У давньогрецькій міфології — два чудовиська, які жили на прибережних скелях по обидва боки морської протоки й позбавляли життя мореплавців.

Література

1. Маевский Е.В. Графическая стилистика японского языка. - М.: Муравей-Гайд, 2000. - С. 8-11.

2. Пирогов В.Л. Етнолінгвістичні паралелі у різносистемних мовах // Східний світ. - К., 2001. - №1. - С. 92-106.

3. Пирогов В.Л. Мудрость Востока и Запада - экософские и лингвистические основания (подход к сравнительному исследованию устойчивых фразеологизмов) // Наук. вісн. каф. ЮНЕСКО Київ. держ. лінгвіст. ун-ту. Сер.: Філологія. Педагогіка. Психологія. - К., 2001. - Вип. 5. - С. 175-194.

4. Пирогов В.Л. Символічні архетипи як основоположні властивості паремійних одиниць // Наук. вісн. каф. ЮНЕСКО Київ. держ. лінгвіст. Ун-ту. Сер.: Філологія. Педагогіка. Психологія. - К., 2002. - Вип. 6 - С. 231-234.

5. Пирогов В.Л. Система ментальних стереотипів, віддзеркалена в японських прислів’ях і приказках // Східний світ. - К., 2007. - № 3. - С. 72-79.

6. Тайлор Э.Б. Первобытная культура. - М., 1989. - С. 76-78.

7. Щуцкий Ю.К. Китайская классическая «Книга Перемен». - СПб., 2000. - С. 113-117.

8. Wierzbicka A. Lingua mentalis: the semantics of natural language. - Sydney: Academic Press, 1980. - P. 349-360.

9. The Kojiki (Records of Ancient Matters) / Transl. by Basil Hall Chamberlain. - Boston - Rutland - Vermont - Tokyo: Tuttle Publishing, 1982. - P. 111-115.

10. Хіросі Цукісіма. Кокуго-но рекісі (Історія національної японської мови). - Токіо: Токіо дайгаку, 1977. - С. 42-57. 1997).

Лексикологічні джерела

1. Михельсон М.И. Толковый словарь иностранных слов, пословиц и поговорок. - М.: Транзиткнига, 2006. - 1120 с.

2. Мудрість народна: Українські прислів’я і приказки. - К., 1959. - 110 с.

3. Українські приказки, прислів’я і таке інше: Збірники О.В. Марковича / Уклав М. Номис. - К.: Либідь, 1993. - 768 с.

4. Олійник І.С., Сидоренко М.М. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник. - К., 1971. - 351 с.

5. Пермяков Г.Л. Пословицы и поговорки народов Востока: Систематизированное собрание изречений двухсот народов / Е.М. Мелетинский (науч. ред.), Г.Л. Капчиц (науч. ред.). - М., 2001. - 624 с.

6. Українські прислів’я та приказки / Упоряд. М. Пазяк. - К.: Дніпро, 1976. - 215 с. - (Мудрість народна; Зб. 19).

7. Українські прислів’я та приказки / Редкол.: С.Д. Зубков (відп. ред.) та ін. - К.: Дніпро, 1996. - 400 с.

8. Українські прислів’я, приказки та порівняння з літературних пам’яток / НАН України; Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського; Й.Ю. Федас (відп. ред.), М.М. Пазяк (упоряд., вступ. ст.). - К.: Наук. думка, 2001. - 392 с. - (Укр. нар. творчість).

9. Японские народные пословицы и поговорки / Пер. с яп. П. Петрова; Под ред. С. Гутермана. - М.: Изд-во иностр. лит., 1959. - 95 с.

10. Японські прислів’я та приказки / Упоряд. І. Чирка; Пер. з яп. М. Федоришина. - К.: Дніпро, 1989. - 191 с.

Переклад та коментарі В.Л. Пирогова