Японська література - Хрестоматія Том II (XIV-XIX ст.) - Бондаренко І.П. 2011

Уеда Акінарі (1734-1809)
Белетристика

Видатний японський письменник XVIII ст., неперевершений майстер короткого оповідання, який водночас був також відомим ученим-філологом, філософом, лікарем. Народився Уеда Акінарі 25 липня 1734 р. в Осаці. Мати майбутнього письменника була повією, а про його батька жодних відомостей не збереглося. Коли Акінарі виповнилося чотири роки, хлопчика всиновив заможний осакський торговець, який міг забезпечити йому належне виховання, гарну освіту і зрештою гідне життя.

Однак у дитинстві майбутній письменник захворів на кір і, як наслідок, на все життя залишився інвалідом із деформованими пальцями на обох руках. Тяжка хвороба істотно вплинула на психіку хлопчика, сприяла формуванню в його свідомості глибоко релігійного світосприйняття. Коли він захворів, названі батьки гаряче молилися за його одужання в храмі Ютоку Інарі-дзіндзя (м. Касіма, преф. Саґа), і, як вважав Уеда Акінарі, лише втручання синтоїстських богів врятувало його від неминучої смерті. Ця непохитна віра в надприродні сили, які здатні карати й рятувати людей, мала значний вплив на його подальшу творчість.

Після смерті названого батька Акінарі, який не мав жодного хисту до торговельної справи, полишає збанкрутілий сімейний бізнес, що дістався йому у спадок, і починає наполегливо вивчати медицину. Його наставником у цій царині був відомий лікар Цуґо Тейсо, який, окрім медицини, захоплювався також китайською мовою та літературою. Саме він на все життя прищепив талановитому юнакові любов до філології й письменництва. Акінарі, який до цього часу вже встиг випробувати власні сили в літературі і навіть надрукував деякі вірші та гумористичні оповідання, написані в популярному на той час жанрі «укійодзосі» («книги про тлінний світ»)¹, приймає тверде рішення — повністю присвятити себе літературній творчості.

¹ Першими виданнями творів Уеди Акінарі стали дві збірки його новел «Досвідчена мавпа, яка нічого не пропускає повз вуха» (1766) та «Звичаї досвідчених коханок» (1767).

1776 р. виходить друком найвідоміша збірка оповідань-кайданів Уеди Акінарі під назвою «Уґецу-моноґатарі» («Оповідання місяця та дощу» або «Оповідання про місяць та дощ»). Саме ця збірка започаткувала в японський літературі жанр «йоміхон» («книги для читання»), який значно потіснив популярний серед простолюддя жанр «ехон» («книги картинок»), і саме вона прославила ім’я письменника.

У 1798 р. Уеда Акінарі, який дуже тяжко переживав утрату своєї дружини, раптово сліпне. Через деякий час зір на одне око до нього повертається, однак самостійно писати письменник уже не міг, а тому лише диктував свої твори.

Останньою публікацією в житті видатного письменника стала збірка його оповідань під назвою «Харусаме-моноґатарі» (Оповідання весняного дощу»), що вийшла друком у 1908 р.

Помер Уеда Акінарі 8 серпня 1809 р. в Кіото.

І. Бондаренко