Японська література - Хрестоматія Том II (XIV-XIX ст.) - Бондаренко І.П. 2011

Ґункі-моноґатарі. Військові повісті, епопеї
Кенко-Хосі (1283-1352)
Дзуйхіцу. Філософсько-ліричні есе

Ґункі-моноґатарі (досл.: «військові записи», «описи війн» або ще «сенкі-моноґатарі» — «нотатки про битви», «описи баталій») — військові повісті-епопеї ХІІІ-ХV ст., в основу сюжету яких покладені усні народні оповідання про ті чи інші військові події, битви тощо. Виникли ґункі-моноґатарі з жанру усних розповідей катарімоно, які розповідали слухачам чи, вірніше, співали під супровід японської лютні біва незрячі мандрівні буддійські ченці біва-хосі(Пор.: українські історичні думи, сліпі кобзарі і т. ін.).

В основу сюжетів переважної більшості ґункі-моноґатарі покладені реальні події міжусобної війни відомих аристократичних родів Тайра та Мінамото. Однак повісті про реальні історичні події, численні битви, перемоги й поразки досить часто переплітаються в ґункі з елементами вигадки. Цікаво, що попри військову тематику органічною складовою тексту багатьох військових епопей історичних епох Камакура та Муроматі була також поезія, починаючи з першого відомого твору цього літературного жанру «Хоґен-моноґатарі» («Повість про добу Хоґен», кін. XII — поч. XIII ст.), а особливо «Хейке-моноґатарі» («Повість про рід Тайра», 1220-1240 рр.), у якій налічується 149 поетичних вкраплень різних строфічних форм і жанрів, і закінчуючи повістю «Ґікейкі» («Повість про Йосіцуне», кін. XIV — поч. XV ст.)¹, яка містить 22 вірші .

¹ Деякі фахівці вважають, що розмовна мова цього твору, насиченого діалогами героїв, завдяки надзвичайній популярності роману і його трансформації в численні сценічні твори стала основою сучасної японської мови (Див., наприклад: Елисеефф В., Елисеефф Д., Японская цивилизация. — Екатеринбург: У-Фактория. — 2005. — С. 403).

Окрім вищезгаданих творів, типовими прикладами ґункі-моноґатарі є також такі військові повісті, як:

- «Хейдзі-моноґатарі» &«Сказання про добу Хейдзі», XIII ст.)¹,

- «Ґемпей-сейсуйкі» (або «Ґемпей-дзьосуйкі») («Записи про розквіт та занепад /родів/ Мінамото і Тайра», сер. XIII ст.),

- «Соґа-моноґатарі» («Сказання про братів Соґа», XIV ст.) та інші.

Літературний жанр ґункі-моноґатарі за своєю тематикою, структурною побудовою тексту творів, образністю, стилістикою тощо наближається до жанру японських історичних повістей рекісі-моноґатарі.

І.П. Бондаренко

¹ Авторство переважної більшості творів жанру ґункі-моноґатарі не встановлено. Однак, за однією з версій, автором «Хейдзі-моноґатарі», а також військової повісті «Хоґен-моноґа- тарі» був Токунаґа Харумо (Докл. про це див.: Горегляд В.Н. Японская литература VIII-XVI вв. — СПб., 2001. — С. 230).