Короткі відомості про письменників

У

Уáйльд Óскар (1854-1900) - англійський письменник межі XIX-XX cт. Основні твори: збірки казок “Щасливий принц” (1888), “Гранатовий будиночок” (1891), роман “Портрет Доріана Грея” (1891), збірка оповідань “Злочин лорда Артура Севіля” (1891); п’єси: “Жінка, не варта уваги” (1893), “Віяло леді Віндермір” (1892), “Ідеальний чоловік” (1893).

Народився в Дубліні 16 жовтня 1854 р. у родині лікаря Вільяма Роберта Уайльда. Навчався в королівській школі Портора - елітарному навчальному закладі Ірландії. Пізніше - у дублінському Трініті-коледжі, а потім - на класичному відділенні Оксфордського університету. За студентських років Уайльд написав свої перші (переважно еклектичні) вірші та поеми. У 1881 р. власним коштом опублікував збірку “Вірші”, до якої увійшла значна частина його доробку. Упродовж 1882 -1883 рр. письменник подорожував Америкою, де виступав з лекціями, присвяченими естетизму. Повернувшись до Європи, він кілька місяців провів у Парижі, де детальніше ознайомився з мистецтвом французького декадансу. Тут Уайльд дописав і значною мірою переробив - з огляду на нові враження - розпочату ще 1874 р. поему “Сфінкс”, а також завершив п’єсу “Герцогиня Падуанська”. У 1884 р. бере шлюб із Констанс Ллойд. Аби заробити на життя, письменник знову читає лекції, а також працює журналістом. Протягом 1886 - 1888 рр. публікує близько сотні критичних статей та рецензій, а 1887 р. редагує часопис “Світ жінки”. У 1888 р. вийшла друком його збірка “Щасливий принц”. Протягом наступних семи років з-під пера письменника виходять роман “Портрет Доріана Грея”, збірка казок “Гранатовий будиночок”, збірка оповідань “Злочин лорда Артура Севіля”, збірка літературно- критичних діалогів “Задуми” (усі - 1891), п’єси “Віяло леді Віндермір” (1892), “Жінка, не варта уваги” та “Саломея” (обидві - 1893, остання написана французькою мовою), “Ідеальний чоловік”, “Флорентійська трагедія” та “Свята блудниця” (усі - 1894, останні дві п’єси не завершені) та “Як важливо бути серйозним” (1895). Усі ці твори, надто ж п’єси, мали великий успіх.

За звинуваченням в аморальній поведінці письменника було засуджено до дворічного ув’язнення. У Редінгській в’язниці була створена книга-сповідь “З глибини”, опублікована після його смерті. У 1898 р. після звільнення з в’язниці Уайльд емігрує до Франції і живе в Парижі під ім’ям Себастьян Мельмот. Того ж року було опубліковано “Баладу Редінгської тюрми”, підписану тюремним номером Уайльда - С-33. Письменник помер у Парижі 30 листопада 1900 р.