Ч - Короткі відомості про письменників - Хрестоматія - Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення - Матюшкіна Т. П. - 2009

Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення - Хрестоматія - 2009

Короткі відомості про письменників

Ч

Чéхов Антóн Пáвлович (1860-1904) - російський прозаїк і драматургу майстер стислого оповідання. Його творчість стала підсумком “золотої доби” російської класичної прози и відкрила нові обри у світовій драматурги. Основні твори: оповідання “Смерть чиновника” (1883), “Товстий і тонкий” (1883), “Хірургія” (1884), “Хамелеон” (1884), “Іонич” (1898), “Людина у футлярі” (1898), “Палата №6” (1892), п’єси “Чайка” (1896), “Три сестри” (1901), “Вишневий сад” (1904).

Чехов народився 29 січня 1860 р. в Таганрозі у багатодітній купецькій родині. У 1868 р. вступив до Таганрозької гімназії. У 1876 р. батьки з молодшими дітьми були змушені переїхати до Москви через борги батька, Антон залишився у рідному місті до закінчення гімназії. У 1879 р. майбутній письменник став студентом медичного факультету Московського університету. Достеменно встановлена перша публікація А. Чехова (в петербурзькому гумористичному тижневику “Стрекоза”) датується 1880-м роком. Так розпочався тривалий період співпраці молодого письменника з гумористичними журналами “Стрекоза”, “Будильник”, “Зритель”, “Осколки” та ін. Друкувався він під псевдонімами Антоша Чехонте, Людина без селезінки, Брат свого брата. У 1884 р. Чехов закінчив університет і почав практикувати як лікар; випустив першу книжку оповідань (“Казки Мельпомени. Шість оповідань А. Чехонте”). Того ж року трапилася перша легенева кровотеча, яка була ознакою сухот - хвороби, від якої Чехов страждав усе подальше життя і яка передчасно звела його у могилу. У 1886 р. вийшла друком збірка “Строкаті оповідання”. Наступного року була опублікована книжка “У сутінках. Нариси та оповідання”, а також вперше поставлена на сцені п’єса “Іванов”. У 1888 р. письменникові була присуджена Пушкінська премія Російської академії наук. Того ж року він познайомився з видатним композитором П. Чайковським, якому присвятив свою збірку “Похмурі люди” (1890). У квітні 1890 р. Чехов виїхав на Сахалін з метою, як повідомляла одна тогочасна газета, вивчення побуту каторжників. Враження від перебування там він виклав на сторінках книжки “Острів Сахалін” (1893-1894). Ця поїздка підірвала його здоров’я. У 1891 р. письменник подорожував Європою (Відень, Венеція, Болонья, Флоренція, Рим, Неаполь, Монте-Карло, Париж). Наприкінці того ж року він узяв участь у наданні допомоги голодуючим селянам Нижньогородської та Воронезької губерній. Влітку 1892 р. лікував хворих під час пошесті холери в Тульській губернії. У 1894 р. здійснив другу поїздку до Європи. В Ясній Поляні Чехов відвідав Л. Толстого, який високо цінував його як письменника і як особистість. Того ж року він познайомився з молодим талановитим російським письменником І. Буніним. В Александринському театрі відбулася прем’єра чеховської п’єси “Чайка”, яка завершилася провалом. За порадою лікарів письменник перебрався до Ялти. У 1900 р. Чехова було обрано почесним академіком (у галузі “красне письменство”). Втім за рік він відмовився від цього звання на знак протесту проти виключення Максима Горького з числа академіків. У 1901 р. обвінчався з відомою акторкою О. Кніппер. У 1904 р. у МХАТі відбулася прем’єра “Вишневого саду”, присвячена дню народження А. Чехова. Через погіршення стану здоров’я письменник терміново виїхав на лікування за кордон (курорт Баденвейлер), де помер 2 липня 1904 р. Найвищим взірцем для А. Чехова була проза О. Пушкіна, що приваблювала його чарівною простотою і стислістю. З-поміж зарубіжних письменників він відзначав Гі де Мопассана - майстра короткого оповідання. Перші письменницькі кроки Чехов зробив на теренах гумористики. Співпрацюючи у 80-ті роки з рядом гумористичних часописів, він писав на замовлення невеличкі тексти усталених жанрів (оповідання-сценки, оповідання-анекдоти, фейлетони, пародії тощо). Багато що з написаного на цьому етапі письменник згодом забракував. Однак уже тоді ним були створені справжні шедеври: оповідання “Товстий і тонкий”, “Хірург”, “Хамелеон” та ін., що увійшли до золотого фонду художньої літератури. І вже тоді виявився драматургічний хист цього митця, що повною мірою розкрився в період його творчої зрілості. Поворотним пунктом у творчій біографії А. Чехова стала повість “Степ” (1888), в якій відкрилася лірична грань його таланту. Ця повість принесла письменникові широке визнання у Росії. Важливу роль у його духовному та мистецькому розвитку відіграла поїздка на Сахалін. Вона не лише збагатила письменника новим життєвим матеріалом і новими сюжетами, а й вплинула на самі засади його світосприйняття. У творчості Чехова 90-х років помітно розширилися межі художнього охоплення життя, збагатився тематичний репертуар, підсилилися тенденції до морально-філософських узагальнень. Традиційно Чехов посідає місце поряд з найвидатнішими російськими реалістами-прозаїками XIX ст. Ф. Достоєвським і Л. Толстим. Разом з тим його творчість розглядається як яскраве явище межі XIX-XX ст., оскільки в ній відбилися окремі елементи тих художніх систем, що розвивалися у літературі та мистецтві зазначеного періоду. Лев Толстой називав Чехова “Пушкіним у прозі”. У своїй творчості письменник зумів усебічно відтворити сучасне йому життя. Своєю творчістю Чехов підніс на якісно новий рівень “малу форму” - оповідання, розробив нові принципи драматургії, став новатором не тільки російської, але й світової драматургії. Високу майстерність Чехова визнавали кращі майстри світової драми. Так, Бернард Шоу сказав: “Коли я прочитав драми Чехова, у мене виникло бажання спалити усі свої п’єси”. Особливістю оповідань Чехова є лаконізм, дотепність, поєднання трагічного й комічного. Тематика творів досить широка. Автор здебільшого спостерігає буденне життя. Герої його творів - різночинці (студенти, лікарі, службовці, письменники, артисти, чиновники тощо). Характерним для творів Чехова є створення ситуації, де якнайкраще розкриється характер персонажа. Велику роль у розкритті авторського задуму відіграє художня деталь. Твори Чехова позбавлені дидактизму, проте в кожному закладена мораль, яку має відчути читач. Літературознавці знаходять у творчості Чехова елементи новомодних художніх течій – символізму, натуралізму, сюрреалізму, проте автор претендував на творчу свободу, на право бути самобутнім. Поетика творів Чехова є унікальною, а самі твори сприяли здійсненню мрії автора звільнити людину від “рабства в собі”.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.