Скорочено - Я знаю в праосені пору - Ф. І. Тютчев

* * *

Есть в осени первоначальной

Короткая, по дивная пора —

Весь день стоит как бы


хрустальный,

И лучезарны вечера...

Где бодрый серп гулял и падал

колос,

Теперь уж пусто все —


простор везде,—

Лишь паутины топкий волос

Блестит на праздной борозде.

Пустеет воздух, птиц не слышно

боле,


Но далеко еще до первых

зимних бурь —

И льется чистая и теплая

лазурь

На отдыхающее поле...



* * *

Я знаю в праосені пору,

Таку коротку і ясну.


Повітря чисте, день

прозорий,

І вечір зве в далечину.


Де серп гуляв і падало

колосся,


Усюди простір, пусто на стерні.

Лиш павутиння, мов тонке


волосся,

Блищить на марній борозні.


Не чути птиць, повітря

захололо,


Далеко ще до перших сніжних

хуртовин,


Блакить прозора й тепла ллється

з височин


На стомлене і тихе поле.


Переклад Ю. Клена



На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.