Скорочено - ПОСЛУХАЙТЕ! - ВОЛОДИМИР МАЯКОВСЬКИЙ

Послушайте!

Ведь, если звезды зажигают —

значит — это кому-нибудь нужно?

Значит — кто-то хочет, чтобы они были?

Значит — кто-то называет эти


плевочки

жемчужиной?

И, надрываясь

в метелях полуденной пыли,

врывается к Богу,

боится, что опоздал,

плачет,

целует ему жилистую руку,

просит —

чтоб обязательно была звезда! —


і клянется —

не перенесет эту беззвездную муку!

А после

І ходит тревожный,

по спокойный наружно.

Говорит кому-то:

«Ведь теперь тебе ничего?

Не страшно?

Да?!»


Послушайте!

Ведь, если звезды

зажигают —

значит — это кому-нибудь нужно?

Значит — это необходимо,

чтобы каждый вечер

над крышами

загоралась хоть одна звезда?!

1914

Послухайте!

Та раз запалюють зорі —

значить — цього потребує людина?

Значить — хтось ще хоче,

щоб вони сіяли? Значить — хтось ще називає

оці плювочки

перлинами?

І, надсаджуючись,

в південного пилу завалах,

вдирається до Бога,

боїться, що зволікав, плаче,

цілує йому жилаву руку, просить —

щоб неодмінно була зоря! —

Клянеться —


не перенесе оцю беззоряну муку!

А потім

ходить стривожений,

та спокійний назовні.

І комусь говорить:

«Таж тепер тобі нічого?

Не страшно?

Так?!»

Послухайте!

Та раз запалюються зорі —

значить — цього потребує людина?

Значить — дуже це необхідно,

щоби кожен вечір

над дахами загоралась хоч одна зоря?

Переклад М. Борецького