Скорочено - ГАЗЕЛІ - ІЗ ПЕРСЬКО-ТАДЖИЦЬКОЇ ЛІРИКИ - ХАФІЗ

Я по троянду в сад спустився на світанні.

Там соловей зайшовся в щебетанні.

Мій побратим гіркий, закоханий в троянду,

ронив, ридаючи, мелодії весняні.

Не стало вірності і дружби на землі,

немає жодного, хто б не тонув у злі.

Хто обдарований божественним талантом,

в скупого здирщика слугує при столі.

Немає в мудрого, де голову схилити,

йому судилися печалі та жалі.

Зате невігласи, що виросли в розкошах,

Щодня купаються у золоті й сріблі.

Рядки поетові, що душу освіжають,

як ранній вітерець у юному гіллі,

Ячменю пригоряй в скупих не заслужили,

хоч будь їх автором безсмертний Санаї.

Мені на вухо так сказала вчора мудрість:

Терпи всі злигодні, великі і малі.

І завжди пам’ятай мої слова, Гафізе:

«як не впадеш у прах, то будеш на чолі».

Переклад В. Мисика