Софокл
Антігона
- Автор
- Софокл
- Жанр
- Антична трагедія
- Головні герої
- Антігона, Креонт, Ісмена, Гемон, Тіресій
- Конфлікт
- Антігона порушує указ царя Креонта і поховає брата Полініка — бо закон богів для неї вищий за закон держави. Креонт обирає порядок; Антігона — совість. Обоє платять за це максимальну ціну.
- Головна думка (мораль)
- Є закони вищі за людські укази — і коли держава забороняє те, що вимагає честь і любов, людина стоїть перед вибором між покорою і совістю. Софокл не виправдовує жодного — але показує, що непохитність без мудрості веде до загибелі всіх.
Після загибелі обох братів — Етеокла і Полініка — у братовбивчій війні за Фіви новий цар Креонт видає указ: Етеокл, що захищав місто, буде похований із почестями, а Поліник, що напав на нього з ворожим військом, залишиться непохованим — «їжею для птахів». Непоховання в античному світі означало вічне блукання душі: це найстрашніша посмертна кара. Антігона відразу вирішує порушити указ — і закликає сестру Ісмену допомогти. Антігона — пряма, непохитна, готова до смерті: «Я похую — і добре мені вмерти, зробивши це». Ісмена — обережна, лякається наслідків: «Ми жінки, і не нам воювати з чоловіками». Вже в першій сцені Софокл протиставляє дві реакції на несправедливий закон: дію і відмову від дії.
Антігона вночі сипле жменю землі на тіло брата — символічне поховання. Варта виявляє це і доповідає Креонту. Цар несамовитий: він підозрює зраду і погрожує смертю варті, якщо знайдуть винного. Хор у цей момент виконує знаменитий перший стасим: «Дивних багато в світі див, / Найдивніше із них — людина». Хор оспівує велич людини — і водночас застерігає: той, хто поставить себе вище за закони богів і клятви, буде «безславним».
Антігону спіймано на місці злочину — вона повторює поховання вдруге. Вартові приводять її до Креонта. На допиті вона не заперечує і не просить вибачення: «Я не думала, що твої укази можуть переважити неписані й непохитні закони богів». Креонт обурений: жінка смієть відкрито суперечити царю. Ісмена намагається взяти на себе частину провини — Антігона відштовхує її: «Не позбавляй себе ні смерті, ні мене». Креонт — не жорстокий тиран, а людина, переконана у власній правоті. Він щиро вважає: безпорядок у державі небезпечніший за будь-яке особисте горе. Але його впертість не залишає місця для сумніву — і це його загибель.
Приходить Гемон — син Креонта і наречений Антігони. Він благає батька переглянути рішення — не через кохання, а бо весь Фіванський народ таємно співчуває Антігоні. Креонт відмовляє: поступитися жінці означало б втратити авторитет. Гемон іде в гніві. Сліпий пророк Тіресій попереджає: боги гніваються на Фіви — непохований труп оскверняє місто. Але Креонт звинувачує пророка в хабарництві і відмовляється слухати.
Антігону ведуть живцем до скелі і замуровують у печері — щоб кров не була «на руках» Креонта. Вона прощається зі світлом. Нарешті Креонт поступається — але запізно. В печері він знаходить Антігону повішеною. Гемон кидається на батька зі шпагою, промахується — і вбиває себе. Почувши про смерть сина, дружина Креонта Евридіка теж кінчає з собою. Креонт лишається зі своїми трупами — і тепер він знає ціну своєї правоти.
Цар Креонт забороняє ховати Полініка — брата, що воював проти Фів. Його сестра Антігона порушує заборону: закон богів для неї вищий за царський указ. Її схоплюють і ведуть на суд до Креонта.
Антігона не просить прощення. Гемон і пророк Тіресій благають Креонта відступити — він відмовляє всім. Антігону замуровують живою у скелі.
Креонт поступається — але запізно. В печері він знаходить мертву Антігону. Гемон убиває себе над нею. Дружина Креонта теж гине. Цар лишається один із своєю «правотою» — і нічим більше.
| Критерій | ✅ Антігона | ❌ Креонт |
|---|---|---|
| На що спирається | Неписані закони богів, родинний обов'язок, совість | Писаний державний закон, авторитет влади, порядок |
| Характер | Непохитна, чесна, готова прийняти наслідки | Впевнений у правоті, нездатний поступитися, глухий до застережень |
| Вчинки | Двічі ховає брата, відкрито визнає провину на суді | Відмовляє Гемону, ігнорує Тіресія, замуровує Антігону живою |
| Ставлення до смерті | «Добре мені вмерти, зробивши це» — вибирає смерть із честю | Намагається уникнути крові на руках — але все одно губить усіх |
| Результат | Гине, але залишається правою в очах богів і нащадків | Виживає, але втрачає сина, дружину і сенс власного царювання |
- Після братовбивчої війни Креонт забороняє ховати Полініка — і Антігона вирішує порушити заборону.
- Антігона сипле жменю землі на тіло брата вночі; варта доповідає про це Креонту.
- Хор виконує стасим про велич і небезпеку людини, що порушує закони богів.
- Антігону впіймано на місці злочину вдруге і приведено до Креонта — вона не заперечує і не просить вибачення.
- Гемон і пророк Тіресій благають Креонта відступити — він відмовляє обом.
- Антігону живцем замуровують у скелі; вона прощається зі світлом.
- Креонт нарешті поступається і йде звільняти Антігону — але запізнює.
- У печері — мертва Антігона; Гемон убиває себе; Евридіка теж гине. Креонт лишається один.
- Клас
- 9–10
- Тема
- Софокл. «Антігона»
- Тип уроку
- Вивчення нового матеріалу
- Тривалість
- 45 хвилин
- Програма
- НУШ, О. Ніколенко / В. Ковбасенко
- Методи
- Аналітична бесіда, дебати (державний закон vs. закон совісті), аналіз трагічного конфлікту, зіставлення з сучасними прикладами
- Основні відомості про Софокла і його місце в давньогрецькій трагедії
- Особливості жанру античної трагедії: хор, катарсис, трагічний герой, гамартія
- Контекст: фіванський міф про Едіпа і його нащадків як тло «Антігони»
- Переказувати зміст трагедії і характеризувати головних персонажів через їхні вчинки
- Аналізувати конфлікт між «писаним» і «неписаним» законом — і сучасні паралелі до нього
- Пояснювати роль хору і символіку ключових образів трагедії
- Формулювати трагічну ідею п'єси власними словами
- Сміливість дотримуватися совісті всупереч тиску влади і більшості
- Мудрість слухати інших — навіть коли ти впевнений у власній правоті
- Людську гідність як цінність, що стоїть вище за будь-який закон або указ
- Яким є указ Креонта на початку п'єси і що загрожує за його порушення?
- Що Антігона робить першої ночі і що відбувається, коли її спіймали?
- Хто ще приходить до Креонта захищати Антігону — і що йому відповідають?
- Чим закінчується п'єса для кожного з головних персонажів?
- Що Антігона має на увазі під «неписаними законами богів» — і чому вони вищі за царський указ?
- Чому Ісмена відмовляється допомогти сестрі — і як це характеризує обох?
- Що пророк Тіресій повідомляє Креонту — і чому цар не хоче його слухати?
- Хто є «трагічним героєм» «Антігони» — сама Антігона чи Креонт? Аргументуй.
- Яку роль відіграє перший стасим хору в контексті всієї п'єси — і до кого насправді звернене його застереження?
- Чи є смерть Антігони перемогою або поразкою — і з чиєї точки зору?
- Уяви, що Гемону вдалося переконати Креонта відступити ще до страти Антігони. Як би змінилася п'єса — і чи залишилась би вона трагедією?
- Ануй переписав «Антігону» під час нацистської окупації Франції. Як би ти переписав цю п'єсу для сучасної України?
- Напиши монолог Ісмени після смерті Антігони: про що вона думає і чи шкодує про своє рішення?
- Переказати зміст трагедії за поданим планом (8 пунктів)
- Описати Антігону і Креонта через їхні вчинки: по 5–6 речень про кожного
- Відповісти: що таке «трагічний герой» і хто ним є в «Антігоні»?
- Скласти власний план переказу і переказати твір за ним
- Написати порівняльну характеристику Антігони і Креонта через їхню позицію у конфлікті: 12–15 речень
- Пояснити роль хору в «Антігоні» і проаналізувати перший стасим: що він говорить про людину і про закон?
- Порівняти «Антігону» Софокла і «Антігону» Ануя: чим відрізняються образи головної героїні і Креонта — і як змінився зміст конфлікту?
- Написати есе «Чи є в сучасному світі ситуації, коли громадянська непокора є моральним обов'язком — і що "Антігона" говорить про це?»
- Проаналізуй перший стасим хору як самостійний текст: яку ідею про людину він розвиває — і як вона пов'язана з основним конфліктом трагедії?
📋 Після уроку учень має вміти
- Переказати зміст трагедії і пояснити логіку дій кожного головного персонажа.
- Пояснити поняття «трагічний герой», «гамартія», «катарсис» і показати їх у «Антігоні».
- Розкрити символіку жмені землі, замурованої печери, непохованого трупа і Тіресія аналітично.
- Сформулювати трагічний конфлікт «Антігони» як зіткнення двох форм правоти.
- Провести паралель між конфліктом трагедії і хоча б одним сучасним прикладом цивільної непокори або зіткнення закону і совісті.
- Висловити і обґрунтувати власну позицію: хто більш правий — Антігона чи Креонт.
Часті запитання
Посилання на схожі матеріали:
- Людина повинна керуватися не лише державними законами, але й божественними законами, а також своїм сумлінням «Антігона» Софокл — Шкільний твір
- Давньогрецька міфологія. Есхіл «Прометей Закутий». Софокл «Антігона» — Дидактичні матеріали
- Трагедія Софокла «Антігона». Доля головної героїні трагедії — Розробки уроків
Дата останньої редакції: 16 березня 2026