Скорочено - З «СОНЕТІВ ДО ОРФЕЯ» - РАЙНЕР МАРІЯ РІЛЬКЕ

* * *

Ось дерево звелось. О виростання!

0 спів Орфея! Співу повен слух.

змовкло все, та плине крізь мовчання

новий початок, знак новий і рух.

Виходять звірі з лісової тиші,

покинувши кубельця чи барліг;

вони, либонь, зробилися тихіші

не з остраху, не з хитрощів своїх,

а з прислухання. Рев, скавчання, гам

змаліли в їх серцях. їм за пристанок

недавно ще була маленька хижа,

де крилася жадливість їхня хижа

і де при вході аж хитався ґанок,

там ти воздвиг в їх прислуханні храм.

Переклад М. Бажана