Скорочено - SILENTIUM - Ф. І. Тютчев

Молчи, скрывайся и таи

И чувства и мечты свои —

Пускай в душевной глубине

Встают и заходят они


Безмолвно, как звезды в ночи,—

Любуйся ими — и молчи.


Как сердцу высказать себя?

Другому как попять тебя?

Поймет ли он, чем ты живешь?

Мысль изреченная есть ложь.

Взрывая, возмутишь ключи,—

Питайся ими — и молчи.


Лишь жить в себе самом умей —

Есть целый мир в душе твоей

Таинственно-волшебных дум;

Их оглушит наружный шум,

Дневные разгонят лучи,—

Внимай их пенью — и молчи!..


Мовчи і крийся, і таї


Думки і почуття свої.

Хай у душевній глибині

І сходять, і зайдуть вони,

Мов зорі ясні уночі,—

Милуйся ними і мовчи!


Як серцю виказать себе?

Як іншим зрозуміть тебе?


Ти думку висловиш — і вмить

Уже неправда в ній дзвенить.

О, не мути джерел ясних;

Мовчи, мовчи, живись од них!


В собі самому жити вмій.

Є цілий світ в душі твоїй

Таємно-чарівничих дум;


Їх заглушить базарний шум,

Їх промінь денний осліпить;

Хай серце слухає й мовчить.


Переклад Ю. Клена