ВІЛЬЯМ ШЕКСПІР

СОНЕТИ

Сонет 121

Ліпш бути злим, ніж виглядать на злого,

Впокорившись обмовам навісним.

О суд очей чужих! Як нам із ним

Погодитись нелегко, їй же Богу!


Чи б міг фальшивий зір цінити в скарб

Мій серця жар? Здолав його б донести

Шпигунський набрід, що кладе на карб

Мені все те, за що я годен честі?

Я — отакий, як бач. Ганьбить мене —

Це міряти на свій аршин пігмеям.

Та я ж високий як на них. Бігме їм

Це не з руки. А хто мене зігне?

На грішника — то всі, і навіть діти,

В смолі пекельній мусили б сидіти.


Переклад Д. Паламарчука