Скорочено - ВИЗНАЧЕННЯ ПОЕЗІЇ - БОРИС ПАСТЕРНАК

Это — круто палившийся свист,

Это — щелканье сдавленных льдинок,

Это — ночь, леденящая лист,

Это — двух соловьев поединок.



Это — сладкий заглохший горох,

Это — слезы вселенной в лопатках,

Это — с пультов и флейт — Figaro

Низвергается градом на грядку.


Все, что ночи так важно сыскать

На глубоких купаленных доньях,


И звезду донести до садка

На трепещущих мокрых ладонях.


Площе досок в воде — духота.

Небосвод завалился ольхою,

Этим звездам к лицу б хохотать,

Ан вселенная — место глухое.

Це — загуслий заливистий свист,

Це — при березі лускіт льодинок,

Це — умерзлий у темряву лист,

Це — кількох солов’їв поєдинок.


Це — солодкий притихлий горох.


Це — усесвіту сльози в лопатках,

Це — з пюпітрів і флейт — Фігаро

Круто валиться градом на грядку.


Все, що ночі важливо знайти

У купальницькім плесі бездоннім,

І зорю до садка І донести


На тремтячій вологій долоні.


Духота — паче дошка плеската.

Жар небесний — не вичаха.

Цим зіркам до лиця б реготати,

Але всесвіт — містина глуха.

Переклад А. Кичинського