Скорочено - ВИЗНАЧЕННЯ ПОЕЗІЇ - БОРИС ПАСТЕРНАК

Это — круто палившийся свист,

Это — щелканье сдавленных льдинок,

Это — ночь, леденящая лист,

Это — двух соловьев поединок.

Это — сладкий заглохший горох,

Это — слезы вселенной в лопатках,

Это — с пультов и флейт — Figaro

Низвергается градом на грядку.

Все, что ночи так важно сыскать

На глубоких купаленных доньях,

И звезду донести до садка

На трепещущих мокрых ладонях.

Площе досок в воде — духота.

Небосвод завалился ольхою,

Этим звездам к лицу б хохотать,

Ан вселенная — место глухое.

Це — загуслий заливистий свист,

Це — при березі лускіт льодинок,

Це — умерзлий у темряву лист,

Це — кількох солов’їв поєдинок.

Це — солодкий притихлий горох.

Це — усесвіту сльози в лопатках,

Це — з пюпітрів і флейт — Фігаро

Круто валиться градом на грядку.

Все, що ночі важливо знайти

У купальницькім плесі бездоннім,

І зорю до садка І донести

На тремтячій вологій долоні.

Духота — паче дошка плеската.

Жар небесний — не вичаха.

Цим зіркам до лиця б реготати,

Але всесвіт — містина глуха.

Переклад А. Кичинського