Скорочено - Убога мова в нас! - А. А. ФЕТ

* * *

Как беден наш язык! — Хочу и не могу.—

Не передать того ми другу, пи врагу,

Что буйствует в груди прозрачною волною.

Напрасно вечное томление сердец,


И клонит голову маститую мудрец

Пред этой ложью роковою.


Лишь у тебя, поэт, крылатый слова звук

Хватает на лету и закрепляет вдруг

И темный бред души, и трав неясный запах;

Так, для безбрежного покинув скудный дол,

Летит за облака Юпитера орел,

Сноп молнии, неся мгновенный в верных лапах.



* * *

Убога мова в нас! Хотіти й не могти,—

Ні друзям, пі чужим не перекажеш ти


Того, що в грудях б’є, немов прозорі хвилі.

І марна вся жага невтоленних сердець.

І перед вічною оманою мудрець

Схиляє сивину в несилі.


Спроможен тільки ти, поете, в слушну мить


Крилатим звуком слів схопити й закріпить

І темні спи душі, і трав знайомий запах.

Так для безмежності лишивши діл земний,

Юпітерів орел сяга височини

Й раптових блискавиць приносить спін у лапах.


Переклад Г. Конура