Скорочено - З ПОЕМИ «ВАСИЛЬ ТЬОРКІН» Переправа - ОЛЕКСАНДР ТВАРДОВСЬКИЙ

Скорочено - З ПОЕМИ «ВАСИЛЬ ТЬОРКІН» Переправа - ОЛЕКСАНДР ТВАРДОВСЬКИЙ

Переправа, переправа!

Берег лівий, берег правий.

Сніг, ріка, льодок лама...


Кому пам’ять, кому слава,

А кому — вода, пітьма,—

І сліда ніде нема.


Ніччю, першим із колони,

Обламавши з краю лід,

Перший взвод спустив понтони.

Навантажився як слід,


Навантажився, відчалив.


Другий взвод слідом за ним.

За хвилину від причалу

Рушив третій за другим.


Мов плоти, пішли понтони.

Покотилось в піч глуху

Басовим, залізним тоном,


Наче йшов хто по даху.


І пливуть, куди — не знати,

На війну, а не з війни.

І цілком свої хлоп’ята

Зразу — паче не вони,

Зразу паче трохи інші

Від отих, своїх. Чому?


І дружніші, і строгіші,

Наче всі тобі миліші,

Ніж годину ще тому...


Так подивишся — солдати!

А насправді — малюки,

Нежонаті, чи жонаті

Стрижені ці вояки.



Але вже ідуть хлоп’ята,

Приготовивши штики,

Як давно, іще в двадцятім,

В бій рушали їх батьки.


Йдуть бійці грізним походом

Там, де двісті літ назад

З кременівкою проходив


Руський труженик-солдат.

Мимо їх чубів вихрястих,

Невгаваючи й на мить,

Смерть в бою летіла часто,

Чи й на цей раз пролетить?


Тишина. Лише хлюпочуть

Дружно весла за бортом,


Та вода внизу клекоче

Під підірваним мостом.


Ось уже й на середині,

їх односить, кружеля...


А вода реве в тіснині

І крижинами жбурля.

Між погнутих балок ферми


Б’ється, піниться вона...


Перший взвод уже напевне

Дістає мілкого дна.

А позаду шум і клекіт,

Навкруги — чужа пітьма.

І уже він так далеко,—

А можливо, що й нема...


Непідступний, непочатий

3-попад чорної води —

Ліс чорніє там зубчатий,

Загадковий, як завжди.


Переправа, переправа!

Берег правий, мов скала...


Ночі цеї слід кривавий


В море хвиля понесла.


Сталось так: із того боку

Спалахнув прожектор десь,

Перекраявши протоку.

Освітив десант увесь.


Вмить снаряд поставив воду

Стовпищем. Понтони — вряд.


Густо там було народу —

Наших стрижених хлоп’ят.


Хто з солдатів те забуде!..

Не забудеться воно:

Ще живі, ще теплі люди

Йшли на дно, на дно, на дію.


Спалах, темінь, знов заграва,


Де свої, чужі, хто зна?


І зірвалась переправа,—

І запала тишина.


Ще про те немає мови —

Хто герой, хто боязкий,

Хто там хлопець пречудовий —

А напевне ж був такий.



Переправа, переправа...

Темінь. Холод. Ніч, як год,

Та вчепивсь у берег правий,

Залишивсь там перший взвод.


І мовчать про це солдати,

Хоч нема тут їх вини,

Ніби в чомусь винуваті,


Що на лівому вони.


І нема кінця нічлігу,

Ранок теж не звеселя.

З льодом пополам та снігом

Перемішана земля.


Натомившись у походах.

Хай там що, завжди — жива,


Обляглась, дріма піхота,—

Гріє руки в рукавах.


Обляглась, дріма піхота,

Ліс та ніч, глуха пора,

Пахне чобітьми та потом,

Забиває дух махра.


Чуло дише берег лівий.


Разом з тими, що пластом

Там, на правім, під обривом

Гріють землю животом.

Ждуть світанку, ждуть підмоги,

Та не журиться солдат.


Ніч мина, нема дороги

Ні вперед, ані назад...


А можливо, що з півночі

Порошить сніжок їм в очі,

І уже давно

Він не тане в їх очицях,

І лежить сухий на лицях —

Мертвим все одно.

Обняла їх вічна тиша,

Смерть по смерті не страшна,


Хоч пайок іще їм пише

В першій роті старшина.


Старшина пайок їм пише,

А по пошті десь, мабуть,

Саме так, як і раніше,

їх листи додому йдуть,

Що недавно на привалі


їх солдати, при вогні

Один в одного писали

Десь у лісі на спині...


Із Рязані, із Казані,

Москвичі, сибіряки —

Сплять бійці. Своє сказали

І вже праві на віки.

Шелюга рости там буде,


Де застигли їх сліди...


Може, так, а може — чудо?

Хоч би звістку рідним людям —

І біда за півбіди.

Довгі ночі в листопаді,

Йде зима десь навпрошки.


Два бійці сидять в засаді


У кущах, біля ріки.

Щось неначе бовваніє,

А можливо, хлопець спить,

А чи іней то на віях,

А чи й справді маячить?


На воді маленька цятка,

Зір напружили бійці:

Ніби цурка, може, й кладка

Пропливає по ріці.

—• Ні, не цурка і не кладка,

На очах немов сльота.

— Чоловік либонь, хлоп’ятка!

— Ні, навряд. Вода не та!

— Да, вода. Подумать страшно,


Риба, мабуть, засина.


— Чи не з наших учорашніх

Випливає хто із дна?..


І замовкли знов солдати.

І сказав один боєць:

— Наш би виплив з автоматом


І в шинелі, хоч і мрець. —


І дрижать, до питки змоклі,—

Перший випадок такий.


Підійшов сержант з біноклем,

Придивився: — Ні, живий.

— Ні, живий. Без гімнастьорки.


— Може, фриц у тил до нас?

— Ні. А може, Вася Тьоркін? —

Хтось жартує. В добрий час!


— Стій, не квапиться, солдати

За понтон дарма взялись.

— Може, велите спускати?


— Що спускати!

— Він — дивись!


Крижану, різучу корку

Біля берега пробив,

Він, Василь, звичайно,

Тьоркін, Став живий,— добувсь, доплив;

Зовсім голий, сипі губи,


Похитнувсь, як у диму,

Засивів мороз у чубі,

Зуби зціпило йому.


Підхопили, обв’язали,

Ще і валянки дали,

І пробігтись наказали.


Потім хлопця завели

В затишну штабну кімнату,

В ліжко вклали спочивать.

Вклали хлопця просихати,

Спиртом стали розтирать.

Розтирали груди, спину...


Раптом каже паче в сні:

— Доктор, може, зсередини


Ще б погрітися мені,

Щоб не все на спину, значить?..


Випив стопку, і ожив,

А що хлопець був гарячий,—

То підвівсь і доповів:


— На погибель ворогам

Взвод увесь на правім там!


Лейтенант велів прохати

Вогоньку туди піддати,

А вже слідом за вогнем,

Встанем, ноги розімнем.

Пособіть нам тільки дечим —

Переправу забезпечим...

Доповів про все чин чином,


Мов збирався знов назад.


А полковник:

— Молодчина,

Молодець, спасибі, брат...

Повернувся, ліг на спину,

Усміхається боєць:


— Чи не можна б те чарчину.


Через те, що молодець?


А полковник на солдата

Глянув, строгий на лиці:

— Молодець, а не багато

Зразу дві?

— Так два ж кінці...


Переправа, переправа!


Крізь гармат глухе виття

Бій гримить святий і правий,

Смертний бій, не ради слави,

Ради мирного життя.

Переклад С. Воскрекасенка



Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.