Скорочено - ВЕРЕСОВИЙ ТРУНОК - РОБЕРТ ЛЬЮЇС СТІВЕНСОН

Скорочено - ВЕРЕСОВИЙ ТРУНОК - РОБЕРТ ЛЬЮЇС СТІВЕНСОН

Із вересового квіту

Пикти 1 варили давно

Трунок за мед солодший,


Міцніший за вино.

Варили і випивали

Той чарівний напій

І в тёмрявих підземеллях 2

Долі раділи своїй.

Та ось володар шотландський –

Жахались його вороги! —

Пішов на пиктів оружно,


Щоб знищити їх до ноги.

Він гнав їх, неначе ланей,

По вересових горбах,

Мчав по тілах спогорда,

Сіяв і смерть, і жах.

І знову настало літо,

Верес ізнов червонів,

Та трунок медовий варити


Вже більше ніхто не вмів.

В могилах, немов дитячих 3,

На кожній червоній горі

Лежали під квітом червоним

Поснулі навік броварі 4.

їхав король шотландський

По вересовій землі:


Дзинчали завзято бджоли,

Курликали журавлі.

Та був можновладець похмурий

Думу він думав свою:

«Владар вересового краю —

Чом з вересу трунку не п’ю?»

Раптом васал королівський


Натрапив на дивний схов:

В розколині між камінням

Двох броварів знайшов.

Витягли бідних пиктів

Миттю на білий світ —

Батька старого і сина,

Хлопця отрочих літ 5.

Дивився король на бранців,


Сидячи у сідлі;

Мовчки дивились на нього

Ті броварі малі.

Король наказав їх поставить

На кручі й мовив: — Старий,

Ти сина й себе порятуєш,

Лиш тайну трунку відкрий.

Глянули вниз і вгору


Батько старий і син:

Довкола — червоний верес,

Під ними клекіт пучин.

І пикта голос тоненький

Почув шотландський король:

— Два слова лише, володарю,

Тобі сказати дозволь!

Старість життя цінує.

Щоб жити, я все зроблю

І тайну трунку відкрию,—

Так він сказав королю.

Немов горобчик цвірінькав,

Мова лилась дзвінка:

— Відкрив би тобі таємницю,

Боюся лише синка.


Смерть його не лякає,

Життя не цінує він.

Не смію я честь продавати,

Як в очі дивиться син.

Зв’яжіть його міцно, владарю,

І киньте в кипучі нурти,

І я таємницю відкрию,


Що клявся повік берегти.

І хлопця скрутили міцно,

І дужий вояк розгойдав

Мале, мов дитяче, тіло

І в буруни послав.

Крик бідолахи останній

Поглинули хвилі злі.

А батько стояв на кручі —


Останній пикт на землі.

— Владарю, казав я правду:

Від сина чекав я біди.

Не вірив у мужність хлопця,

Який ще не мав бороди.

Мене ж не злякає тортура,

Смерть мені не страшна,


І вересового трунку

Зі мною помре таїна!


1 Пикти — давні племена, що населяли територію Шотландії. У IX столітті вони були завойовані скоттами (кельтськими племенами давніх Ірландії та Шотландії). Історично пикти не були винищені, а змішалися із завойовниками.


2 У давніх легендах розповідається, що пикти жили у норах або печерах.

3 Вважалося, що пикти були надзвичайно маленькими на зріст.

4 Бровар — пивовар.

5 Тобто підлітка.


Переклад Є. Крижевича





Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.