Скорочено - Леготе-вітре з коханого краю - ІЗ ПЕРСЬКО-ТАДЖИЦЬКОЇ ЛІРИКИ - ХАФІЗ

* * *

Леготе-вітре з коханого краю!

Ой, принеси мені, щиро благаю,

Пахощів амбри з коси ароматної

Любки моєї.

Заприсягнуся я нею самою:


Все, що захочеш, ти зробиш зо мною,

Лиш принеси мені вістку од неї,

Любки моєї.

Може, й для тебе обвіяти милу

Буде важке і заказане діло? —

Ну, то привій порошинку з порога

Любки моєї!


Хто я, убогий, що пнуся до неї?!

Чи ж мені суджено щастя такеє?!

Щастя — коли вже й присниться той образ

Любки моєї.

Серце моє, що було, мов кедрина,

Гнеться-тріпочеться, наче лозина:


Мріє та згадує постать кедрову —

Любки моєї.

Мила не схоче мене й торгувати —

Цілого світу не схочу я взяти

За волосинку, що впала з головки

Любки моєї.

Бідний Гафіз! Він слуга і невольник.


Та чи бажає він, вічний бездольник,

Скинути з себе докучливе путо

Любки своєї?!


Переклад А. Крітського



На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.